Рух Опору в західноукраїнських землях

Населення Західної України в цілому вороже поставилося до комуністичного режиму і вело боротьбу проти нього. Цю боротьбу очолювали дві сили: греко-католицька церква та ОУН-УПА.

Греко-католицька церква була ліквідована більшовиками в 1946 р. Боротьба ж проти ОУН-УПА виявилася надзвичайно кровопролит­ною і тривала до сер. 50-х рр.

Свої головні цілі ОУН-УПА вбачала в боротьбі проти сталінсько­го деспотичного режиму та створенні незалежної української держа­ви. Великі надії покладалися на швидку радянсько-американську війну.

УПА користувалася широкою підтримкою місцевого населення, проти якого апарат НКВС розгорнув масові каральні акції.

Лише за період 1946-1948 рр. за "зв'язок з УПА" було вислано до Сибіру понад 500 тис. західних українців, переважно селян

Діяльність УПА стала занепадати після загибелі у 1950 р. її го­ловнокомандувача Р.Шухевича. Окремі загони повстанців діяли до сер. 50-х рр.

Суспільно-політичне життя

У суспільно-політичному житті України відбувалися такі ж про­цеси, як і в Радянському Союзі.

Залежність від центру

Утвердився режим одноосібної влади Сталіна, культ його особи досяг апогею. Україна не мала ніяких прав на здійснення самостій­ної політики. І незалежно від того, хто стояв на чолі владних струк­тур України (першими секретарями ЦК КП(б)У були М.Хрущов (1943-1946 рр. та 1948-1949 рр.), Л.Каганович (1947 р.), А.Мельников (1950-1953 рр.), О.Кириченко (1953-1957 рр.), усі вони слухняно проводили політику центру, а будь-які спроби відійти від цього курсу закінчувалися перестановкою кадрів або репресіями.

Репресії

Відсутність демократії і свобод громадян, зловживання владою, посилення масових репресій. В Україні пік репресій припав на 1947 р., коли ЦК КП(б)У очолював найближчий соратник Сталіна—Л.Каганович.

Ідеологічна реакція

З 1946-1947 рр. під керівництвом секретаря ЦК ВКП(б) А.Жданова почалася ідеологічна кампанія по "наведенню порядку" в галузі нау­ки, культури і мистецтва

Період хрущовської "відлиги (1953-1964 рр.)

Смерть Сталіна 5 березня 1953 р. внесла в життя СРСР істотні зміни, потреба в яких давно назріла. Ці зміни були пов'язані з діяль­ністю першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він поклав початок десталінізаиії і здійснив реформи у всіх сферах життя суспільства. Були здійснені пошуки нових підходів до розв'язання проблем сус­пільно-політичного життя.

Спроба розширення прав республік

Хрущов здійснив ряд заходів щодо розширення прав республік, у т.ч. й України: українці частіше висувалися на керівні посади в республіці. У1953 р. першим секретарем ЦК КПУ було призначено О.Киричепка — першого українця на цій посаді (1953-1957 рр.).

Зрушення у духовному житті після смерті Сталіна

Хрущовська "відлига" сприяла національно-духовному пробуд­женню і культурному розвитку України.

Стало можливим відкрите обговорення проблем збереження укра­їнської мови, розширювалися сфери її вживання. Розпочалося ви­дання багатотомного словника української мови, збільшилося ви­дання україномовних книжок.

Вживалися заходи щодо підвищення престижу української нау­ки Виходять друком фундаментальні наукові праці: "Українська Радянська Енциклопедія", "Історія української літератури". Вида­ються фахові журнали українською мовою.

Шістдесятники. Зародження дисидентського руху

Видатним явищем духовного життя стала поява нового поколін­ня інтелігенції — шістдесятників (цей термін вживався вже на поч. 60-х рр.). Провідними постатями серед них були письменники і поети І.Драч, Л.Костенко, М.Вінграновський, В.Симоненко, В.Стус, С.Гуцало, І.Калинець, художники А.Горська, П.Заливаха, В.Кушнір, літературні критики І.Світличний, І.Дзюба, Є.Сверстюк, діячі кіне­матографу С.Параджанов, Л.Осика, Ю.Іллєнко та багато інших.

Експерименти в економіці

Поставивши завдання "наздогнати і перегнати Америку" і пообі­цявши за 20 років побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов розгор­нув широку програму реформування економіки.

Економічні реформи, проведені в 50-ті роки, радикально зміни­ли умови розвитку промисловості і сільського господарства.

Позитивні наслідки мали, зокрема:

У децентралізація керівництва економікою, запроваджена у 1957 р

Реформи в політичній сфері сприяли певній лібералізації та де­мократизації суспільно-політичного життя:

-♦ люди отримали можливість більш вільно висловлювати свої думки;

-♦ відновилися демократичні норми діяльності КПРС (регуляр­не скликання з'їздів і пленумів, критика і самокритика в партії і т.п.);

-♦ засуджено культ особи Сталіна. Це зробив особисто М.Хрущов на XX з'їзді КПРС (лютий 1956 р.) у доповіді "Про культ особи і його наслідки".

