Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kr06145a.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
2.05 Mб
Скачать

6.2.4. Забруднення навколишнього середовища

Основну частку викидів ( 95%) стаціонарними джерелами (ГПА, резервуарні парки, котельні тощо) в атмосферне повітря становлять газоподібні та рідкі речовини, а саме: неметанові леткі органічні сполуки, метан, сполуки азоту, вуглецю, сірки.

Згідно з проведеним аналізом викидів забруднюючих речовин під час транспортування газу, встановлено, що їх обсяги на кожний 1 млрд. м3 газу, що транспортується, зростатимуть щороку в середньому на 0,06 тис.тонн. Це може мати місце в разі невжиття конкретних заходів щодо модернізації, своєчасного ремонту технологічного обладнання та впровадження сучасних технологій. За обсягів транспортування 228,3 млрд. м3 газу у 2005 році, кількість викидів становить 172,2 тис.тонн. Із проведених розрахунків за укрупненими показниками встановлено, що у 2010 році кількість викидів за такого ж об’єму транспорту газу може зрости до 193,2 тис.тонн.

Найбільш поширеними відходами, що утворюються на підприємствах НАК "Нафтогаз України", є нафтові та бурові шлами, відпрацьовані пально-мастильні матеріали, побутові та будівельні відходи, відпрацьовані акумулятори, автомобільні шини та лампи денного освітлення.

У зв’язку із збільшенням обсягів виробництва (збільшення обсягів видобутку сировини, збільшення транзиту газу, введення в експлуатацію нових виробничих об’єктів) можливе значне зростання техногенного навантаження на навколишнє середовище. Для зменшення цього впливу необхідно:

  • здійснення своєчасного ремонту та заміни обладнання;

  • впровадження сучасних технологій;

  • переведення автотранспорту на використання альтернативних видів палива;

  • розроблення та впровадження технологій та обладнання з переробки відходів;

  • використання обезводнених нафтогазових свердловин для захоронення стічних вод та інші.

Щорічні витрати підприємств НАК "Нафтогаз України" на реалізацію заходів з охорони навколишнього середовища (атмосферного повітря, земель, водних ресурсів, надр, поводження з відходами) становлять в середньому понад 70 млн.грн.

6.2.5. Ціни та ціноутворення

Відповідно до повноважень, визначених Кабінетом Міністрів України, граничні рівні цін на природний газ для усіх категорій споживачів затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

З 1 січня 2006 року граничні рівні оптових цін на газ для споживачів України (з урахуванням тарифів на його транспортування і постачання та ПДВ) становлять:

- для підприємств комунальної теплоенергетики - 304,50 грн. за 1000 куб.м;

- для бюджетних організацій та установ - 288,00 грн. за 1000 куб.м;

- для населення - 185,00 грн. за 1000 куб.м.

Зазначений рівень ціни на природний газ для населення є незмінним з квітня 1999 року. При цьому основна складова граничного рівня ціни – безпосередньо ціна газу як товару у порівнянні з датою затвердження знизилась на 22,6%.

- для промислових споживачів (без урахування тарифів на його транспортування, постачання та ПДВ) - 422,1 грн. за 1000 куб.м.

З 20 лютого 2006 р. граничний рівень ціни на газ для промислових споживачів встановлено НКРЕ на рівні 548,0 грн. за 1000 куб.м (без урахування тарифів на його транспортування, постачання та ПДВ, що відповідає їх економічно обґрунтованому рівню.

Для забезпечення прибутковості господарської діяльності НАК “Нафтогаз України”, необхідної для функціонування підприємств галузі і розвитку виробництва, на сьогодні економічно важливе значення має приведення у відповідність цін реалізації природного газу для споживачів України з їх економічно обґрунтованим рівнем.

Світовий ринок газу лише формується. Визначення рівня ціни на природний газ в Європі, як і в усьому світі, знаходиться в залежності від зміни рівня ціни на нафту та нафтопродукти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]