![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Перелік контрольних питань до державного екзамену з теорії держави і права Теорія держави
- •Предмет і метод теорії держави і права, її функції та місце в системі юридичних наук.
- •Первісний лад: структура, організація соціальної влади.
- •Основні теорії виникнення держави. Утворення української держави у хх ст. (період розпаду срср).
- •Поняття держави, її основні ознаки.
- •Основні види суспільної влади, її поняття. Державна влада: поняття, ознаки, співвідношення державної влади і держави.
- •Сутність держави.
- •Тип держави. Формаційний та цивілізаційний підходи до його визначення.
- •Поняття функцій держави, їх види. Види основних функцій сучасної української держави.
- •Правові форми і методи здійснення функцій держави: поняття, види.
- •Поняття і ознаки громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •Політична система суспільства: поняття, структура.
- •Держава у політичній системі суспільства, її взаємодія з політичними партіями та іншими об'єднаннями громадян.
- •Поняття державного суверенітету, його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації. Україна як суверенна держава.
- •Поняття та ознаки демократичної держави. Україна як демократична держава.
- •Форми та інститути демократії.
- •Референдум в Україні: поняття, види, юридична природа.
- •Поняття та ознаки соціальної держави. Україна як соціальна держава.
- •Поняття та ознаки правової держави. Україна як правова держава.
- •Форма держави: поняття та структура. Форма державного правління: поняття, загальноісторичні та сучасні види.
- •Республіка як форма державного правління: поняття, види. Особливості республіканського правління в Україні.
- •Форма державного устрою: поняття, види. Державний устрій України за Конституцією України.
- •Поняття та основні види державного (політичного) режиму. Політичний режим в Україні.
- •Механізм держави: поняття, ознаки, структура.
- •Орган держави: поняття, ознаки, компетенція. Класифікація державних органів.
- •Державні органи, передбачені Конституцією України.
- •Поняття соціального управління, його види, типи. Поняття державного управління, його суб’єкти.
- •Місцеве самоврядування в Україні : поняття, суб’єкти. Співвідношення державного управління та місцевого самоврядування в Україні.
- •Державна служба: поняття, ознаки, види.
- •Державний контроль: поняття, основні види.
- •Поняття та основні види державного примусу.
- •Теорія розподілу влад, її реалізація в сучасних країнах світу.
- •Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Система “стримувань та противаг”: поняття, основні цілі, втілення в Україні відповідно до положень її Основного Закону.
- •Соціальні норми у первісному ладі. Ознаки, які відрізняють норми права від норм поведінки у первісному ладі.
- •Теорія права
- •Виникнення права.
- •Поняття об'єктивного і суб'єктивного права, їх співвідношення.
- •Основні теорії права та сучасні підходи до праворозуміння.
- •Функції права: поняття, види.
- •Принципи права: поняття, види, співвідношення з нормами права.
- •Принцип верховенства права.
- •Співвідношення національного і міжнародного права.
- •Право, політика, економіка: їх взаємозв'язок і взаємовплив.
- •Права людини: поняття, ознаки, види. Теорія трьох поколінь прав людини.
- •Права та свободи людини і громадянина. Основні та інші права людини і громадянина.
- •Гарантії прав, свобод людини та громадянина: поняття, види.
- •Правовий статус громадянина : поняття, структура, види.
- •Законний інтерес як правова категорія: поняття, види, співвідношення з суб’єктивними правами та юридичними обов’язками.
- •Поняття правової системи суспільства. Основні типи правових систем світу, їх загальна характеристика. Місце правової системи України в типології правових систем.
- •Система права: поняття, структура. Поняття галузі та інституту права. Критерії(підстави) розподілу норм права по галузям права.
- •Публічне і приватне право.
- •Система законодавства: поняття, структура. Співвідношення системи законодавства і системи права.
- •Поняття і форми систематизації законодавства.
- •Соціальні норми: поняття, види.
- •Співвідношення норм права і норм моралі. Значення норм моралі для правотворчості та реалізації права.
- •Право і технічні норми.
- •Право і звичаї та корпоративні, релігійні норми.
- •Норми права: поняття, ознаки.
