Тема 6. Фінансове інвестування підприємства

Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиції це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно,

• майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних. Комерційних та інших видів знань, оформлені у вигляді технічної документації, навичок;

• права на користування землею, водою, ресурсами , будинками тощо.

Інформація про здійснені підприємством вкла­дення міститься в активі балансу.

Приймаючи рішення щодо вкладання коштів у той чи інший об’єкт інвестицій, потенційні інвестори повинні визначитися з такими основними питаннями:

• цілі інвестування;

• сума коштів, яку вони можуть інвестувати;

• строки, на які кошти можуть бути заморожені в інвестиційні вкладення;

• собівартість окремого об’єкта інвестицій;

• сума доходів (процентів, дивідендів), на яку вони можуть розраховувати, вклавши кошти в об’єкт інвестицій;

• ризики, пов’язані з інвестуванням;

• ліквідність фінансових інвестицій, тобто швидкість і спроможність їх трансформації у грошові кошти.

За об’єктами вкладення інвестиції поділяються на реальні та фінансові.

Реальні інвестиції:

• придбання основних засобів;

• ремонт і модернізація основних засобів;

• вкладення в нематеріальні активи;

• приріст запасів товарно-матеріальних цінностей.

Фінансові інвестиції:

• інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства;

• інвестиції у спільну діяльність без створення юридичної особи;

• придбання корпоративних прав інших підприємств;

• придбання боргових фінансових інструментів.

На ДП «Неполоковецькому КХП» не здійснюються капітальні інвестиції. Інформація про суму здійснених інвестицій відображається в примітках до річної фінансової звітності, розділи 3-4 .(додаток 10,11)

Сума реальних інвестицій заводу вкладалася в капітальне будівництво та придбання основних засобів. В 2010 та в 2011 році фінансові інвестиції не здійснювалися.

До основних цілей здійснення фінансових інвестицій підприємств належать:

• одержання прибутку;

• поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т. ч. з метою його ліквідації;

• створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

• поліпшення фінансово-господарських зв’язків з постачальниками сировини та споживачами готової продукції;

• диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;

• збереження ліквідних резервів.

Діяльність фінансиста зосереджена переважно на управ­лінні фінансовими інвестиціями. Під фінансовими інвестиціями розуміються активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові вкладення можуть бути довго- і короткострокові. Розрізняють також вкладення у корпоративні права інших під­приємств і вкладення в боргові фінансові інструменти тощо.

Доходи, отримані підприємством від здійснення фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові результати за такими позиціями:

• дохід від участі в капіталі — дохід, отриманий від інвести­цій в асоційовані, спільні або дочірні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі;

• інші фінансові доходи — дивіденди, проценти, сума збіль­шення балансової вартості інвестицій та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за ме­тодом участі в капіталі);

• інші доходи — дохід від реалізації фінансових інвестицій.

Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фі­нансові результати відображаються за статтями:

• втрати від участі в капіталі — збиток, спричинений інвести­ціями в асоційовані, дочірні та/або спільні підприємства (зменшення балансової вартості інвестицій);

• інші витрати — собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від уцінки інвестицій, сума зменшення балансової ва­ртості інвестицій; втрати від зменшення корисності (вартості) вкладень відображаються з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

На ДП «Неполоковецькому КХП» дивіденди в 2010-2011 році неотримувалися.

Дохід від реалізації інших оборотних активів в 2010 році становив − 281тис.грн., а в 2011 році він становив 699тис.грн., що є позитивним для підприємства.

За характером участі в процесі інвестування виділяють прямі і портфельні інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміють безпосередню участь інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладання коштів.

Портфельні інвестиції, хоча й надають право власності, але їх обсяг незначний у загальній сукупності всіх цінних паперів, емітованих підприємством, а тому вони не можуть впливати на ухвалення рішень щодо управління ними.

Якщо господарюючий суб’єкт працює ефективно і в нього є ресурси в достатньому обсязі для інвестування, то перед ним постає питання: куди їх інвестувати чи як створити ефективний інвестиційний портфель?

Інвестиційний портфель - сукупність інструментів, відібраних для вкладення коштів у відповідності із стратегічними цілями інвестора; це сукупність різноманітних інвестиційних інструментів, які зібрані воєдино для досягнення конкретної інвестиційної мети інвестора.

В залежності від мети інвестиційної діяльності можна виділити:

1) портфель росту: передбачає орієнтацію інвестора на збільшення його ринкової вартості шляхом включення фінансових інструментів, ринкова ціна яких має тенденцію до постійного (або стабільного) зростання.;

2) портфель доходу: формується за рахунок цінних паперів, які забезпечують інвесторам високі поточні доходи.;

3) портфель, основна мета якого полягає в мінімізації ризиків, пов’язаних з інвестуванням: формується за рахунок тих фінансових інструментів, які, в першу чергу, забезпечують надійний інфляційний захист та високу ліквідність при невисокому рівні доходу.