Спроба розширення прав республік

Хрущов здійснив ряд заходів щодо розширення прав республік, у т.ч. й України: українці частіше висувалися на керівні посади в республіці. У1953 р. першим секретарем ЦК КПУ було призначено О.Киричепка — першого українця на цій посаді (1953-1957 рр.).

Зрушення у духовному житті після смерті Сталіна

Хрущовська "відлига" сприяла національно-духовному пробуд­женню і культурному розвитку України.

Стало можливим відкрите обговорення проблем збереження укра­їнської мови, розширювалися сфери її вживання. Розпочалося ви­дання багатотомного словника української мови, збільшилося ви­дання україномовних книжок.

Вживалися заходи щодо підвищення престижу української нау­ки Виходять друком фундаментальні наукові праці: "Українська Радянська Енциклопедія", "Історія української літератури". Вида­ються фахові журнали українською мовою.

Шістдесятники. Зародження дисидентського руху

Видатним явищем духовного життя стала поява нового поколін­ня інтелігенції — шістдесятників (цей термін вживався вже на поч. 60-х рр.). Провідними постатями серед них були письменники і поети І.Драч, Л.Костенко, М.Вінграновський, В.Симоненко, В.Стус, С.Гуцало, І.Калинець, художники А.Горська, П.Заливаха, В.Кушнір, літературні критики І.Світличний, І.Дзюба, Є.Сверстюк, діячі кіне­матографу С.Параджанов, Л.Осика, Ю.Іллєнко та багато інших.

Експерименти в економіці

Поставивши завдання "наздогнати і перегнати Америку" і пообі­цявши за 20 років побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов розгор­нув широку програму реформування економіки.

Економічні реформи, проведені в 50-ті роки, радикально зміни­ли умови розвитку промисловості і сільського господарства.

Позитивні наслідки мали, зокрема:

У децентралізація керівництва економікою, запроваджена у 1957 р. Керівництво промисловістю було передано раднаргоспам економіч­них районів, які управляли промисловістю на своїй території незалеж-но від профілю. В Україні було створено 11 економічних районів;

/ збільшення асигнувань на забезпечення науково-технічного прогресу;

/ підвищення самостійності колгоспів і радгоспів;

/ ліквідація машинно-тракторних станцій і передача їх майна колгоспам і радгоспам;

/ збільшення закупівельних цін на зерно (у 7 разів), картоплю (у 8 разів), продукцію тваринництва (у 5,5 рази).

Соціальні програми М.С.Хрущова

Пенсійна реформа 1956 р. підвищила середній розмір пенсій за віком більше ніж у 2 рази, за інвалідністю — у 1,5 рази. Пенсії почали виплачуватися і колгоспникам.

Зросли асигнування на охорону здоров'я, освіту, скасовувалася плата за навчання в старших класах середніх шкіл, у середніх спеці­альних і виших навчальних закладах.

Поразка хрущовських реформ

На поч. 60-х рр. ситуація в СРСР різко погіршилася:

Проведена в 1961 р. грошова реформа негативно позначилася на життєвому рівні населення, призвела до росту цін. По країні проко­тилася хвиля протестів, а в 1962 р. у Новочеркаську відбулися страйки робітників, розстріляні військами.

Після посухи 1963 р. виникла продовольча криза, населення було на межі голоду. З цього часу Радянський Союз почав закуповувати зерно за кордоном, були введені картки на хліб. Невдоволення на­роду зростало.

Період "застою" і кризи радянського суспільства (1964-1985 рр.)

Після усунення М.Хрущова суть консервативного курсу нового керівництва визначається єдиним словом — "стабілізація", яке стало своєрідним символом брежнєвської епохи. Проте досягти цієї мети, як зазначають дослідники цього періоду, відразу проводячи жорсткий консервативний курс, було неможливо, адже система втратила два важ­ливих стимули розвитку економіки: зі смертю Сталіна — страх перед репресіями, з усуненням Хрущова — ентузіазм і романтичну віру.

Спроби реформування економіки

У 1965 р. почалася економічна реформа з метою прискорення науково-технічного прогресу, інтенсифікації розвитку народного господарства СРСР.

Сільське господарство

Реформа в сільському господарстві передбачала:

• підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;

• встановлення твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції. За здану понад план продукцію встановлювалася надбавка 50% закупівельної ціни;

• перерозподіл національного доходу на користь сільського госпо­дарства;

Для забезпечення населення продовольством держава була змушена закуповувати хліб за кордоном.

До цього слід додати безгосподарське використання земель: від­ведення найродючіших грунтів під індустріальну забудову, бездумні програми хімізації, меліорації та будівництва штучних водоймищ. Занедбаною залишалися соціальна та духовна сфера на селі.