- •1.Поняття світогляду. Його структура та головні функції.
- •2. Історичні типи світогляду, їх головні риси
- •3. Філософія як історичний тип світогляду і своєрідна форма суспільної свідомості
- •4. Проблема людини і світу в її філософському тлумаченні.
- •5. Загальна хар-ка філософії стародавнього сходу.
- •6. Головні етапи розвитку та ключові ідеї античної філософії
- •7. Загальна характеристика середньовічної філософії.
- •8. Основні риси філософії відродження
- •9. Головна проблематика філософії нового часу
- •10. Загальна характеристика німецької класичної філософії.
- •11. Основні положення філософії марксизму
- •12. Основні положення та напрямки некласичної філософії
- •13. Головні напрямки сучасної західної філософії
- •14. Філософські погляди сковороди та юркевича.
- •15. Життєві витоки та філософський зміст проблеми буття.
- •16. Проблема субстанції
- •17. Філософське поняття матерії. Сучасні уявлення про структуру матеріального світу
- •18. Рух як спосіб існування матерії.
- •19. Простір і час як форми існування матерії
- •20. Проблема методу. Діалектика та її альтернативи
- •21. Закони діалектики
- •22. Категорії діалектики.
- •23. Свідомість. Її сутність, структура, головні чинники виникнення та розвитку
- •24. Суспільна свідомість. Її рівні та форми.
- •25. Проблема пізнання. Витоки, рівні, форми.
- •26. Проблема істини та її критеріїв
- •27. Форми та методи наукового пізнання
- •1.Емпіричні методи.
- •28. Людина як предмет філософського аналізу
- •29. Практика як специфічно людський спосіб буття.
- •30. Природа людини. Її біологічні, соціальні та духовні виміри.
- •31. Свобода як сутнісна характеристика людського буття.
- •32. Загальна характеристика проблеми сенсу людського буття
- •33. Суспільство як обєкт філософского аналізу. Специфіка соц пізнання.
- •34. Проблема детермінації суспільного процесу. Його головні чинники та субєкти.
- •35. Суспільство та природа. Динаміка взаємодії.
- •36. Соціально-етнічні спільності людей: етнос, народ, нація.
- •38. Цінності. Їх природа, типологія та роль в житті людини і сусп-ва.
- •39. Культура. Її сутність, типологія, діалектика розвитку.
- •40. Глобальні проблеми сучасності та перспективи їх розвитку.
13. Головні напрямки сучасної західної філософії
Сучасна західна філософія характеризується такими особливостями: упередженим ставленням до науки, відхід від відмінностей філософських знань за їх належністю, до класичних напрямків (матеріалізму, ідеалізму, агностицизму), визнання людини одним з універсальних предметів обговорення, формальна взаємна терпимість різних учень і інтерес до філософії інших континентів. Кожна з рис може слугувати ознакою для виділення напрямків філософії. Обравши таку ознаку, як упереджене ставлення до науки, основні напрямки можна розташувати в порядку зменшення схилення перед нею.
1. Філософія науки. Виникла в сер 19 ст, пережила стадії позитивізм, емпіріокритицизм і у 20 ст представлена неопозитивізмом, з позиції якого предмет філософії – теоретико-пізнавальний і логічний аналіз мови науки як найбільш значимого для людини. Обмеження предмета філософії аналізом мови науки, зокрема застосування теорії типів або ієрархії мов, позбавило Ф права на власне пізнання навколишнього світу. Вибір позитивізмом мови логіки як універсальної мови вираження всього знання зробило логіку рівноцінною філософією науки. Логіка оперує лише з формами думки, поняттями і формами мови. Це зобов’язує до того, щоб вважати найбільш точним уявленням дійсності її мовне вираження. Мисляча людина все сприймає і представляє у мовній формі, точніше, слів і речень. Мова важлива не лише для логіки, але і для самої науки. Те, що сприймається і повідомляється, визначається насамперед можливостями мови, її висловлюваністю. Слід відмітити, що на велику кількість запитань філос науки немає вичерпних і беззаперечних відповідей. Багатогранність і складність питань, їх прямий зв'язок з проблемами науково-технічного прогресу обумовлюють першорядну роль ф науки у суч зах Ф.
2. Структуралізм. Конкретно-наукове і філос розуміння структурного методу. Він полягає у виявленні груп відносин між елементами об’єкта, тих, що зберігаються при деяких перетвореннях елементів, їх перестановці. Спостережуваними об’єктами гуманітарних наук є які-небудь знакові системи, що складаються із символів, слів чи образів. Структуралізм шукає за явним, свідомим вживанням знаків, використання неявних, несвідомих глибинних структур, що управляють вживанням знаків. В опорі на такі структури структуралісти вбачають гарантію неупередженості і об’єктивності дослідження, оскільки такі структури дозволяють абстрагуватися від суб’єкта або зобразити його вивідним від них. Універсальним об’єктом дослідження є культура як сукупність різноманітних знакових систем, аналіз яких дозволяє виявити глибинні пласти культури, якими неусвідомлено керується людина.
3. Фрейдизм. Суть психоаналізу Фрейда реалізована в методі лікування неврозів, що базується на мистецтві тлумачення вільних асоціацій, обмовок, забувань, помилкових дій і сновидінь як засобів проникнення в несвідомість. Фрейд створив теорію психіки як систему, дії якої визначаються конфліктом між свідомістю і несвідомими устремліннями, прагненнями. В її рамках психічна структура особистості представлена у вигляді співвідношень між Я, Над-Я і Воно. У кінці 20-х років виник неофрейдизм, що зєднав психоаналіз із деякими американськими соціологічними і етнологічними теоріями. Його вихідним положенням є принцип соціокультурного детермінізму в розумінні особистості, його прибічники визнають, що психічні норми – засіб і результат пристосування особистості до соціального середовища, досягнення нею соціальної ідентичності, а відсутність соц ідентичності – патологія.
4. Герменевтика. Дослівно означає мистецтво і теорію тлумачення текстів. Філос змісту їй надав Шлейєрмахер, у якого герменевтика – мистецтво розуміння чужої індивідуальності, іншого. Її прихильники зображують реальність життєвого світу як мовну реальність. У мові прихований історичний горизонт розуміння, і він визначає долю буття, бо не ми говоримо мовою, швидше мова говорить нами, мова – це дім буття.
У зах філос 20 ст відображені духовні запити суч людства, соц і духовно-моральні проблеми становлення і розвитку демократичного постіндустріального суп-ва. У цьому відношенні вона являє собою цінний загальнолюдський досвід осмислення реалій сучасного світу. Суттєвою характеристикою зах філософії є її багатомірність, що знаходить свій прояв у світоглядній орієнтації і в методологічних основах.