38

Державний вищий навчальний заклад

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Серебрякова Юлія Сергіївна

(група 2332-2А)

КУРСОВА РОБОТА

РЕАЛІЇ В РОМАНІ ЕДВАРДА РЕЗЕРФОРДА «ЛОНДОН»: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Напрям підготовки: 6.020303 – Філологія

Професійне спрямування:

Мова та література (англійська)

Науковий керівник –

К.філол.н., доц. Шама І.М.

Нормоконтролер ___________________________________________________________

(посада) (підпис і дата) (П.І.П.)

Запоріжжя – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 РЕАЛІЇ ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КОЛОРИТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ…………………………………....6

1. Визначення реалії. Реалії та суміжні поняття……………………………6

2. Критерії виокремлення реалій в художньому тексті…………………...11

3. Функції реалій в художньому тексті…………………………………….15

4. Типологія реалій з огляду на специфіку художнього тексту………….19

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕАЛІЙ В ТВОРІ ЕДВАРДА РЕЗЕРФОРДА «ЛОНДОН» …………………………………......22

2.1. «Лондон» Е. Резерфорда: назва чи реалія?..................................................

2.2. Особливості реалій у романі «Лондон»…………………………………

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………30

ВСТУП

Актуальність проблеми. На сучасному етапі розвитку перекладознавства та літературознавства важливим питанням стає поняття «реалія», її референція, особливості функціонування у творах та способи перекладу реалій з однієї мови на іншу. Проблему ускладнює те, що не існує спільної думки вчених щодо поняття реалії та того, що можна відносити до цього поняття. Тому перед вченими постає питання у виробленні класифікації, під яку можна розподілити ці мовні одиниці, що і стає ще однією проблемою дослідження цього поняття, бо єдиної класифікації реалій не існує.

Багато дослідників у своїх працях зверталися до проблеми референції реалії (Р.П. Зорівчак, І.С. Алєксєєва, Л.С. Бархударов, В.Н. Коміссаров, А.Д. Швейцер, В.С. Виноградов, В.М. Россельс, Л.В. Мосієнко), з визначення якої можна було б виокремити критерії реалії. Не збігаються думки вчених і у зарахуванні до реалій певних мовних одиниць. К.А. Шахова та А.Г. Баканов зараховують до реалій поняття «топонімів» та «антропонімів». Порівняння реалії та діалектизмів досліджують І. Верхатський, С. Влахов, С. Флорін. В. С. Виноградов зараховує до реалій усі власні назви, коли С. Влахов та С. Флорін наполягають на тому, що лише власні назви, які мають власну семантику, можуть належати до реалій. Отже, серед вчених досі існують прогалини в означенні реалій та приналежності мовних одиниць до них.

Досліджуючи критерії виокремлення реалій у художньому тексті, ми звернулися до праць таких дослідників як М.П. Кочерган, С.І. Дорошенко, П.С. Дудик, М.А. Джасім, В.В. Віноградов тощо. Питання етносу та етнокультури були досліджені на основі праць С.В. Лурье, М.О. Шаваєвої, Ф.С. Ефендиєва. С.М. Маліновская зазначає, що найважливішим шляхом передачі культурної інформації є мова. Р.П. Зорівчак та Г.Д Томахін погоджуються один з одним, досліджуючи питання бінарного зіставлення, у межах якого надається можливість виокремити реалії з-поміж інших мовних одиниць.

Питання художнього тексту також є спірним. Перед дослідниками постає питання визначення художнього тексту, так, наприклад, «лінгвістика тексту» визначає текст як задовге речення, з чим не погодилися багато лінгвістів. Свої визначення подають М.М. Михайлов, Н.С. Валгіна, Ю.М. Лотман. Функціональну теорію тексту Р. Якобсона доповнюють такі вчені як М.М. Михайлов, В.В. Виноградов, Н.С. Валгіна, Ю.М. Лотман, Є.В. Надєждіна, М.М. Бахтін, М.Ю. Шульженко. На основі функцій художнього тексту ми намагаємось виокремити функції, які допомагає виконувати реалія у художньому тексті.

Типологія реалій різноманітна, багато дослідників подають свої класифікації реалій (І.С Алєксєєва, Р.П. Зорівчак, А.А. Реформатський, О.С. Філімонова, С. Влахов, С. Флорін). Деякі класифікації охоплюють лише одну сторону розвитку реалії, групуючи їх за одним із принципів; інші класифікації досліджують реалію з різних сторін, намагаючись максимально урахувати її особливості.

Сучасна література не підлягала настільки детальному аналізу, як, наприклад, більш ранні зразки літературної творчості. Тому не дослідженим питанням залишається функціонування реалій у літературних творах сучасних авторів. Едвард Резерфорд - сучасний відомий письменник, історичні романи якого захопили весь світ. Жанр його роману «Лондон» вимагає існування реалій у ньому, тому важливим питанням постає особливості їхнього функціонування у творчості письменника.

Об’єкт дослідження: реалія, її функції та класифікація.

Предмет дослідження: особливості функціонування реалій в романі Едварда Резерфорда «Лондон»

Мета дослідження полягає в аналізі особливостей функціонування реалій у художньому тексті.

Завдання:

• З’ясувати сучасний стан досліджуваної проблеми, проаналізувати теоретичну літературу;

• На основі досліджень обрати поняття, яким ми будемо керуватися у ході дослідження, виокремити функції реалій у художньому тексті, опираючись на його функції, та обрати найбільш повну класифікацію, щоб за нею розподіляти реалії по групам.

• Визначити особливості функціонування реалій у творі Едварда Резерфорда «Лондон», їхні співвідношення один до одного.

Методи дослідження:

• Описовий метод: вивчення функціонування мови на основі опису і аналізу елементів мови;

• Порівняльний метод: пізнання подібностей і відмінностей мовленнєвих структур;

• Структурний метод: пізнання явища як цілісної функціонуючої структури, елементи і частини якої пов’язані;

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: 1) були узагальнені та проаналізовані критерії виокремлення реалій у художньому тексті; 2) оброблені функції художнього тексту та на їхній базі були виділені функції, які може виконувати реалія; 3) оброблено класифікації реалій науковців та проаналізовано доцільність їхнього використання при аналізі реалій; 4) спроба дослідити особливості функціонування реалій у творчості Едварда Резерфорда.

Практичне значення роботи. Здобуті результати можуть бути використані в практичній роботі перекладачів, вчителів, у процесі підготовки студентів філологічних факультетів таких напрямів як «Українська мова і література», «Англійська мова і література», «Культурологія», «Теорія перекладу та міжмовної комунікації», «Методика» тощо.