Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gotove_pravo.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
91.1 Кб
Скачать

Тема 4

1.Основи конституційного статусу особи.

Положення людини в суспільстві визначається со­ціальними нормами. Воно називається суспільним статусом людини. Частину суспільного статусу особи становить її право­вий статус.

Правовий статус особи визначається як юридично закріпле­не положення особи в державі й суспільстві. Він являє собою систему визнаних і закріплених державою в законодавчому порядку прав, свобод і обов'язків.

Розрізняють загальний статус людини і громадянина; спеціальний статус певної категорії громадян; індивідуальний статус; статус іноземців і осіб без громадянства; статус фізичної особи тощо.

Правова система взаємовідносин держави й особи включає норми Конституції України, пов'язані з визначенням належності до громадянства та регулюванням відносин з приводу громадянства, норми Конституції, що закріплюють загальні принципи статусу особи.

Конституційний статус особи- загальні, осно­воположні начала, за допомогою яких у Конституції визнача­ються основні права, свободи й обов'язки людини та громадя­нина; гарантії їх здійснення.

Конституційний статус громадянина — це поняття, яке відо­бражає тільки те, що властиве всім і кожному члену суспіль­ства, і "залишає" за своїми рамками все приватне, що стосується конкретних осіб.

Основи правового статусу людини та громадянина містять в собі такі інститути конституційного права: громадянства України, загальної правосуб'єктності громадян України, основних принципів статусу людини та громадянина, основних прав, свобод, законних інтересів і обов'язків, гарантій прав і свобод, правового статусу іноземців, права притулку.

Основні принципи статусу людини та громадянина визначені в Конституції України. До них належать: принцип закріплення в національному праві прав і сво­бод, установлених нормами міжнародного права, принцип невідчужуваності та непорушності основних природних та ін.

Правосуб'єктність — це визнана державою в законодавстві здатність індивідів і організацій бути суб'єктами права, учас­никами правовідносин. Вона включає в себе правоздатність і дієздатність.

Правоздатність — це здатність фізичної особи бути носієм громадянських прав і обов'язків, які допускаються правом да­ної держави. Дієздатність — це здатність громадянина своїми діями на­бувати та здійснювати громадянські права.

В Україні дієздатність громадянина в повному обсязі настає з повноліттям, тобто при досягненні ним віку 18 років.

Головним елементом правового статусу є основні права й обов'язки людини, які безпосередньо визначають її станови­ще в суспільстві

Конституційні права та свободи в Україні — це встановлені Українською державою й закріплені в її Конституції можливості, які дозволяють кожному громадя­нину користуватися економіч­ними й соціально-політичними свободами так як в особистих, так і в суспільних інтересах.

Соціальне призначення основних прав і свобод громадян визначається тим, що вони втілюють ідеали демократії, гума­нізму й справедливості.

Для реалізації конституційних прав, свобод і обов'язків громадян має діяти принцип їх найвищої юридичної сили. Це означає виконання обов'язків усіма суб'єктами права у сфері правотворчості та правореалізації.

Права й свободи людини та громадянина захищаються су­дом.

Певні функції у створенні умов для забезпечення реалізації прав і свобод людини виконують органи місцевого самовряду­вання, об'єднання громадян.

Важливим структурним елементом правового статусу особи є громадянство — стійкий політико-правовий зв'язок людини з державою, у відповідності до якого на неї розповсюджується суверенна державна влада як у межах держави, так і поза ними.

Основні характеристики громадянства: це правовий стан, який виражається, з одного боку, у його загальному, правовому нормуванні, з іншого — в індивідуальному документальному юридичному оформ­ленні громадянства кожної людини, розповсюдження на громадянина суверенної влади дер­жави як всередині країни, так і поза її межами.

Принципи громадянства поділяють на загальні та спеці­альні.

Загальні принципи- це принципи повновладдя народу, демократизму, інтернаціоналізму, поєднання інтересів суспільства, держави й особи, поваги до норм міжнародного права тощо.

Спеціальні принципи громадянства — це принципи, дояких належать: єдиність громадянства України, рівне громадянство як основа правового статусу особи, загальний порядок прийому до громадянства України, поєднання "принципу ґрунту" та "принципу крові", невизнання автоматичної втрати громадянства, недопустимість позбавлення громадянства та ін.

Громадянство України набувається за народженням; за по­ходженням; через прийняття до громадянства України; понов­лення у громадянстві України; за іншими підставами, передба­ченими Законом України "Про громадянство України".

Закон України "Про громадянство України" встановлює такі умови прийняття до громадянства України іноземних гро­мадян та осіб без громадянства за їх клопотанням: визнання й виконання Конституції України та законів України; неперебування в іноземному громадянстві; володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування; наявність законних джерел існування.

Громадянство України припиняється внаслідок виходу з нього; його втрати.

Закон України "Про громадянство України" регулює також питання про вихід із громадянства України, його втрату, гро­мадянство дітей у разі зміни громадянства батьків і усиновлен­ня.

У системі органів, покликаних вирішувати питання щодо громадянства, найбільші й найширші повноваження належать Президенту України.

З питань громадянства Президент видає Укази. Усі інші державні органи, пов'язані з вирішенням питань громадян­ства, здійснюють лише підготовчу роботу.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]