Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємства

Для кожного підприємства самофінансування являється основним джерелом отримання необхідної суми коштів для безперервного та ефективного функціонування.

Найбільш поширеними внутрішніми джерелами фінансування підприємств є:

• чистий прибуток;

• амортизаційні відрахування;

• забезпечення наступних витрат і платежів.

Спірним є питання віднесення до внутрішніх джерел фінансування грошових надходжень від інвестиційної діяльності, зокрема процентів, дивідендів, виручки від реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій тощо.

Українські вчені вважають що, віднесення дезінвестицій до внутрішніх джерел є виправданим, оскільки за їх рахунок можна покрити потребу підприємства в капіталі, не вдаючись до зовнішніх джерел фінансування.

Німецькі та англомовні вчені відносять зазначені надходження до зовнішніх фінансових джерел і обґрунтовують свою позицію тим, що дезінвестиції та фінансові доходи не є результатом операційної діяльності, а отже, не можуть розглядатись як внутрішнє фінансування.

Внутрішню природу мають також фінансові ресурси, які формуються завдяки впровадженню раціоналізаторських заходів - раціоналізація. Метою цих заходів є зменшення грошових видатків підприємства в результаті поліпшення організації оборотних активів, зокрема шляхом скорочення операційного циклу та економії на витратах.

Отже, в німецько- та англомовній економічній літературі найчастіше використовується така класифікація внутрішніх джерел фінансування:

1. фінансування за рахунок виручки від реалізації продукції: самофінансування, амортизація, забезпечення наступних витрат та платежів;

2. інші форми вивільнення капіталу: дезінвестиції та раціоналізація.

Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі.

У світовій економічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:

• приховане самофінансування:

• відкрите самофінансування (тезаврація прибутку).

Приховане самофінансування – це форма фінансування, що пов’язана з використанням прихованого прибутку.

Приховані резерви – це частина власного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

Є 2 способи формування прихованих резервів у балансі:

1) недооцінка активів;

2) переоцінка зобов’язань

Величина прихованих резервів в активній стороні балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю.

Мобілізація прихованих резервів здійснюється:

• шляхом реалізації окремих об’єктів основних та оборотних засобів;

• у результаті індексації балансової вартості майнових об’єктів, які неможливо реалізувати без порушення нормального виробничого циклу.

Інформація про активи ДП «Неполоковецький КХП», які поділяються на оборотні та необоротні активи, утворюються за допомогою власного капіталу та поточних зобов’язань та відображаються в балансі підприємства відображається в балансі (додаток 2,3) .

Загальна сума активів підприємства зросла в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 1825 тис.грн..

Активи ДП «Неполоковецький КХП» формуються за рахунок власного капіталу та поточних зобов’язань. Власний капітал підприємства в 2011 році зменшився на 369 тис.грн. в порівнянні з 2010 роком. Основними причинами зменшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення в 2011 році нерозподіленого прибутку на 396 тис.грн. Поточні зобов’язання збільшилися на 1429 тис.грн. Значне збільшення поточних зобов’язань пояснюється збільшенням короткострокових кредитів банків та іншими поточними зобов’язаннями. В 2011 році в порівнянні з 2010 роком було збільшено короткострокові кредити банків на 1999 тис. грн.

Відповідно до П(С)БО 2 оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Оборотні активи на підприємстві займають значну частку серед усіх активів підприємства. В 2010 році частка оборотних активів в загальній сумі активів становила 8405 тис.грн. або 15,7%, в 2011 році – 8245 тис.грн. або 15,5%, тобто зменшилась на 0,2%.

Найбільшу питому вагу в оборотних коштах в 2010 році займали грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті – 6,4%, дебіторська заборгованість за продукцію – 1,2% та дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами– 0,4%, решта оборотних активів мають помітно меншу питому вагу.

Найбільшу питому вагу в оборотних коштах в 2011 році займали дебіторська заборгованість за продукцію – 8,2%, дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами– 0,9%, грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті – 0,2% ,усі інші займають незначну частку .

Основними причинами зменшенням оборотних активів на 160тис.грн. було зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками за виданими авансами на 17тис.грн. та грошових коштів в національній валюті – на 523тис.грн., збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги – на 578тис.грн. Отже, зменшення суми оборотних активів відбулося переважно за рахунок швидколіквідних активів.

Необоротні активи – це всі активи, що не належать до оборотних. Тобто це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва чи здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання якого більше одного року.

Необоротні активи підприємства збільшились на 697 тис.грн. за рахунок зносу нематеріальних активів та основних засобів.

Найбільшу питому вагу в необоротних активах займають основні засоби.

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше одного рок або операційного циклу.

Основні засоби в 2010 році займали 83,61% в загальній сумі активів, а в 2011році – 83,7%. Зменшилась їх частка в загальній сумі на 0,09%.

При аналізі основних засобів необхідно визначити їх стан. Для проведення аналізу стану і відтворення основних засобів використовують такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення та приросту основних засобів.

Коефіцієнт оновлення в 2010 році становить 0,026, в 2011 році - 0,016, негативною тенденцією є його зменшення, проте в 2011 році прослідковується збільшення розміру основних засобів.