В залежності від досягнення мети інвестування інвестиційний портфель може бути:

1) збалансований (сформований з фінансових інструментів, які повністю відповідають меті його формування);

2) незбалансований (включені в портфель інструменти протирічать меті його формування);

3) розбалансований (портфель, який раніше був збалансованим, але із-за зміни ринкової кон’юнктури перестав відповідати меті інвестування).

Для того, щоб дізнатися чи доцільно вкладати кошти в той чи інший об’єкт, необхідно його проаналізувати. Для цього використовують дві основні групи методів.

Перша призначена для оцінки інвес­тицій в активи з фіксованою ставкою дохідності: облігації з фіксованим процентом, привілейовані ак­ції, депозитні сертифікати, векселі. Сюди належать такі методи:

• метод визначення чистої приведеної вартості: визнача­ється шляхом приведення до теперішньої вартості очікуваних чи­стих грошових потоків від здійснення інвестицій та зіставлення сумарної величини цих потоків із собівартістю інвес­тицій, рішення щодо інвестиційних вкладень може бути прийняте, якщо вартість інвестиції є не менше нуля;

• рентабельність інвестицій: визнача­ється шляхом приведення до теперішньої вартості очікуваних чи­стих грошових потоків від здійснення інвестицій та відношенням сумарної величини цих потоків із собівартістю інвес­тицій, рішення щодо інвестиційних вкладень може бути прийняте, якщо вартість інвестиції є не менше одиниці;

• внутрішня норма дохідності на основі визначення ефективної процентної ставки: розраховується як відно­шення річного процента за вкладеннями скоригованого на сере­дньорічну суму дисконту (+) чи премії (-) до величини вкладень (собівартості інвестицій) .

• показник дюрації характеризує середньозважений період, протягом якого інвестор може амортизувати собівартість інвестиції, тобто отримати початкову суму фінансових вкладень..

Друга група методів призначена для оцінки фінансових вкладень з чітко невизначеною нормою прибутковості та строками інвестування, якими є насамперед інвестиції в акції, інші види корпоративних прав. Для аналізу застосовується фундаментальний та технічний аналіз.

При фундаментальному аналізу акцій аналізується вплив кількісних та якісних факторів, які характеризують фінансово-господарську діяльність емітента акцій.

Технічний аналіз акцій ґрунтується на вивченні тенденцій розвитку ринкового курсу цінних паперів на основі побудови графіків і таблиць, що характеризують динаміку ціноутворення акцій у попередніх періодах.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».

Фінансові інвестиції є таким самим активом, як і запаси або основні засоби. Тож вони відображаються в балансі за одночас­ної відповідності таким умовам:

• їх оцінка може бути достовірно визначена;

• очікується одержання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням.

Придбані (отримані в будь-який інший спосіб) фінансові інве­стиції, які не відповідають зазначеним умовам, не можуть бути відображені в балансі.

Фінансові інвестиції оцінюються і відображаються в бухгал­терському обліку за собівартістю, яка, в свою чергу, складається з ціни придбання інвестицій, комісійних винагород, мита, подат­ків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосеред­ньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції. Наступним кроком буде проведення аналізу структури капітальних інвестицій ДП «Неполоковецький КХП» за 2011 рік.

Таблиця 6.2.

Капітальні інвестиції ДП «Неполоковецький КХП» за 2011 рік

Найменyвання показника	код рядка	за рік, тис. грн.	Питома вага, %	На кінець рокy, тис. грн.	Питома вага, %
1	2	3	4	5	6
Придбання осовних засобів	290	192	47,4
Придбання інших необоротних матеріальних активів	300			154	100
Придбання нематеріальних активів	310
Придбання біологічних активів	320
Інші	330	213	52,6
Разом	340	405	100	154	100

Дані з таблиці 1.2. отримані з приміток до річної фінансової звітності ДП «Неполоковецький КХП» за 2011 рік, а саме розділ ІІІ, який і має назву "Капітальні інвестиції".

В основному капітальні інвестиції вкладаються в два напрямки:

1. Капітальне бyдівництво.

2. Придбання (виготовлення) осовних засобів.

Отже, як показують дані, основний напрямок капітальних інвестиції акцентується на придбанні основних засобів, ДП «Неполоковецький КХП».

Найбільша часта капітальних інвестиції припадає на капітальне будівництво. Питома вага в загальній структурі капітальних інвестиції, складає 63,2%, що звичайно є досить значним.