Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПЗ укр мова 1 частина.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
73.81 Кб
Скачать

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Тема: МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Мета: з'ясувати поняття мови як основного засобу спілкування; розглянути функції мови в суспільстві.

ПЛАН

  1. Мова – найважливіший засіб спілкування.

  2. Роль і значення мови в житті суспільства.

  3. Функції мови в суспільстві.

ЗАВДАННЯ

Принесіть чисті зошити для виконання письмових робіт.

1. Підготуйтеся до контрольного диктанту, повторіть найважливіші правила орфографії і пунктуації.

2. Дайте усні відповіді на такі запитання:

- Чому мова є найважливішим засобом спілкування?

- Які інші засоби спілкування існують у суспільстві? Їх недоліки та переваги порівняно з мовою.

- Чи можна назвати мовою "спілкування" представників фауни?

- Чи розуміють людську мову тварини?

Література до курсу

Українська мова (за правознавчим спрямуванням) : навч. посіб. / уклад.: О.А.Лисенко, В.М.Пивоваров, О.В.Прудникова, О.А.Шумейко. – Харків : Нац. ун-т «Юрид. акад. України», 2011. – 228 с.

Українська мова (за правознавчим спрямуванням) : навч.-метод. посіб. для самост. роботи студ. – Харків, 2010.

Український правопис. – К., 1993.

Словники, довідники з української мови.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

Тема: УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Мета: з'ясувати поняття "національна мова", "літературна мова", "ділова мова"; ознайомитися з законодавчими актами про мову в Україні; навчитися правильно відмінювати і писати чоловічі та жіночі прізвища, імена, форми по батькові.

ПЛАН

  1. Поняття про сучасну українську літературну мову.

  2. Поняття державної мови.

  3. Законодавчі акти про мови в Україні.

  4. Специфіка мови правознавчого спрямування, її функції та місце в комунікативній практиці юриста.

  5. Правопис та відмінювання прізвищ, імен та по батькові.

ЗАВДАННЯ

1. Вивчіть правила, подані в додатку до практичного заняття "Дидактичні матеріали" (майте переписані матеріали або їх ксерокопії).

2. Виконайте письмово такі вправи:

2.1. Подані прізвища запишіть українською мовою, з'ясуйте їх правопис.

Зверев, Воробьев, Мирошников, Астраханцев, Аркадьев, Алфёров, Беляев, Лесков, Цыганков, Богатырёв, Дьяков, Водопьянов, Светлов, Вересаев, Рощин, Лепёхин, Лебедев, Протасьев, Мелехов, Рублёв, Писаревский, Радищев.

2.2. Утворіть форми по батькові для чоловіків і жінок.

Сергій, Олег, Дмитро, Олексій, Микола, Руслан, Артем, Микита, Павло, Ілля, Валерій, Хома.

2.3. Поставте форми іменувань у родовому та давальному відмінках однини.

Жук Олеся Петрівна, Коваленко Сергій Васильович, Гнатов Богдан Кирилович, Пилипенко Тарас Семенович, Сковородко Світлана Іванівна, Сковорода Петро Петрович, Борщ Іван Петрович, Федій Оксана Дмитрівна, Манжелій Петро Олександрович, Черняхівський Сергій Пилипович, Семеновська Ольга Олександрівна.

2.4. Провідміняйте подані форми:

Оніпко Ілля Матвійович, Бойко Олена Петрівна, Власов Олег Михайлович, Столярова Любов Олексіївна.

Дидактичні матеріали

Відмінювання прізвищ

1. Українські прізвища та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища з закінченнями іменників ІІ відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних іменників ІІ відміни: Майборода – Майбороди, Майбороді, Майбороду і т.д.; Гнатюк – Гнатюка, Гнатюкові (Гнатюку), Гнатюка, Гнатюком і т.д., Лебідь – Лебедя, Лебедеві (Лебедю), Лебедя, Лебедем і т.д., Симоненко – Симоненка, Симоненкові (Симоненку), Симоненка, Симоненком і т.д.

2. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикметники чоловічого та жіночого родів (твердої чи м'якої групи): Андріївський – Андріївського, Андріївському і т.д.; Кобилянська – Кобилянської, Кобилянській і т.д.

3. Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються за такими зразками: Павлов – Павлова, Павлову, Павлова, Павловим, Павлові (Павлову); Павлови – Павлових, Павловим, Павлових, Павловими, Павлових; Гаршин – Гаршина, Гаршинові (Гаршину), Гаршина, Гаршиним, Гаршині (Гаршину) і т.д.

4. Жіночі прізвища на приголосний та о не відмінюються: Марії Сеник, Надії Балій. Аналогічні чоловічі прізвища відмінюються як відповідні іменники.

5. Не відмінюються псевдоніми та слов’янські прізвища на -е, -і (Ле, Трублаїні), а також прізвища іншомовного походження на -і, -е, -у, -о, наголошені -а, -я та інші нетипові для української мови закінчення: Гюго, Беранже, Дюма, Лозяну, Метревелі, Золя та ін.

Відмінювання імен

1. Українські чоловічі та жіночі імена, що в називному відмінку однин закінчуються на -а, -я, відмінюються як відповідні іменники І відміни: Микола – Миколи, Миколі, Миколу, Миколою, Миколі, Миколо і т.д. Кінцеві приголосні основи г, к, х перед закінченням змінюються на з, ц, с.: Ольга – Ользі, Палажка – Палажці, Солоха – Солосі.

2. Українські чоловічі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний та о, відмінюються як відповідні іменники ІІ відміни: Дмитро – Дмитра, Дмитрові (Дмитру), Дмитра, Дмитром, Дмитрові, Дмитре і т.д..

3. Чоловічі імена, що закінчуються в називному відмінку на р, у родовому мають закінчення : Віктор – Віктора, Макар – Макара, але: Ігор – Ігоря, Лазар – Лазаря.

4. Українські жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний, відмінюються як відповідні іменники ІІІ відміни: Любов – Любові, Любові, Любов, Любов'ю, Любові, Любове.

Правопис прізвищ

1. Російський, болгарський, чеський звук е, польський іе передаються:

Літерою е

Літерою є

1. Після букв, що позначають приголосні звуки: Лермонтов, Венгеров, Державін.

2. У суфіксі -ев після букв ц, р та тих, що позначають шиплячі (ж, ч, ш, щ): Муромцев, Писарев, Андрєєв, Нехорошев, Аракчеєв.

1. На початку слова: Єршов, Єфимов, Єгоров.

2. У середині слова після букв, що позначають голосні, після апострофа і м'якого знака: Достоєвський, Гуляєв, Аляб'єв, Афанасьєв.

3. Коли російському е в корені відповідає в українській мові звук /і/ буква і: Пєшковський, Слєпцов, Сєченов, Бєляєв.

2. Російська літера ё передається:

Сполученням літер йо

Сполученням літер ьо

Літерою е

Літерою о

1. На початку слова: Йолкін.

2. Після букв на позначення голосних та на позначення губних звуків: Бугайов, Соловйов.

У середині чи у кінці скалу після букв на позначення приголосних звуків: Верьовкін, Тьоркін, Корольов.

У прізвищах, які утворені від спільних для української і російської мови імен: Артемов, Семенов, Орел.

Під наголосом після ч, щ: Лихачов, Грачов.

3. Російська літера и передається:

Літерою і

Літерою ї

Літерою и

1. На початку слова: Ігнатьєв, Ісаєв.

2. Після букв, що позначають приголосні (крім шиплячих і ц): Пушкін, Мічурін.

1. Після букв на позначення голосних: Ізмаїлов Воїнов.

2. Після апострофа та м'якого знака: Гур'їн, Ільїн.

1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед буквою, що позначає приголосний: Дорожин, Лучин, Шишкін, Щиглов.

2. В утворених від людських імен та загальних назв, спільних для російської та української мов: Борисов, Виноградов, Пивоваров.

3. У префіксі при-: Пришвін, Привалов.

4. У суфіксах -ик, -ич, -иц,

-ищ, -ович, -євич: Новиков, Гнідич, Григорович, Радищев.

4. Болгарський, сербський звук / і / передається:

Літерою и

Літерою ї

Літерою і

Між буквами, що позначають приголосні: Христов, Радич, Ягич.

Після букв, що позначають голосні: Стоїч, Раїч.

На початку слова: Ілієв, Івич.

5. Польський, чеський, словацький звук / і / передається:

Літерою і

Літерою и

На початку слова та після букв, що позначають приголосні звуки: Івашкевич, Міцкевич.