Коефіцієнт зносу в 2011 році становить 0,035 і є досить незначним, що означає що знос основних засобів високий і потребує модернізації та заміни основних засобів, негативним є його збільшення в 2011році порівняно з 2010 роком на 0,03.

Коефіцієнт придатності відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації. У 2010 році цей показник становив 0,995, а у 2011 році зменшився на 0,03, що є негативним і свідчить про зменшення частки придатних до експлуатації основних засобів. Важливе значення в аналізі основних засобів займає аналіз показників забезпечення основними засобами. До таких показників належать фондомісткість, фондоозброєність та коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні. Фондомісткість основних засобів в 2011 році порівняно з 2010 роком збідьшилась на 15,243 і становить 27,062. Це є позитивною тенденцією, оскільки зменшилась частка основних засобів, що припадає на 1 грн. реалізованої продукції. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні збільшився на 0.001 і становить 0.837. Ефективність використання основних засобів аналізується за допомогою фондовіддачі, рентабельності та абсолютної суми прибутку на 1-ну грн. основних засобів.

Фондовіддача основних засобів в 2010 році становить 0,085, в 2011 році – 0,037 і зменшилася на 0.048, що є негативною тенденцією, оскільки зменшилася сума виручки від реалізації продукції, що припадає на 1 грн. основних засобів.

На Неполоковецькому КХП абсолютна сума прибутку збільшилася на 269 і в 2011 році становить 384, що є позитивним, оскільки збільшилася сума прибутку, отриманого від використання основних засобів. Уведення в дію об’єктів основних засобів, а також їх купівлю комісія оформляє актом приймання-передачі. Кожен об’єкт зараховують до основних засобів за окремим актом. При внутрішньому переміщенні об’єктів основних засобів складається акт внутрішнього переміщення .Рух відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів. Для списання непридатних об’єктів основних засобів створюється спеціальна комісія. На об’єкт, призначений для списання, комісія складає акт списання основних засобів. В акті зазначають: найменування об’єкта, інвентарний номер, дату введення в експлуатацію, місце експлуатація, первісну вартість, суму нарахованого зносу, обґрунтування необхідності списання з балансу. Аналітичний облік основних засобів ведуть за допомогою інвентарних карток та оборотних відомостей з обліку наявності та руху основних засобів в натуральному і вартісному вираженні. Інформацію по рахунках обліку необоротних активів узагальнюють в журналі-ордері № 4. На ДП «Неполоковецький КХП», згідно наказу “Про облікову політику”, нарахування амортизації проводиться прямолінійним методом. Підставою для відображення амортизаційних відрахувань в бухгалтерському обліку є розрахунок амортизації, в якому зазначається за кожним об’єктом порядковий та інвентарний номера, назви основних засобів, натуральні показники, первісна вартість одиниці та всіх об’єктів, норма та сума амортизації. Велике значення в аналізі підприємства приділяється показникам ліквідності. Ліквідність – здатність підприємства швидко продати активи і одержати кошти для оплати зобов’язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності в 2010 році був – 5,11, в 2011 році він збільшився на 16,07 і становить 21,18, що є позитивною тенденцією. Коефіцієнт швидкої ліквідності становить в 2010 році 3,34, а в 2011 році – 3,55 та збільшився на 0,21, що є позитивним для товариства, оскільки нормативним значенням є 0.7-0.8 і тенденція до збільшення.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності становить 1,23 в 2010 році та 0,30 в 2011 році, це є досить добре, оскільки позитивним значенням є 0.2-0.35, а у підприємства цей показник знаходиться в незадовільних межах.

Ліквідність балансу більшою або меншою мірі відрізняється від абсолютної, на підприємстві не вистачає найбільш ліквідних активів, таких як: грошові кошти, поточні фінансові інвестиції, для покриття кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, і поточних зобов’язань, які є найбільш ліквідними пасивами.

Аналіз показників ліквідності показує, що підприємство ДП «Неполоковецький КХП» немає у своєму розпорядженні достатню кількість активів, які можна використовувати як гарантію безпечності. В даний момент підприємство може погасити всі свої короткострокові борги і є ліквідним. Про це свідчать розрахунки показників загальної та абсолютної ліквідності. Значення показника швидкої ліквідності свідчить про можливість погашення підприємством короткострокових зобов’язань у разі його критичного стану. Грошовий потік підприємства – це рух грошових коштів на підприємстві.

Грошовий потік відображається в звіті про рух грошових коштів.

Грошові потоки за видами господарської діяльності поділяються на грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Чистий грошовий потік від операційної діяльності в 2011 році збільшився на 1477 тис.грн., і становить 1653 тис.грн. Основними причинам його збільшення є зменьшення поточних зобов’язань та зменшення розміру оборотних активів. Для того, щоб визначити наскільки підприємство ефективно здійснює діяльність необхідно проаналізувати показники ділової активності.

Фондовіддача основних засобів в 2010 році становить 0,085, в 2011 році – 0,037 і зменшилася на 0,048, що є негативною тенденцією, оскільки зменшилася сума виручки від реалізації продукції, що припадає на 1 грн. основних засобів .

