Відбирання проб води для дослідження

Результат аналізу значною мірою залежить від правильності взяття проби. При відбиранні проб води з відкритих водоймищ потрібно врахувати особливості місцевості, погоду. З відкритих водоймищ, намічених для використання як джерела централізованого водопостачання, відбирання проби проводять у тій точці і на тій глибині, де намічається місце майбутнього водозабору.

Відбирають по три проби в період весняної повені, в літній та зимовий періоди. Якщо потрібно визначити вплив забруднення на проточну воду, беруть проби води вище від джерела забруднення, проти нього й нижче по течії. Проби води з колодязя відбирають перед відкриттям колодязя, після ремонту, очищення, дезинфекції. Відбирання проб проводять уранці, до початку забору води, а також увечері, після закінчення забору.

Для відбирання проб води з відкритих водоймищ використовують батометри різної конструкції. Проби води, звичайно, беруть на глибині 0,5-0,75 м і на відстані 1,5-2,0 м від берега.

Відбір проби води з водопровідної мережі або артезіанської свердловини проводять після випускання води протягом не менше ніж 15 хвилин при повністю відкритому крані.

Для повного лабораторного аналізу води беруть 5 л води, а для скороченого – 2 л.

Вода повинна бути досліджена в день відбору проби. Якщо це неможливо, відібрані проби зберігають в холодильнику або їх консервують. Строк зберігання проб і проведення аналізу не повинен перебільшувати 72 години з моменту відбору, оскільки при стоянні води, особливо влітку, склад її змінюється за рахунок фізико-хімічних процесів і життєдіяльності бактерій.

Визначення фізичних показників якості води

Фізичні властивості води (запах, смак, колір, прозорість, мутність, осад) визначаються органолептично (за допомогою органів чуття) або за стандартними еталонами згідно з ДЗСТ 3351-74. Визначення фізичних властивостей води має велике гігієнічне значення, оскільки наявність у воді стороннього запаху, присмаку, забарвлення може вказувати на забруднення води сторонніми речовинами.

1.Визначення температури води

У водопровідних насосних установках температуру визначають, занурюючи термометр у струмінь стікаючої води. Відлік роблять, не виймаючи термометра з води. При деяких визначеннях занурюють на 3-5 хвилин у великий посуд із водою. Температурні межі питної води 7-12 ⁰С.

2.Визначення кольору води

Колір природної води зумовлений наявністю перш за все солей заліза гумінових кислот. Підвищену кольоровість має вода річок, які мають болотний тип живлення. Визначають колір у градусах платиново-кобальтової або біхромат-кобальтової шкали. Згідно з ДЕСТ 2874-82 господарсько-питної води, колірність води повинна бути не більше ніж 20⁰С. Біхромат-кобальтова шкала готується так: у невеликому об’ємі дистильованої води розчиняють в окремих посудинах 0,0875 г біхромату калію K₂Cr₂O₇ і 2,0 г сульфату кобальту CoSO₄7H₂O. Розчини солі змішують, додають 1 мл концентрованої сірчаної кислоти (густина 1.84) і доливають дистильованої води до 1 л. Для приготування шкали змішують основний розчин із розчином, який містить 1 мл сірчаної кислоти ( густина 1,84) в 1л, доводячи загальний об’єм розчину до 100 мл. Розчинення 1 мл основного розчину відповідає 5 град. колірності.