
- •Виробнича інфраструктура підприємства: сутність, склад, організація та управління.
- •Управління обслуговуванням і використанням устаткування операційної системи.
- •Управління персоналом у системі операційного менеджменту.
- •Управління матеріальними та енергетичними ресурсами операційної системи.
- •Управління матеріально-технічним постачанням виробництва (операцій).
- •Управління запасами.
- •3. Управління запасами методом abc.
- •4. Система “точно в термін”.
- •Дайте порівняльну характеристику стратегічного, тактичного, оперативного та агрегованого планування операцій.
- •Диспетчеризація: сутність та основні завдання.
- •Система і процес контролю.
- •Особлива увага виняткам!
- •Проаналізуйте специфіку залежного та незалежного попиту на товари.
- •Дайте характеристику незалежного попиту та систем управління запасами з незалежним попитом.
- •Опишіть переваги та недоліки системи планування матеріальних потреб виробництва (mrp).
- •Характеристика, переваги та недоліки системи управління операційною системою «точно у термін».
- •За яких умов можливе застосування системи «канбан» на вітчизняних підприємствах?
Управління запасами.
Запаси – це резерви матеріальних ресурсів підприємства.
Управління запасами має два основних аспекти:
1. Забезпечення виробництва потрібного товару в потрібний час у достатній кількості.
2. Зниження витрат на підтримку запасів.
Основна мета управління запасами – досягти задовільного рівня обслуговування споживачів, одночасно зберігаючи витрати на підтримку запасів у розумних межах.
Запаси призначені для:
забезпечення безперебійної роботи виробництва;
захисту виробництва від недостачі матеріальних ресурсів;
захисту від збільшення постачальниками цін на матеріали;
використання переваги знижок при великих обсягах замовлення.
Основні риси ефективного управління запасами.
Облік наявних запасів у стадії виконання замовлення.
Прогнозування попиту на промислову продукцію.
Наявність інформації про матеріали і терміни їхнього постачання.
Оцінка вартості підтримки (збереження) запасів.
Використання системи класифікації запасів.
Основна задача менеджера: виконати замовлення в той момент, коли обсяг наявних запасів достатній для задоволення попиту протягом часу, необхідного для виконання замовлення.
Цей час визначається точкою відновлення замовлення: поновлення замовлення в той момент, коли наявний запас знижується до визначеного рівня.
Види виробничих запасів.
Запаси, як правило класифікуються по двох критеріях:
параметрам руху матеріальних потоків: простору і часу;
функції запасу.
Усі наявні на підприємстві запаси визначаються як сукупні. Сукупні підрозділяються на виробничі і товарні.
Рис. 9.1. Сукупні товари виробництва.
Виробничі запаси формуються в організаціях-споживачах і призначені для забезпечення безперебійного виробничого процесу. До них відносяться: предмети праці, що ще не піддавалися обробці.
Товарні запаси знаходяться в організацій-виготовлювачів на складах готової продукції. Вони необхідні для безперебійного забезпечення споживачів матеріальними ресурсами.
Виробничі і товарні запаси підрозділяються на наступні види:
поточні запаси: забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома постачаннями;
підготовчі (буферні) запаси: вони виділяються з виробничих запасів і мають потребу в додатковій підготовці перед використанням (сушіння, пресування і т.д.). Вони формуються при відпустці матеріалів споживачу партіями;
гарантійні (страхові) запаси: призначені для безупинного постачання споживача в непередбачених обставинах (наприклад затримка постачань при доставці). На відміну від поточних, гарантійні запаси постійні, при нормальних умовах роботи вони недоторкані.
перехідні запаси: залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Призначені для забезпечення безперервності роботи до чергового постачання.
За часом запаси розбиваються на кількісні рівні:
максимальний бажаний запас: визначає економічно доцільний рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення
торговий рівень запасу: використовується для визначення моменту часу видачі чергового замовлення
поточний запас: відповідає рівню запасу в будь-який момент обліку. Він може збігатися з максимальним бажаним, граничним чи гарантійним запасом.
Основні системи управління запасами.
Управління запасами – це визначений вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення і збереження запасів.
Основна мета управління запасами на підприємстві – знизити загальні щорічні витрати на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування споживачів. На практиці розроблено багато методів, прийомів і стратегій керування запасами. Розглянемо деякі з них:
1. Система з фіксованим обсягом замовлення. Тут обсяг замовлення суворо зафіксований і не змінюється ні при яких умовах. Для оптимізації розмірів замовлення застосовуються спеціальні методики і розрахункові формули. Функціонування такої системи наведено на рисунку 9.3.
У цій системі замовлення здійснюються в суворо визначені моменти часу через рівні інтервали, наприклад раз на місяць, тиждень і т.д.
Порівняння систем управління Таблиця 9.1.
Система |
Переваги |
Недоліки |
З фіксованим обсягом замовлення |
Менший рівень максимального бажаного замовлення. Економія витрат на зміст запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси. |
Постійний контроль за наявністю запасів на складі. |
З фіксованим інтервалом часу між замовленнями. |
Відсутність постійного контролю за наявністю запасів на складі. |
Високий рівень максимального бажаного запасу. Підвищення витрат на зміст запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси. |