Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1. Які скарги розглядає Європейський Суд?

2. Назвіть основні способи захисту конституційних прав людини та громадянина.

3. Які міжнародні організації та установи охоплюють сучасний міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини?

Розділ 5. Народне волевиявлення

Тема 5.1. Вибори і виборче право як форма прямого народовладдя в Україні План

1. Поняття виборчого процесу та його стадії.

2. Встановлення результатів виборів. Повторне голосу­вання і повторні вибори.

3. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.

Завдання для самостійного вивчення

1. Ознайомитися з методичними рекомендаціями та законспектувати їх.

2. Прокоментувати основні стадії виборчого процесу.

3. Визначити основні принципи виборчого права.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Поняття виборчого процесу та його

стадії

Виборчий процес - урегульована правовими та іншими соціальними нормами діяльність органів, організацій, окремих громадян, їхніх колективів і груп (суб'єктів виборчою процесу) з підготування і проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади і місцевого самоврядування.

Суб'єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов'язками стосовно організації та проведення виборів, зокрема:

• виборці;

• зареєстровані кандидати у депутати, кандидати на пост Президента України, кандидати на посаду сільського, селищ­ного, міського голови;

• уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

• виборчі комісії - спеціально утворені виборчі органи;

• партії (блоки), їхні місцеві організації, які висунули кандидатів.

У виборчому законодавстві регламентація виборчого процесу здійснюється: по-перше, закріпленням засад виборів і виборчого процесу; по-друге, детальним регулюванням усіх стадій (етапів) виборчого процесу; по-третє, визначенням порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів виборчого процесу; по-четверте, встановленням засад фінансо­вого та матеріально-технічного забезпечення підготування і проведення виборів.

Виборчий процес відбувається в певній, чітко визначеній виборчим законодавством послідовності і складається з кількох етапів - стадій виборчого процесу. Нове виборче законо­давство передбачає такі стадії виборчого процесу (наприклад, ч. 4 ст. 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України"):

1. складання та уточнення списків виборців;

2. утворення виборчих округів;

3. утворення виборчих дільниць;

4. утворення виборчих комісій;

5. висування та реєстрація кандидатів;

6. проведення передвиборної агітації;

7. голосування;

8. підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

9. встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення діяльності виборчих комісій.

При цьому, виборчий процес завершується через п'ятнад­цять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.

Списки виборців складаються з метою: по-перше, надати можливість проголосувати кожному виборцеві, забезпе­чивши цим реалізацію конституційного принципу загального виборчого права; по-друге, виключити можливість участі у виборах осіб, які не мають права голосу або не можуть його реалізувати.

У складанні списків виборців забезпечується також і реалізація конституційного принципу рівного виборчого права: виборець включається до списку виборців лише на одній вибор­чій дільниці (за місцем постійного проживання або тимчасового перебування, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні тощо). Це виключає можливість плюрального вотуму, тобто голосування на кількох виборчих дільницях, наприклад, за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання.

Так, у процесі складання списків виборців провадиться реєстрація виборців, під якою розуміють посвідчення права брати участь у виборах, що здійснюється визначеним у законі колом органів перед виборами, а самі списки виборців виступають документами, на підставі яких виборцям у день виборів видаються виборчі бюлетені.

Із світового досвіду відомі два основні варіанти складання списків виборців: шляхом необов язкової (особистої або добровільної) реєстрації виборців, коли громадянин повинен сам турбуватись про його включення до списку виборців і особисто зареєструватися у відповідному органі як виборець, або шляхом обов'язкової (публічної чи державної) реєстрації, за якої прізвище виборця автоматично включається до відпо­відного списку виборців із досягненням ним передбаченого законом віку.

Виборчим законодавством України передбачається обов'язкова реєстрація виборців: до списків виборців автома­тично включаються всі громадяни України, які досягли або на день виборів досягнуть 18-річного віку і які мають право голосу.

Висування кандидатів у депутати є однією з най­важливіших стадій виборчого процесу. На цій стадії визнача­ється коло осіб, з-поміж яких будуть обрані Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Зі світової практики відомі чотири способи висування кандидатів:

• самовисування;

• висування групами виборців;

• висування політичними партіями або іншими об 'єднаннями громадян;

• праймериз (первинні вибори: висування здійснюється в такому ж порядку, що й самі вибори).

Виборче законодавство України встановлює, що суб'єк­тами права висування кандидатів є громадяни України.

Передвиборча агітація - це незаборонена Конституцією та законами України діяльність громадян, політичних партій, інших об'єднань громадян, колективів підприємств, установ і організацій, засобів масової інформації, спрямована на форму­вання громадської думки і поведінки виборців в інтересах

85

конкретних кандидатів чи політичних партій. Закінчується о 24-й год. останньої п'ятниці перед днем виборів (для всіх видів виборів).