1. Після букв, що позначають шиплячі приголосні звуки: Міклошич, Шимчак, Жишка.

2. У суфіксах -ик, -ицьк, -ич: Коперник, Сенкевич, Конопницький.

6. Суфікси слов'янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -дзк(ий) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), -дзьк(ий): Броневський, Даргомижський, Маяковський, Гомулицький.

7. Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб'єв, Ареф'єв, Вопоп'янов, Григор'єв, Лук'янов. Перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов.

8. М'який знак пишеться в прізвищах після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:

а) перед я, ю, є, ї: Дьяконов, Ананьїн, Ільюшин;

б) перед приголосними: Вольнов, Коньков;

в) у кінці слова: Лось, Соболь;

г) твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом'якшується: Глуховець, Якимець.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Тема: СТИЛЬОВІ РІЗНОВИДИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Мета: з'ясувати поняття "функціональний стиль"; ознайомитися з функціональними стилями української мови та їх загальними особливостями; навчитися правильно утворювати форми кличного відмінка; ознайомитися з правилами укладання автобіографії.

План

  1. Поняття літературної мови та її стилів.

  2. Функціональні стилі української мови, їх загальна характеристика.

  3. Кличний відмінок іменників.

  4. Автобіографія: визначення, реквізити, правила оформлення.

Завдання

1. Укладіть таблицю характеристики функціональних стилів української мови, яка складається з таких рубрик: 1) назва стилю і визначення, 2) мета мовлення (призначення), 3) сфера використання (спілкування), 4) ознаки (загальностильові), 5) мовні засоби, 6) підстилі, 7) жанри, у яких стиль реалізується. (матеріал є у посібнику та будь-якому довідникові з ділової мови)

2. Виконайте (письмово) такі вправи:

2.1.Визначте, до якого стилю належить кожний уривок. Обґрунтуйте свою відповідь.

А. Був ранок, красний весняний ранок. Ясне, свіже, мов викупане, сонце викотилося з-за діброви, що ген далеко мріяла серед подільської рівнини, і щораз вище й вище піднімалося вгору. Панувала та глибока урочиста тиша, котру можна деколи спостерігати під час сходу сонця, коли день заповідається красний, погідний. Вітрець спав ще десь у глибокому яру; рожеві хмарки лежали на небі тихо, непорушно; жито, що вже починало колоситися, ніби впірнуло в глибоку задуму; не колихалась буйна пшениця, що розкішним темно-зеленим килимом вкривала поля (Т. Бордуляк).

Б. Учора Президент України Леонід Кучма здійснив робочу поїздку до Житомирської області, повідомляє кореспондент ДІНАУ. У програмі перебування були зустрічі з керівниками райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ Коростишівського, Новоград-Волинського, Коростенського районів, міст Житомира та Бердичева, спілкування з жителями області, відкриття новозбудованої районної поліклініки у Червоноармійську, відвідини 30-ї танкової дивізії у Новограді-Волинському (газета “Урядовий кур’єр”).

В. Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Міністерству внутрішніх справ провести коригування реєстру інвестиційних угод щодо будівництва житла для військовослужбовців внутрішніх військ та членів їх сімей, укладених до 1 липня 1997 р., із залишенням у ньому додаткових інвестиційних угод на суму вартості робіт, які необхідно виконати до 1 січня 2002 р. на будівництві житлових будинків, що будуються на замовлення Міністерства внутрішніх справ та знаходяться у стані незавершеного будівництва і розпочаті будівництвом до 1 липня 1997 року (газета “Урядовий кур’єр).

Г. Моря та прісні води є середовищем життя багатьох видів організмів. Вода — щільне середовище, і живі організми знаходяться в ній або в завислому стані, або підтримують себе в потрібному їм шарі води шляхом активного плавання. Життям пронизана практично вся товща гідросфери. У Світовому океані синтезується 21 млрд. тонн органічних речовин. Це в основному біомаса фітопланктону. Завдяки автотронним морським організмам, океани продукують вільний кисень. Його вихід з океанів оцінюється в 61 млрд. тонн на рік (Ю. Злобін).

Д. — Ага, веселі, — підхопив Семен, дивлячись на прибулу дівчину. — Так у нас же всі такі! Бо осьдечки ж недалеко народився Гоголь.

