Реферат
Курсова робота: 43 стор. тексту, 76 джерел літератури.
Об'єктом даного дослідження є професійна діяльність.
Мета даної роботи - простежити взаємозв'язок рівня самооцінки іуспішності професійної діяльності.
Предмет дослідження - вплив самооцінки на успішністьпрофесійної діяльності.
Гіпотеза: за адекватної або високої самооцінки професійнадіяльність буде успішною.
Завдання:
1) провести теоретико-методологічний аналіз літератури з проблемивпливу самооцінки на успішність професійної діяльності;
2) спланувати та організувати експериментальний задум;
3) виявити групи успішних і неуспішних у професійнійдіяльності учасників емпіричного дослідження;
4) обговорено результати емпіричного і теоретико-емпіричногодослідження;
5) узагальнити отримані результати і сформулювати основні висновки.
Зміст
ВСТУП....................................................................................................................4
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ САМООЦІНКИ І РІВНЯ УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.....................................7
1.1. Підхід до поняття діяльності в психології................................................7
1.2. Структура деятельности.............................................................................10
1.3. Я – концепция..............................................................................................12
1.4. Професійне самосознание.......................................................................... 17
1.5 Взаємозв'язок самооцінки і успішності професійної деятельности........19
РОЗДІЛ ІІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМБО-РУБІНШТЕЙН І БУДАССИ..............................................................................................................29
РОЗДІЛ ІІІОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ....................................................................................................33
ВИСНОВКИ...........................................................................................................36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................38
ВСТУП
Самооцінка (емоційно-оцінний компонент самосвідомості) — це знання про себе у поєднанні із ставленням до себе. Професійна самооцінка — це зіставлення реального та ідеального «Я»; суб‘єктивне ставлення до результатів управлінської діяльності та своєї позиції у колективі.
В.Абдрахманова визначає самооцінку як рівень розвитку самосвідомості, що проявляється у здатності ставитись до себе критично, співвідносити свої можливості з результатами діяльності відповідно до думки навколишніх та згідно вимог до себе. Л.Бороздіна вважає, що самооцінка забезпечує критичну позицію індивіда щодо себе з точки зору системи цінностей.
Р.Берн констатує, що позитивна концепція визначається трьома чинниками: переконаністю у прихильності інших, впевненістю у власних здібностях та почуттям власної значущості. Самооцінка відображає ступінь розвитку почуття самоповаги, відчуття особистої цінності і позитивного самоставлення.
Самооцінку співвідносять із мірою впевненості у собі, із «силою Я», що пов‘язана з рівнем розвитку у нього вольових якостей та емоційної стабільності. Структура самооцінки представлена двома компонентами: когнітивним (інтелектуальні операції порівняння себе з іншими людьми, з внутрішніми еталонами) та емоційним.
Самооцінка лежить в основі рівня домагань, тобто рівня важкості тих завдань, які людина вважає доступними для себе. Людина співвідносить вибір цілі з самооцінкою якостей, від яких залежить успішність виконання поставленої задачі. Самооцінка — це оцінка свого потенціалу, а рівень домагань — це стереотип тактики цілепокладання, спосіб вибору цілей. Від задоволення рівня домагань у досягненні залежить формування важливого компонента його самосвідомості — самоповаги, що впливає на всі аспекти професійної діяльності та включає задоволеність собою, прийняття себе, почуття власної гідності, позитивне ставлення до себе. Починаючи з класичної роботи Ф.Гоппе, рівень домагань характеризується двома суперечливими тенденціями: з одного боку, підтримувати самооцінку на максимально високому рівні, а з іншого — знижувати свої домагання, щоб уникнути невдачі і тим самим не зашкодити самооцінці.
Деякі дослідники (Б.В.Зейгарник, Б.С.Братусь) вважають, що для зрілої особистості характерне уміння розвести ці тенденції у ході діяльності, перш за все за рахунок того, що успішність або неуспішність у конкретній діяльності сприймається саме як конкретний неуспіх, а не крах самооцінки загалом.
Професійні домагання – це прагнення досягти певного рівня професійної діяльності. Професіоналу характерна потреба у досягненні, що передбачає розгляд ситуації досягнення як привабливого чинника, реалістичний рівень домагань, впевненість в успіху, готовність до відповідальності, наполегливість, задоволення від виконання завдань, прагнення до розумного ризику. При неадекватно завищеному рівні домагань судження категоричні, виражена орієнтація на власний досвід як основне джерело інформації про інших. Низький рівень домагань зумовлює відмову від прийняття відповідальних рішень. Рівень домагань визначається самооцінкою себе як професіонала у минулому (ретроспективна професійна самооцінка), у теперішньому (актуальна професійна самооцінка) та у майбутньому (потенціальна та ідеальна професійна самооцінка).
На професійну самооцінку впливає зміст професійної діяльності, досягнуті у ній результати, а також індивідуальні властивості особистості та важливість якості, котра оцінюється. Професійна самооцінка більш досвідченого працівника базується не тільки на думці, що склалась про нього у даному колективі, а й на попередньому професійному досвіді.
Але аспект впливу самооцінки на успішність професійної діяльності освітлений слабко, унаслідок чого вирішили у своєму дослідженні звернутися цієї проблеми, оскільки він здається нам найцікавішою і, розкривши суть цього питання, зможемо застосувати результат в практичної діяльності психолога. Крім цього особливістю нашого дослідження і те, що ми провели його за вибірці студентів 5 курсу МГОПУ їм. М.А. Шолохова, узявши за критерій успішності професійної діяльності (у разі навчальної діяльності, як квазипрофессиональной) оцінки студентів за 4 і п'яти курси, оскільки і вони є показовими для будующей професійної діяльності. Як методик дослідження самооцінки ми відібрали дві з них: методику С.А. Будасси і методику Дембо – С.Л. Рубінштейна, це завжди буде відбито докладніше під час нашого исследования.
РОЗДІЛ І
Теоретичне дослідження звязку самооцінки і рівень успішності професійної діяльності