Передвиборча агітація може здійснюватись у будь-яких формах (через засоби масової інформації, проведенням передвиборних заходів, зокрема, зустрічей з виборцями, публічних дебатів, дискусій, мітингів, демонстрацій, процесій, випуску та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів тощо) та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України. При цьому повинні бути дотримані такі принципи:

• свобода вибору будь-яких незаборонених форм і засобів ведення передвиборної агітації;

• рівні можливості ведення передвиборної агітації для всіх активних суб'єктів виборчого процесу (кандидатів і політичних партій);

• неупереджене ставлення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій до всіх без винятку кандидатів і політичних партій;

• надійний контроль за використанням коштів на проведення передвиборної кампанії.

Передвиборча агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (коштів місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України - на місцевих виборах), що виділяються на підготування і проведення виборів для цілей, визначених виборчим законодавством, та коштів виборчих фондів партій (блоків), окремих депутатів (на виборах Президента України та місцевих виборах).

Організація проведення голосування та підтримання у приміщенні для голосування належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію.

Питання 2. Встановлення результатів виборів. Пов­торне голосування і повторні вибори

Так, підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування, починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується лише після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог Закону, унаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців. Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним (про що складається відповідний акт) за наявності таких обставин:

1. виявлення фактів незаконного голосування (наприклад, вкидання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, яких не внесено до списку виборців на виборчій дільниці або внесено до нього безпідставно; голосу­вання виборцем більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці;

2. знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 20 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці.

Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інші документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній територіальній виборчій комісії на її засіданні. Територіальна виборча комісія на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях і повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку зі спеціальних виборчих дільниць,

87

утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним прапором України, на полярних станціях України, встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.

Встановлення результатів виборів. Протокол про підсумки голосування на виборах народних депутатів України територіальна виборча комісія невідкладно надсилає до Центральної виборчої комісії, яка на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів і протоколів закордонних дільничних виборчих комісій приймає рішення, щодо результатів виборів.

При цьому депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включе­ними до виборчих списків партій (блоків).

Результатом виборів депутатів є визначення у порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами від партій (блоків), відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).

Офіційним опричюдненням результатів виборів депутатів та реєстрацією депутатів фактично завершується виборчий процес.

Питання 3. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян

Для забезпечення чесних і прозорих виборів великого значення набуває проблема юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства України, виборчих прав громадян України. Особливістю конституційно-правового регулювання такої відповідальності є те, що:

по-перше, частина відповідних норм чинного виборчого законодавства України має бланкетний характер - вони не визначають конкретних складів правопорушень, а констатують загальне правило, відповідно до якого за порушення виборчого

88

іаконодавства настає юридична відповідальність. Що стосується санкцій, то вони визначені в нормах інших галузей права;

по-друге, за окремі діяння, пов'язані з порушенням виборчого законодавства, встановлюється конституційно- правова відповідальність:

• позбавлення певних осіб, за рішенням виборчої комісії, права бути присутніми на засіданні виборчої комісії;

• дострокове припинення повноважень складу виборчої комісії або члена виборчої комісії;

• оголошення кандидатові в депутати попередження, що оприлюднюється в засобах масової інформації, або скасування реєстрації кандидата в депутати:

• тимчасове зупинення дії ліцензії або випуску (друку) засобу масової інформації;

• дострокове припинення повноважень офіційного спостерігача, а також оголошення йому попередження чи позбавлення права бути присутнім на засіданні виборчої комісії.

Види злочинів проти виборчих прав громадян України та санкції за їх учинення передбачаються Кримінальним кодексом України. Це, зокрема:

1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, вести передвиборчу агітацію.

2. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підробка виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів.

3. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а також пошкодження виборчої документації або документів референдуму.

4. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища.

Адміністративна відповідальність за порушення вибор­чого законодавства передбачена у Кодексі України про адміністративні правопорушення, а саме відповідальність за такі діяння:

1. публічні заклики або агітація за бойкотування виборів народного депутата;

2. опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у депутати;

3. агітація за або проти кандидата у день виборів;

4. видача членом дільничної виборчої комісії бюлетеня для голосування за іншу особу;

5. втручання в роботу виборчих комісій, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстрацією кандидатів у депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям загальних підсумків виборів та інші.

Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1. Що таке виборчий процес?

2. Назвіть основні засади виборчого процесу?

3. Хто є суб'єктами виборчого процесу?

4. Назвіть основні стадії виборчого процесу.

5. За наявності яких обставин дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним?

6. Керуючись Кримінальним кодексом України, назвіть злочини у сфері виборів.

7. За якими статтями Кодексу України про адміні­стративні правопорушення здійснюється кваліфікація право­порушень у сфері виборчого законодавства України?