- •Структура норми права. Види структурних елементів норм права.
- •Види норм права за рівнем правового регулювання та юридичною силою.
- •Види норм права за методом правового регулювання та характером диспозиції.
- •Види норм права за функцією в правовому регулюванні, дією в часі, на коло суб’єктів, сферою територіальної дії.
- •Спеціалізовані норми права, їх види.
- •Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
- •Норма права і стаття закону, їх співвідношення.
- •Поняття правотворчості, її функції та основні принципи. Співвідношення понять "правотворчість" і "правоутворення".
- •Стадії та види правотворчості.
- •Оприлюднення актів парламенту, глави держави, уряду в Україні та строки набрання ними чинності.
- •Поняття нормативно-правового акту, його основні ознаки.
- •Поняття юридичної сили нормативно-правового акту, їх види за юридичною силою.
- •Поняття закону, його основні ознаки. Види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.
- •Конституція України, її основні ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •Дія нормативно-правових актів у просторі та щодо кола осіб.
- •Поняття “законодавство”. Тлумачення терміна ”законодавство” Конституційним Судом України.
- •Юридична колізія: поняття, види. Колізійні норми права. Способи вирішення юридичних колізій.
- •Підзаконні нормативно-правові акти органів влади: поняття, класифікація.
- •Укази Президента України, їх види та юридична сила. Інститут контрасигнації.
- •Підзаконні нормативні акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •Відомчі нормативні акти.
- •Локальні нормативні акти.
- •Тлумачення норм права: поняття, причини, мета, способи.
- •Буквальне, розширювальне, обмежувальне тлумачення норм права.
- •Офіційне та неофіційне тлумачення норм права: поняття, види.
- •Акти офіційного тлумачення норм права: поняття, види.
- •Форми (джерела) права: поняття та види. Багатозначність терміна “джерело права”.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права. Міжнародно-правові договори: поняття, види, місце в системі законодавства України.
- •Судовий прецедент як джерело права. Прецеденти Європейського суду з прав людини, їх значення для правової системи України.
- •Поняття реалізації норм права. Поняття та основні форми безпосередньої реалізації норм права.
- •Застосування норм права: поняття, ознаки.
- •Основні стадії застосування норм права.
- •Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види.
- •Співвідношення нормативно-правового акту, акту тлумачення і акту застосування норм права.
- •Прогалини у праві: поняття, засоби їх подолання.
- •Правовідносини: поняття, основні ознаки, види.
- •Взаємозв’язок норми права і правового відношення.
- •Склад (структура) правовідносин.
- •Суб'єктивні права та юридичні обов’язки: поняття, структура.
- •Суб'єкти правовідносин, їх види. Держава як суб'єкт правовідносин.
- •Юридична особа: поняття, ознаки, види.
- •Правосуб’єктність фізичних осіб: поняття, склад.
- •Правосуб’єктність юридичних осіб.
- •Поняття та види об'єктів правовідносин.
- •Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад.
- •Правомірна поведінка: поняття, ознаки, види.
- •Правопорушення: поняття, ознаки, види.
- •Зловживання правом: поняття, ознаки, основні види.
- •Склад правопорушення: поняття, структура.
- •Юридична відповідальність: поняття , ознаки.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Підстави юридичної відповідальності.
- •Принципи і функції юридичної відповідальності.
- •Співвідношення суб‘єкта правопорушення та суб‘єкта юридичної відповідальності.
- •Правосвідомість: поняття, ознаки. Структура правосвідомості, її основні функції та види.
- •Правова культура: поняття, види. Структура правової культури суспільства, особи.
- •Правовий нігілізм: поняття, причини виникнення та шляхи подолання.
- •Поняття законності та правопорядку, їх співвідношення, гарантії.
- •118. Поняття, види, способи і типи правового регулювання.
- •119. Механізм правового регулювання, його елементи і стадії.
- •120. Юридична техніка: поняття, структура.
Правові форми і методи здійснення функцій держави: поняття, види.
Правовая форма — это организационная форма деятельности органов государства, их должностных лиц, которая, во-первых, предусмотрена правом и ему соответствует, во-вторых, своим результатом влечет юридически значимые последствия для субъектов права.
