БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо забезпечення самостійної роботи студентів з дисципліни
«Загальна теорія здоров’я»
Галузь знань: 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини»
напрям підготовки: 6.010203«Здоров’я людини»
(шифр і назва напряму підготовки)
факультет: фізичного виховання .
(назва факультету)
Б
ердянськ
Підготовлено викладачем кафедри основ здоров’я та фізичної реабілітації В.В Орловською
Затверджено на засіданні кафедри основ здоров’я та фізичної реабілітації
(протокол № 1 від 29.08. 2011 р.)
Орловська В. В. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни “ Загальна теорія здоров’я” (для бакалаврів спеціальності 6.010203 – здоров’я людини). — Б.: БДПУ, 2011. — 14 с.
Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, загальні положення, організацію та форми самостійної роботи студентів, контроль самостійної роботи студентів, завдання для самостійної роботи, а також список літератури.
© Бердянський державний
п
едагогічний
університет (БДПУ), 2011
Пояснювальна записка
В останні роки стан здоров'я населення помітно погіршився. Сучасні умови життя, висока механізація в побуті та на виробництві, стихійні лиха, психо-емоційні перевантаження часто призводять до пошкоджень організму. Виникає необхідність здійснення комплексу ефективних оздоровчих заходів. Разом з тим, згідно з сучасними уявленнями, серед усіх факторів, що обумовлюють як індивідуальне, так і громадське здоров'я першорядне значення має образ життя. Здоровий спосіб життя передбачає діяльність людини, спрямовану на збереження та зміцнення здоров'я. Він реалізується у всіх основних формах життєдіяльності людини – трудової, побутової, дозвільної, суспільної. Істотний вплив на формування здорового способу життя надає мікро- і макросоціальне середовище – сім'я, трудові колективи, засоби масової інформації і, звичайно, освітні установи. Проте активна й ефективна участь педагогів у вирішенні цієї важливої і складної соціально-біологічної проблеми можлива лише в випадку володіння ними достатніми знаннями й уміннями пропаганди здорового способу життя.
Мета дисципліни – ознайомлення студентів, що навчаються за напрямом "Здоров’я людини" з широким колом питань про причини здоров'я, шляхи його забезпечення, формування та збереження в конкретних умовах життєдіяльності.
Завдання курсу: виховання потреби в здоров'ї, як найвищої цінності; становлення наукового розуміння сутності здоров'я і здорового способу життя; розвиток потреби до постійного підвищення фізичного й соматичного самовдосконалення; оволодіння методами оцінки фізичного стану та самоконтролю при фізкультурно-оздоровчих заняттях; формування культури міжособистісних відносин; становлення валеологічної культури особистості.
Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця. «Загальна теорія здоров'я» займає важливе місце в професійно-педагогічній підготовці фахівця зі здоров’я людини. Вивчення предмету тісно пов'язане з рядом дисциплін медико-біологічного та психолого-педагогічного циклу підготовки вчителя основ здоров'я. Для виконання даної програми в процесі навчання студентів передбачені такі види занять: лекції, практичні заняття, самостійна робота. Під час навчання на кафедрі студенти у відповідності з навчальною програмою підвищують рівень теоретичної підготовки та оволодівають практичними навичками. Теоретична підготовка передбачає обов'язкове відвідування лекцій, активну участь на практичних заняттях, науково-практичних конференціях тощо. З найбільш актуальних тем програми студенти готують реферати, які обговорюються на семінарах та практичних заняттях.
Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни. У результаті вивчення навчальної дисципліни
студент повинен знати:
сучасні проблеми стану здоров'я людини;
основні чинники здоров'я людини;
фізіологічні основи забезпечення здоров'я;
фізичний та соматичний стан здоров'я людини;
основи психічного здоров'я та психогігієни;
гігієнічні основи здоров'я людини;
екологічні основи здоров'я людини;
сучасні оздоровчі системи та програми;
студент повинен вміти:
складати індивідуальний паспорт здоров'я;
оцінити психотип і соціотип людини, рівень її психічної активності;
прогнозувати стан індивідуального здоров'я на основі валеологічного обстеження;
здійснювати оцінку стану здоров'я альтернативними методами;
складати індивідуальну програму оздоровлення;
визначити рівень фізичного стану людини для оздоровчого тренування;
скласти щоденник самоконтролю для фізкультурника;
скласти індивідуальну програму харчування;
визначати рівень соматичного здоров'я за Г. Л. Апанасенко;
визначати адаптаційний потенціал здоров'я за Р. М. Баевским;
оцінювати біологічний вік людини;
визначати толерантність до фізичного навантаження.
Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни. Дисципліна «Загальна теорія здоров'я» тісно пов’язана з попередніми дисциплінами: анатомія, фізіологія, біологія з основами генетики, основи медичних знань, фізичне виховання; інтегрує з наступними дисциплінами за навчальним планом: загальна та педагогічна валеологія, спортивна медицина, спортивна фізіологія, гігієна, лікувальна фізична культура, психологія здоров'я, педагогіка.
Кредитно-трансферній система організації навчального процесу спонукає студентів системно вчитися, готуватися до кожного заняття.
Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:
а) лекції,
б) практичні заняття,
в) самостійна робота студентів.
Кафедри, які здійснюють викладання дисципліни мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15%, проте повинні виконувати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.
Самостійна робота студентів передбачає підготовку до практичних занять та підсумкового модульного контролю, роботу з науково-методичною літературою, заповнення відповідної документації, написання рефератів, участь у науково-дослідницькій роботі, підготовку наукових доповідей на студентські наукові конференції або виконання інших індивідуальних завдань.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.
Рекомендується застосовувати такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, актуальних публікацій у періодиці.
Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.