- •Правила виконання лабораторних робіт із дисципліни
- •Лабораторна робота №1 Тема "Санітарно-топографічна оцінка джерела питної води. Визначення фізичних показників якості води"
- •Відбирання проб води для дослідження
- •Визначення фізичних показників якості води
- •1.Визначення температури води
- •2.Визначення кольору води
- •Порядок проведення роботи
- •3. Визначення запаху води
- •Порядок проведення роботи
- •4. Визначення смаку води
- •Порядок проведення роботи
- •5.Визначення прозорості води
- •6. Визначення мутності води
- •Лабораторна робота №2
- •Основні положення лабораторної роботи
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення вільної кислотності m
- •Визначення загальної кислотності р
- •Визначення лужності
- •Лабораторна робота №3
- •Основні положення до лабораторної роботи
- •Порядок проведення роботи
- •Розрахунок окислюваності води
- •Лабораторна робота №4
- •Основні положення лабораторної роботи
- •Порядок проведення роботи
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №5 Тема "Визначення вмісту со2 у воді"
- •Основні положення лабораторної роботи
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №6 Тема "Дослідження основних фізичних властивостей грунту"
- •Основні положення лабораторної роботи
- •Відбирання зразків грунту для дослідження
- •Визначення типу грунту та опис зовнішніх властивостей
- •Визначення механічного складу грунту (розмір частинок)
- •Визначення фізичних властивостей грунту
- •Лабораторна робота №7 Тема "Визначення водопроникності, пористості, вологоємності грунту"
- •Основні положення лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №8 Тема "Визначення рН середовища, гігроскопічної води, вмісту органічних речовин у грунті"
- •Основні положення лабораторної роботи
- •Порядок проведення роботи
- •1. Визначення pH середовища грунту
- •2. Визначення гігроскопічної води
- •До висушування
- •Після висушування
- •3.Визначення вмісту органічних речовин
- •Визначення втрат при прожарюванні грунту
- •Література
Лабораторна робота №3
Тема "Визначення окислюваності води"
Мета роботи. Набути навики визначення окислюваності води, визначити причини виникнення , види та межі зміни.
Необхідні прилади: скляні капіляри, конічна колба на 250 мл, циліндр
h = 100 мл, бюретка, азбестоцементна сітка, годинникове скло, спиртівка.
Необхідні знання. Визначення окислюваності, методи практичного визначення, правила титрування розчинів, кольори індикаторів розчинів марганцевокислого калію.
Основні положення до лабораторної роботи
Під окислюваністю води розуміють здатність речовин, які містяться у воді, реагувати з окислювачами. До таких речовин належать органічні речовини: забарвлені гумусові речовини, найдрібніші організми, органічні зваги, продукти розпаду органічних речовин.
Окислюваність характеризує ступінь забрудненості води органічними речовинами, відіграє роль при санітарній та технічній оцінці води. Величину окислюваності води виражають кількістю міліграмів кисню, яка необхідна для окислення речовин, що містяться у 1 л досліджуваної води.
Методи визначення окислюваності води дають змогу лише побічно встановити кількісний вміст органічних речовин; пряме їх визначення пов'язане з певними труднощами. Крім того, разом з органічними речовинами у воді окислюються деякі мінеральні сполуки, наприклад, сірководень солі закисного заліза та ін.
Принцип визначення основано на застосуванні як окислювача перманганату калію. Нижче описано метод визначення окислюваності води перманганатом калію у кислому середовищі (метод Кубеля). В особливих випадках, коли вміст хлор-іону перевищує 500 мг/ л, окислення проводять іншим методом, діючи на воду марганцевокислим калієм у лужному середовищі (метод Шульца).
Розрізняють загальну та часткову окислюваність води. Загальну окислюваність часто називають хімічним споживанням кисню (ХСК). Загальну окислюваність визначають за кількістю витраченого на окислення йоднуватокислого калію.
При частковій окислюваності, яка визначається перманганатним методом, деякі стійкі органічні сполуки залишаються неокисленими (наприклад, багато вуглеводних сполук).
У практиці часто знаходять часткову окислюваність. При аналізі промислових стічних вод визначають ХСК.
За методом Кубеля відновлення перманганату калію проходить за схемою
.
В іонній формі реакція може бути виражена рівнянням
.
Залишок унесеного перманганату калію титрують розчином щавлевої кислоти:
або в іонній формі:
.
Розчини марганцевокислого калію мають темно-малиновий, а при великих концентраціях – фіолетовий колір. Вимірювання об'єму в бюретці береться для темнозабарвлених розчинів по верхньому краю меніска.
При визначенні окислюваності води індикатором кінця реакції є сам забарвлений розчин марганцевокислого калію.
Перебіг реакції пов'язаний із зникненням яскраво забарвлених у малиново-фіолетовий колір іонів (іон - безбарвний) і супроводжується знебарвленням кожної доданої краплі його розчину. Як тільки всі речовини у воді, що здатні окислюватися, будуть окислені, лише одна крапля марганцевокислого калію забарвить весь розчин у блідо-рожевий колір.
Часто застосовують наступний спосіб. Для забезпечення повноти окислення додають до води великий надмір титрованого розчину марганцевокислого калію та кип'ятять довгий час. Після цього приливають надлишок титрованого розчину щавлевої кислоти, причому рідина знебарвлюється. Далі проводять титрування гарячої рідини марганцевокислим калієм до появи стійкого блідо-рожевого забарвлення.
Окислюваність води може змінюватись у різних межах: для глибоких підземних артезіанських вод окислюваність не більше ніж 0,2-0,6 мг О/ л, для рік та озер відповідно 5-12 мг О/ л.
Вода придатна для господарсько-побутових цілей, якщо окислюваність її не перевищує 3,0 мг О/ л, а для живлення парових котлів – 5,1 мг О/ л.