Наличие совокупности указанных в определении двух сторон организационной формы деятельности государства служит основанием для квалификации ее в качестве правовой формы.
Примером классической правовой формы деятельности государства является судопроизводство, которому присущи следующие признаки правовой формы: рассмотрение юридического дела исключительно уполномоченными на то органами государства, их должностными лицами; совершение операций с нормами права— материальными, процессуальными; закрепление результатов деятельности в соответствующих официальных процессуальных документах, имеющих установленную законом форму.
Виды правовых форм деятельности государства:
1) учредительная (связана с формированием и совершенствованием органов государства, его структурных подразделений);
2) правотворческая (связана с принятием, изменением, отменой нормативно - правовых актов);
3) правоприменительная (связана с реализацией юридических норм);
4) контрольная (связана с проверкой соответствия поведения и деятельности подконтрольных субъектов требованиям права).
Поняття і ознаки громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
Гражданское общество — это союз людей, проживающих на определенной территории, объединенных системой общественных отношений, которые служат реализации их общих и частных интересов, охраняемых и защищаемых государством.
Сущность человеческого общества состоит в том, что оно представляет собой не простую совокупность индивидов, а именно систему общественных отношений, объединяющих людей в единый социальный организм. "Общественные отношения" — категория конкретно-историческая, изменчивая, имеющая свои качественные и количественные параметры (например, в бывшем СССР коммерческое посредничество, частнопредпринимательская деятельность квалифицировались как преступления).
Субъектами этих отношений, т.е. субъектами социального общения, являются люди, наделенные сознанием и волей, имеющие общие и частные интересы; объединения людей (на семейной, сословной, этнической, национальной и т.д. основе); государство и др.
По видам (сферам жизни общества) различают экономические, социальные, религиозные, политические и т. д. общественные отношения.
В определениях, отражающих природу гражданского общества, которая отличает его от государства, обнаруживается понимание гражданского общества либо как совокупности неполитических отношений (экономических, духовно-нравственных и др.), либо как совокупности неполитических и политических отношений. Последние можно рассматривать в качестве связующего звена между гражданским обществом и государством как институционно обособленным от общества механизмом глобального социального управления. В структуру гражданского общества входят: экономика (собственность, свободный труд, предпринимательство); общественные объединения; культура; семья; средства массовой информации и т.д.
Соотношение гражданского общества и государства
Соотношение гражданского общества и государства характеризуется тем, что их нельзя ни отождествлять, ни противопоставлять друг другу, тем более отрывать одно от другого.
Гражданское общество и государство, обладая относительной самостоятельностью по отношению друг к другу, вместе с тем составляют единое, не лишенное противоречий целое. Ни государство, ни гражданское общество не способны к самостоятельному, более того — взаимоисключающему сосуществованию. Государство—закономерный продукт развития общества, оно появляется тогда, когда в недрах этого общества объективно назрела потребность в таком образовании как государство.
История показывает, что государство может подчинить себе гражданское общество (практика авторитарных, тоталитарных государств). В главном проблема их соотношения сводится к замене подчинения гражданского общества государству подчинением ему государства, несмотря на то, что подчинение общества государству даже может характеризоваться положительной ролью последнего в обеспечении экономического процветания и социальной защищенности личности (например, Чили в период диктатуры Пиночета; современный Китай, где социально-экономическому развитию свойствен синтез социализма и капитализма, но политическая система является однопартийной).
Разрешение проблемы соотношения общества и государства связано с пониманием государства как неотъемлемой подсистемы гражданского общества, имеющей в нем собственный сектор деятельности. Например, так называемое "государство всеобщего благоденствия", в частности, проводит в жизнь государственные социальные программы (строительство, финансирование больниц, школ для бедных; в США существует очередь на получение жилья в государственном фонде).
Содержание направлений взаимодействия государства и гражданского общества в целом может характеризоваться наличием у последнего права на невмешательство государства в определенную сферу жизнедеятельности личности, права на участие в формировании определенных органов государства, управлении некоторыми его делами, права на определенные услуги государства.