  • І ви йому, звичайно, родич, — засміялася Оксана. — Поздоровляю!

— Чого не знаю, того не знаю, — чухнув хлопець свою потилицю. — Так ви той… до голови колективного господарства? Ми вже — акціонерне товариство. До нього?

  • До нього.

  • Комісія?

  • Ні.

  • Ревізія?

  • Ні.

  • А, я здогадався!.. Бо я здогадливий. Доброго ранку — ви поетеса. Позаторік вечір обіцяли…

  • Та не поетеса я — агроном, пояснила Оксана (Г. Кисіль).

2.2. Утворіть форму кличного відмінка. Доповніть поданий перелік формами імен і по батькові свого і своїх батьків.

Марія Іванівна, Олег Петрович, Ганна Степанівна, Микола Васильович, Надія Дмитрівна, Наталя Хомівна, Корній Георгійович, Любов Олексіївна, Ігор Миколайович, Микола Іванович, Валерій Павлович, Олександр Сергійович, Ілля Федорович, Світлана Олексіївна.

2.3. Утворіть форми кличного відмінка від поданих слів.

Плем'я, діяч, діячі, край, краї, море, моря, Харків, Тютчев, Щоголів, Пушкін, сторож, школяр, лікар, молодець, хлопець, знавець, боєць, чумак, кравець, маляр, Гриць, місяць, ясень, дід, тато, батько, слухач, позивач, товариш, , Джек, Людвіг, Фрідріх, книжка, перемога, подруга, душа, робітниця, мрія, дідусь, татусь.

2.4. Укладіть автобіографію (письмово).

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

УТВОРЕННЯ ФОРМ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА

Іменники І відміни:

1. У кличному відмінку однини іменників І відміни вживаються закінчення –о, -е, -є, -ю: а) закінчення О мають іменники твердої групи: дружино, сестро, Ганно; б) закінчення Е мають іменники м'якої та мішаної груп, закінчення Є – іменники м'якої групи після голосного та апострофа: воле, земле, круче; мріє, Соломіє, а також Ілле; в) закінчення Ю мають деякі пестливі іменники м'якої групи: бабусю, Галю, доню.

2. У кличному відмінку множини іменники І відміни мають форму, однакову з називним: жінки, робітниці.

Іменники ІІ відміни:

Іменники ІІ відміни в кличному відмінку однини закінчуються на –у (-ю), -е.

1. Закінчення У мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами –ик, -ок, -к-о), іншомовні імена з основою на г, к, х і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж): батьку, Жаку, погоничу, а також діду, сину, тату.

2. Закінчення Ю мають іменники м'якої групи: Віталію, краю, вчителю.

3. Закінчення Е мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м'якої групи із суфіксом –ець та деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богдане, чумаче, хлопче (але: бійцю, знавцю), маляре, школяре.

4. Прізвища прикметникового походження на –ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), як Глібов, Королів, Пушкін, Чапаєв, при звертання мають як форму називного, так і форму кличного відмінка: Глібов і Глібове і т.д.

Географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення –е: Києве, Львове.

У кличному відмінку множини іменники ІІ відміни мають форму, однакову з називним: робітники, товариші.

Іменники ІІІ відміни:

У кличному відмінку, що вживається переважно в поезії, іменники ІІІ відміни мають закінчення –е: вісте, любове.

Автобіографія

Автобіографія — вид документа, в якому особа повідомляє про основні факти свого життя в хронологічному порядку.

Реквізити:

  1. Назва виду документа.

  2. Текст ( у ньому обов’язково зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце народження, повні відомості про освіту (повні найменування всіх навчальних закладів із зазначенням років навчання), трудову діяльність (із зазначенням у хронологічному порядку місць роботи й посад, державних нагород тощо) і громадську роботу, сімейний стан і склад сім’ї, паспортні дані, домашня адреса і номер телефону).

  3. Дата написання.

  4. Підпис.

Автобіографія як офіційний документ не повинна містити лексики діалектної, просторічної тощо або художніх засобів вираження думки (порівнянь, метафор та ін.). в автобіографії подається інформація лише про ті події, які відбулися, і нічого не говориться про плани на майбутнє або про те, що не відбулося.

Правила написання й оформлення автобіографії:

  • Усі відомості в автобіографії викладаються від першої особи. Займенник я, яким звичайно починається автобіографія, у наступних реченнях може опускатися.

