Зміни в соціальній сфері.

У 1953 р. колгоспники почали отримувати замість один раз на рік помісячний, подекуди поквартальний, грошовий і натуральний аванс. Грошова оплата зросла більш ніж у 4 рази. У 1956 р. на 80 % збільшено пенсії. У 1956 р. запроваджено ленінську премію, селяни отримали на руки паспорти, підвищено зарплатню низькооплачуваним робітникам, скасовано кримінальну відповідальність для робітників за самостійне залишення підприємств. У 1951-58 рр. було збудовано майже 2 млн. малогабаритних квартир (1957–1958 рр. – будувалися «хрущоби»).

1957 Р. – Хрущов замість домів із «архітектурними надмірностями» наказав будувати прості за конструкцією та дешеві п’ятиповерхівки, пізніше прозвані хрущобами.

У 1951 р. вийшла перша телевізійна передача. В 1960 р. у Києві було запущено метрополітен.

У 1961 р. була проведена грошова реформа, яка збільшила вартість карбованця в 10 разів. Однак це різко підвищило ціни на продукти. Було зменшено дотації на виробництво товарів народного споживання. Краматорськом, Харковом, Києвом тощо пройшли нетривалі виступи робітників. В Донецьку й Жданові пройшли демонстрації і страйки. В 1963 р. в Кривому Розі було введено воєнний стан на тиждень.

Реформування управління економікою.

Шляхом укрупнення й об’єднання було скорочено адміністративний апарат. Це дало річну економію понад 1 млрд. крб. Високі чиновники користувалися пільгами, персональними автомобілями, житлом поліпшеної комфортності тощо.

У 1957 р. галузеві міністерства з питань промисловості було замінено на ради народного господарства (раднаргоспи) – територіальні (місцеві) органи управління. В УРСР було створено 11 економічних адміністративних районів. Кожним керував окремий раднаргосп, який підпорядковувався Раді Міністрів УРСР. Плануванням займався Держплан УРСР.

У 1963 р. учений-економіст Харківського унів-ту О. Ліберман у листі до М. Хрущова засудив методи управління радянською економікою й радив запровадити матеріальну зацікавленість, госпрозрахунок, товарно-грошові відносини. У верхах розпочалася економічна дискусія.

У 1964 р. жовтневий пленум ЦК КПРС зняв М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС і голови Ради Міністрів СРСР. Замість нього обрали Л. Брежнєва.

Розвиток культури

Освіта

У 1954 р. введено спільне навчання для хлопців та дівчат. У 1956 р. – скасування плати за навчання в старших класах середньої школи (8-10 класи), в середніх спеціальних та вищих навчальних закладах (запроваджена в 1940 р., ціна – у середньому по містах 300 крб на рік, при середній зарплатні 338 крб на місяць). У другій половині 1950-х рр. виникли школи-інтернати.

У 1958 р. ЦК КПРС прийняв закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям». У 1959 р. його ухвалили в УРСР. Було введено 8-річний всеобуч, запроваджено 11-річне навчання (замість 10-річного), введено виробниче навчання. Батьки отримали право обирати мову навчання для своїх дітей, що сприяло русифікації освіти. Російська мова була обов’язковою для вивчення.

Збільшувалась кількість професійно-технічних училищ (1-3 роки навчання).

У 1958 р. у містах українською мовою навчалося лише 21 % учнів. Зменшилася кількість україномовних видань. Деякі виші переносилися з міст у сільську місцевість (наприклад Львівський сільгоспінститут). Приділялась увага вечірній та заочній формам навчання.

У 1961 р. ЦК КПРС оголосив курс на «формування нової людини» (радянської національності).

Наука

1957 р. – запуск міжконтинентальної балістичної ракети, запуск першого в світі штучного супутника, спуск на воду першого в світі атомного криголама «Ленін», запуск у Дубні першого в світі синхровазатрона, прискорювача протонів. 1959 – ракета з вимпелом СРСР досягла місяця; 1960 р. – створення лазера; 12 квітня 1961 р. – політ Ю. А. Гагаріна в космос – кругосвітня подорож менш ніж за 2 години.

В 1964 р. в фізико-технічному інституті АН УРСР було побудовано найбільший у світі прискорювач електронів. У галузі кібернетики відзначився академік В. Глушков. У 1960 р. українці збудували першу в СРСР електронну машину «Київ», у 1961 р. – керуючу машину широкого профілю «Дніпро». У 1961 р. конструктори АН УРСР створили перший штучний алмаз. З 1962 р. президент АН УРСР Б. Патон продовжував дослідження електрозварювання (в роки війни налагодив автоматичне електрозварювання танків). Академік М. Боголюбов розробив нові методи квантової теорії поля та статистичної фізики. Президент АН УРСР О. Палладін (1946-1962 рр.) заснував українську школу біохіміків. У другій половині 1950-х рр.. почав працювати хірург М. Амосов.

Була видана Українська радянська енциклопедія.

У 1962 р. першій українець-космонавт П. Попович побував у космосі на кораблі «Восток-3».

Виникнення руху «шістдесятників»

Десталінізація сприяла «новітньому українському» відродженню в культурі. Нові митці стали відомими як «шістдесятники» - учасники руху за оновлення радянського суспільства, проти заідеологізованості, за відродження рідної мови, піднесення національної свідомості. Рух був започаткований статтею О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність» («Літературна газета» 1955 р.). Автор закликав розширювати творчі межі соціалістичного реалізму. Вийшли кіноповість «Зачарована десна» О. Довженка, романи «За ширмою» Б. Антоненка-Давидовича, «Вир» Г. Тютюнника, «Материн солодкий хліб» і «Дикий мед» Л. Первомайського. У кінці 1950-х рр.. почав писати Василь Симоненко. Він закінчив факультет журналістики Київського ун-ту, написав збірки віршів «Тиша і грім» (1962), «Земне тяжіння» (1963). У 1963 р. В. Симоненка не стало (через побиття на Черкаському вокзалі). В цей час літературний інститут ім. Горького в Москві закінчила Ліна Костенко. Вона склала збірки поезій «Проміння Землі» та «Мандрівне серце».

Стали відомими неординарні малюнки Віктора Зарецького, Алли Горьської, Любові Семикіної, Галини Севрук, Панаса Заливахи, Веніаміна Кушніра.

У 1950-х рр.. з’явилися Третя симфонія Б. Лятошинського, опера «Мілана» Г. Майбороди, опера «Украдене щастя» Ю. Мейтуса. В 1958 р. ЦК КПРС засудив оперу «Богдан Хмельницький» К. Данькевича.

У 1959 р. у Києві театральний режисер Лесь Танюк заснував клуб творчої молоді «Сучасник». У 1962 р. у Львові виник клуб «Пролісок». Всі вони популяризували українську культуру, демократичні цінності.

М. Хрущов не розумівся в мистецтві, але все ж таки критикував нові віяння.

Становище Церкви

В СРСР у 1950-ті рр. почалася пропаганда науково-атеїстичних поглядів. Створювались атеїстичні університети, гуртки, секції, кафедри тощо. В 1962 р. було обмежено відкриття храмів. Закривалися й часом демонтувалися існуючі храми.