25. Державні органи, передбачені Конституцією України.

Орган законодательной власти: Верховная Рада Украины (парламент).

Глава государства: Президент Украины.

Органы исполнительной власти:

высший — Кабинет Министров Украины (Правительство);

центральные — министерства, иные органы исполнительной власти;

местные — местные государственные администрации (областей, районов, городов Киев, Севастополь), возглавляемые председателями; территориальные подразделения министерств, иных органов исполнительной власти, которые не входят в состав местных государственных администраций — управления и отделы МВД, КРУ и др. (их около тридцати в каждой области и более десяти в каждом районе); администрации государственных предприятий, учреждений, организаций.

Органы судебной власти:

высшие — Верховный Суд Украины, Высший арбитражный Суд Украины;

местные — областные, межобластные, межрайонные, районные (городские), военные суды (регионов, гарнизонов, ВМС); арбитражные суды областей;

Конституция Украины предусматривает деятельность апелляционных судов, специализированных судов (помимо ныне действующих арбитражных).

Контрольно-надзорные органы:

- Конституционный Суд Украины;

- Прокуратура Украины (генеральная и подчиненные ей на местах областные, районные и другие прокуратуры);

-Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека (осуществляет парламентский контроль соблюдения конституционных прав и свобод человека и гражданина);

- и др.

При обзоре органов украинского государства необходимо видеть, что органы местного самоуправления не входят в систему этих органов, т.е. органы местного самоуправления в современной Украине имеют негосударственный статус, но законом им могут быть делегированы отдельные полномочия органов исполнительной власти. По вопросам, связанным с осуществлением ими этих полномочий, они подконтрольны соответствующим органам исполнительной власти.

Автономная Республика Крым входит в систему административно-территориального устройства Украины. В Автономной Республике Крым (АРК) Верховная Рада является представительным органом АРК, принимает Конституцию АРК, решения, постановления . АРК имеет свое Правительство. В АРК действует Представительство Президента Украины. Правосудие в АРК осуществляют суды, входящие в единую систему судов Украины.

26. Поняття соціального управління, його види, типи. Поняття державного управління, його суб’єкти.

Поняття про соціальне управління.

Відповідно до типів систем, функцією яких є управління, прийнято розрізняти наступні види управління:

- управління речами (управління в неживій природі). Управління виробничо-технічними процесами, системами машин;

- управління в живих організмах. Управління процесами в живій природі і процесами, які пов’язані з життєдіяльністю організмів;

- управління в суспільстві. Управління діяльністю людей (управління людьми).

Соціальне управління (у широкому сенсі) – органічно-притаманне соціальним системам явище, яке забезпечує збереження їх цілісності, якісної специфіки, відтворення і розвиток.

Соціальне управління (у вузькому сенсі) – свідомий, систематичний, організований вплив на суспільство, з метою впорядкування і вдосконалення його соціально-діяльнісної структури в процесі вироблення і досягнення певної мети.

Головні види соціального управління:

- політичне управління;

- управління матеріальним виробництвом;

- управління соціально-культурною сферою життя суспільства.

Типи систем соціального управління:

1. Універсальна. Орієнтована на всіх і кожного (юридичний закон).

2. Спрямована. Орієнтована на конкретного, визначеного адресата.

3. Дифузна. Не має конкретного адресату і звернена до всіх, кого це “не стосується” (система масової комунікації).

Державне управління та його особливості

Державне управління — це частина державної діяльності, що має своїм основним призначенням здійснення виконавчої влади.

Державний характер такого управління полягає в тому, що в його процесі реалізуються завдання, функції та інтереси держави. Для його здійснення створюють спеціальні органи (встановлюють посади), які діють у рамках законів і в межах своїх повноважень.

Державне управління як вид соціального управління обов'язково містить три елементи: прийняття рішення, його виконання та контроль за реалізацією.

Виконавча діяльність є основним призначенням державного управління й складає першу, найважливішу його сторону. Разом з тим, для безпосереднього управління економікою, соціально-культурним будівництвом і адміністративно-політичною діяльністю характерною є розпорядча діяльність, яка становить інший бік державного управління. Виконавча й розпорядча діяльність органів виконавчої влади виявляється у відносинах влади і підпорядкування, наданні суб'єктам, що її здійснюють, юридично-владних повноважень.

Як самостійній формі державної діяльності державному управлінню притаманні характерні риси, що випливають з його природи — здійснення виконавчих і розпорядчих повноважень:

а) загальнодержавний характер, оскільки воно охоплює найважливіші сторони життя держави й суспільства;

б) спрямованість на виконання Конституції та законів України (підзаконна діяльність);

в) юридично-владний, розпорядчий характер;

г) організаційний зміст, за допомогою якого досягають регулювання й координації спільної праці людей;

ґ) активність і цілеспрямованість, має безпосередніми об'єктами свого впливу галузі економічного, соціального й адміністративно-політичного будівництва;

д) безперервне та постійне здійснення.

Змістом державного управління є комплекс функцій, які називаються функціями управління. Через їх реалізацію суб'єкти виконавчої влади здійснюють управлінські процеси, досягають поставленої мети. Функція управління пов'язує в одне ціле запланований результат, практичну діяльність з виконання намічених завдань і одержаний результат. Запланований результат може бути досягнутий лише у разі, коли правильно, з урахуванням реальних можливостей (забезпечення матеріально-фінансовими, людськими ресурсами (фахівцями), об'єктивною інформацією, законодавчою основою тощо) визначено управлінські завдання. Функції державного управління є відносно самостійними елементами виконавчої державної діяльності, що здійснюється на основі закону чи іншого правового акта спеціальною системою органів виконавчої влади притаманними їм методами. За мету функції управління мають виконання завдань держави та суспільства шляхом владно-організуючої діяльності в різних процесуальних формах.