На підприємстві коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився в 2011 років на 6,38, що свідчить про зменьшення тривалості оборотів дебіторської заборгованості за 2011 на 30 днів.

Фактичний час обертання дебіторської заборгованості в 2011 році зріс на 30 днів в порівнянні з минулим роком і становить 29 днів.

На заводі фактичний час обертання кредиторської заборгованості в 2011 році зменьшився на 2 дня, що є позитивною тенденцією оскільки збільшився середній період сплати підприєм­ством коротко­строкової заборгова­ності.

Негативним є також збільшення операційного на 47 днів, оскільки оборотні активи більше часу знаходяться в одному циклі, тобто зменшується ефективність їх використання.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу в 2011 році становить 0,037 і зменшився на 0,045. Показники ділової активності змінились як в негативну, так і в позитивну сторони, збільшилась оборотність оборотних активів підприємства, зменшилась фондовіддача, проте зросла продуктивність праці.

Основною метою діяльності підприємств є отримання прибутку. Прибуток є найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивні фінансові результати господарської діяльності, характеризує ефективність виробництва і свідчить про рівень і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці та рівень собівартості.

Формування доходів на заводі здійснюється відповідно до П(С)БО 15 „Доходи” та відображається в звіті про фінансові результати. Розрахунки з постачальниками та підрядниками за поставлену сировину і матеріали, витрати пов’язані з виробництвом продукції відображаються в журналі 3.

Виручка від реалізації продукції у відтворювальному процесі матеріального виробництва відіграє важливу роль як одна з ланок забезпечення нового кругообігу коштів підприємства.

Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, а саме: додаючи залишки виробів на початок періоду і віднімаючи залишки на кінець планового періоду.

Дохід від реалізації за мінусом витрат на виробництво формує валовий прибуток підприємства. В 2010 році валовий прибуток склав 2628 тис.грн., в 2011 році валовий прибуток склав 2263 тис.грн.

Сума валового доходу, інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат формує фінансові результати від операційної діяльності. В 2010 році фінансові результати від операційної діяльності склали прибуток у розмірі 947 тис.грн., а в 2011 році – прибуток на 483 тис.грн.

Алгебраїчна сума фінансових результатів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності складає фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування.

Фінансові результати від звичайної діяльності в 2010 році становили прибуток у розмірі 1102 тис.грн., а в 2011 році становлять 632 тис.грн у формі прибутку.

Підприємство в 2010 році одержало чистий прибуток у розмірі 643 тис. грн., а в 2011 році − 422 тис.грн.

На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов’язкових платежів.

За рахунок частини прибутку виплачуються дивіденди держателям акцій, інша частина знову вкладається в діяльність підприємства.

Тезаврація прибутку – це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування операційної та фінансово-інвестиційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування.

Рішення на користь реінвестицій власниками прийматиметься в тому випадку, якщо рентабельність вкладень в дане підприємство буде вищою, ніж прибутковість можливих зовнішніх альтернатив.

Ще одним видом самофінансування є забезпечень наступних витрат і платежів.

До основних видів забезпечень, які можуть створюватися на підприємстві, відносять:

1) забезпечення виплат персоналу – резерв на виплату відпусток, витрати на обов’язкові відрахування для забезпечення виплат на оплату відпусток: збори на обов’язкове пенсійне страхування, соціальне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття;

2) резерв на додаткове пенсійне страхування: в країнах з розвинутою ринковою економікою цьому джерелу надають особливого значення;

3) резерв на виконання гарантійних зобов’язань – підприємство може сформувати такий резерв з метою рівномірного віднесення на собівартість продукції витрат на гарантійний ремонт;

4) витрати на реструктуризацію – таке забезпечення створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою очікуваних витрат під час реалізації цього плану;

5) виконання зобов’язань за ризиковими (обтяжливими) контрактами.

Отже, показники ефективності використання основних засобів в 2011 році збільшилися, що є позитивним для підприємства і свідчить про підвищення рівня прибутковості підприємства. Негативним для підприємства є погіршення стану основних засобів, про що свідчить збільшення коефіцієнту зносу та зменшення коефіцієнтів оновлення та придатності основних засобів.

На ДП «Неполоковецький КХП» в цілому погіршився стан оборотних коштів. Основними причинами цього є збільшення обертання основних складових оборотних активів: дебіторської та кредиторської заборгованості, власних оборотних кошів, запасів.

Грошовий потік від операційної та фінансової діяльності є додатним і в 2011 році порівняно з попереднім зменшився. Грошовий потік від інвестиційної діяльності є додатным, однак це не є позитивним для підприємства, оскільки було інвестування підприємством у капітальне будівництво Проаналізувавши показники ліквідності та платоспроможності на радіозаводі видно, що спостерігається негативна їх тенденція.

Основними внутрішніми джерелами фінансування є чистий прибуток та нарахована амортизація. Частина чистого прибутку спрямовується на виплату дивідендів, інші частина вкладається в розвиток підприємства. Віднесення витрат на розрахунок відповідних джерел фінансування відповідає чинному законодавству.