  • Автобіографія пишеться власноручно в одному примірнику.

  • Усі відомості подаються тільки в хронологічному порядку.

  • Кожне нове повідомлення оформлюється з абзацу.

  • Якщо автобіографію складають на трафаретному бланку, то висвітлюють усі зазначені на цьому бланку питання.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Тема: НАУКОВИЙ ТА ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛІ

Мета: з'ясувати поняття "науковий стиль" і "офіційно-діловий стиль"; ознайомитися з функціями, сферами використання, призначенням цих стилів; навчитися виділяти ознаки й мовні особливості текстів наукового та офіційно-ділового стилів; навчитися правильно вживати на письмі м'який знак і апостроф; ознайомитися з правилами укладання резюме.

План

1. Загальна характеристика наукового та офіційно ділового стилів: функції, сфери використання, призначення, підстилі й жанри.

2. Основні ознаки (стильові характеристики) офіційно-ділового та наукового стилів.

3. Мовні особливості (засоби) наукового й офіційно-ділового стилів.

4. Позначення м'якості приголосних. Правопис апострофа.

5. Резюме: визначення, реквізити, правила оформлення.

Завдання

1. Заповніть подану таблицю (письмово).

Офіційно-діловий стиль

Науковий стиль

Функції

Підстилі

Лексичні засоби

Морфологічні засоби

Синтаксичні засоби

Структура тексту

2. Виконайте вправи (письмово):

2.1. Доведіть, що наведені уривки текстів належить до офіційно-ділового стилю. Які ознаки офіційно-ділового стилю вони мають? Назвіть лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості цих текстів.

А. Я, Олійник Євген Іванович, народився 2 квітня 1970 року у м. Луганську в родині робітників. Батьки працюють на заводі “Буддеталь”: батько — електрослюсарем, мати — верстатницею. У 1977 році пішов вчитися до міської середньої школи № 4 і закінчив її у 1987 році. У цьому ж році вступив до Луганського педагогічного інституту на фізико-математичний факультет. Після закінчення інституту, у 1992 р., був призваний в армію.

З 1994 року працюю вчителем фізики в середній школі № 4.

Неодружений. Батько — Олійник Іван Миколайович, 1945 року народження. Мати — Олійник Ольга Петрівна, 1950 року народження. Проживаю разом із батьками за адресою: м. Луганськ, пр-т Миру, 18, кв. 24.

Б. З метою забезпечення реалізації і захисту конституційних виборчих прав громадян при проведенні виборів Президента України, рівності можливостей для всіх кандидатів у Президенти України під час проведення виборчої кампанії Центральна виборча комісія роз’яснює, що відповідно до вимог частини третьої статті 33 Закону України “Про вибори Президента України” забороняється проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям безплатно або на пільгових умовах відповідно товарів, послуг, цінних паперів, грошей, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей (газета “Урядовий кур’єр”).

2.2. Спишіть, вставляючи на місці крапок, де потрібно, апостроф. Поясніть написання.

Бур..я, бур..ян, кров..ю, між брів..я, зор..яний, солов..їний, кам..яний, п..явка, мавп..ячий, торф..яний, надвечір..я, різдв..яний, духм..яний, пір..їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти, без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, об..їждчик, вітр..як, Св..ятослав, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, об..їзд, зв..яківець, св..ято, тьм..яний, верф..ю.

2.3. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м'який знак. Поясніть правила вживання м'якого знака.

Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близ..кий, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, пол..с..кий, в'юн..кий, держал..це, кружал..це, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., Хар..ків, сім..сот, одес..кий, кавказ..кий, брин..чати, різ..бяр.

Дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, вір..те, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гал..ці, Гал..ці, тіл..ки, міл..кий.

3. Укладіть резюме (письмово).

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Вживання апострофа

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б'ють, п'ять, п'є, в'язи, у здоров'ї, м'ясо, Стеф'юк.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться як і в тих же словах без префікса: зв'язок, підв'язати.

2. Після р: бур'ян, міжгір'я, кур'єр.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без'язикий, , від'їзд, об'єм, поз'яснити.

Апостроф не пишеться:

1) коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб'я, черв'як, торф'яний;

2) коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого приголосного з наступними, у, е: буряк, крякати, крюк;

3) після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, у, о: безіменний, загітувати, зекономити.