Гема 5.2. Референдуми як основна форма прямого народовладдя в Україні План

1. Правова регламентація організації референдумів та визначення їх результатів.

2. Правові наслідки референдуму. Зміна і відміна рішень, прийнятих референдумом.

Завдання для самостійного вивчення

1. Ознайомитися з методичними рекомендаціями та законспектувати їх.

2. Зобразити схематично порядок організації референ­думів.

3. Визначити наслідки референдуму.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання /. Правова регламентація організації рефе­рендумів і визначення їх результатів

Під час референдуму голосування проводиться у день референдуму з 7 до 20 год. Про час і місце голосування дільнична комісія з референдуму сповіщає громадян не пізніш як за десять днів до референдуму.

Голосування проводиться у спеціально відведених приміщеннях, у яких повинні бути обладнані у достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначені місця видачі бюлетенів і встановлені скриньки для голосування. Скриньки для голосування встановлюються таким чином, щоб громадяни, підходячи до них, обов'язково прохо­дили через кабіни або кімнати для таємного голосування.

Відповідальність за організацію голосування, забезпе­чення таємниці волевиявлення громадян, обладнання приміщень і підтримання у них необхідного порядку несе дільнична комісія з референдуму.

У день референдуму перед початком голосування скриньки для голосування перевіряє, пломбує або опечатує голова дільничної комісії з референдуму у присутності членів комісії.

Кожний громадянин голосує особисто, голосування за інших осіб не допускається. Бюлетені для голосування видаються дільничною комісією з референдуму на підставі списку громадян після пред'явлення громадянином паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу. При одержанні бюлетеня для голосування у списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, громадянин ставить підпис.

У випадках, коли окремі громадяни за станом здоров'я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування, дільнична комісія з референдуму на їх прохання доручає окремим членам комісії організувати голосування в місці перебування цих громадян.

Бюлетені для голосування заповнюються голосуючим у кабіні або кімнаті для таємного голосування. Під час заповнення бюлетенів забороняється присутність будь-кого, крім голосую­чого. Громадянин, який не має можливості самостійно заповнити бюлетені, має право запросити в кабіну або кімнату для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, окрім члена комісії з референдуму. Громадянин під час заповнення бюлетеня викреслює у ньому одне з двох слів: "так" або "ні".

Підрахунок голосів на дільниці для голосування проводиться дільничною комісією з референдуму.

Скриньки, а також закриті конверти, передані дільничній комісії голосуючими, які змінили місце свого перебування, розкриваються дільничною комісією з референдуму після оголошення головою комісії про закінчення голосування. Розкриття скриньок і конвертів до закінчення голосування забороняється. Перед розкриттям скриньок і конвертів усі невикористані бюлетені для голосування підраховуються і погашаються дільничною комісією з референдуму.

Дільнична комісія з референдуму за списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, встановлює

92

іагальну кількість громадян на дільниці, а також кількість громадян, які одержали бюлетені і передали закриті конверти. І Іа підставі бюлетенів, що були у скриньках і конвертах, комісія встановлює: загальну кількість громадян, які взяли участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення поставленого на референдум проекту закону, рішення; і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

Визнаються недійсними бюлетені для голосування і ^встановленого зразка, а також бюлетені, що не містять точно висловленого рішення громадян. Якщо виникають сумніви у дійсності бюлетеня, питання вирішується дільничною комісією з референдуму шляхом голосування.

Референдум - важлива форма безпосередньої демократії, ідо полягає у голосуванні виборців (певної, визначеної законом групи виборців), шляхом якого приймаються рішення з будь- яких питань державного або самоврядного характеру, за винятком тих, котрі згідно з законом не можуть бути винесені на референдум. Ці рішення - обов'язкові до виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких вони мають імперативний характер.

Основна відмінність референдуму від виборів, процедура яких також передбачає голосування виборців, полягає в об'єкті та меті волевиявлення виборців. Так, якщо на виборах таким об'єктом є кандидат або список кандидатів, то об'єктом референдуму може стати конституція, закон, законопроект, будь-яке питання зовнішньої чи внутрішньої політики. Метою виборів є обрання народних представників, що по суті являє собою делегування їм певної частини належних народові або територіальній громаді владних повноважень, тоді як мета референдуму - прийняття рішення за сутністю винесеного на нього питання, тобто воля народу знаходить свій вираз у формі референдуму чіткіше й конкретніше та передбачає подальше делегування владних повноважень. Правова регламентація питань організації та проведення референдумів в Україні здійснюється Конституцією України (ст. 72 - 74) та Законом

93

України "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" від 03.07. 91. Окремі питання організації місцевих референдумів регламентуються також Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97.

Питання 2. Правові наслідки референдуму. Зміна і відміна рішень, прийнятих референдумом

У Законі України "Про Всеукраїнські та місцеві референдуми" передбачені норми, що мають сприяти дотриманню законності при проведенні референдуму. Ст. 10 Закону встановлює можливість притягнення до відповідальності осіб, що перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права брати участь у референдумі, вести до голосування агітацію, а також членів комісії з референдуму, посадових осіб, які вчинили підробку документів референдуму, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення Закону.

Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Республіки Крим, рішень місцевих рад. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень Рад депутатів, на території яких він проводиться. Закони, інші рішення, що прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому законом.

Стаття 70 Конституції України проголошує, що право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Громадяни беруть участь на рівних засадах. Кожний громадянин

94

мис один голос. Референдум є прямим: громадяни беруть участь безпосередньо. Голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається. Закони, піші рішення, прийняті референдумом, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому законі, рішенні не визначено інший строк. Датою прийняття закону вважається день проведення референдуму. Зміна, або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом, проводиться також референдумом.

Найяскравішим прикладом проведення Всеукраїнського референдуму є прийняття основного закону України - Конституції України.

Рішення, ухвалені Всеукраїнським референдумом (конституційним і законодавчим), мають найвищу юридичну чинність і не потребують будь-якого затвердження. Вони служать правовою підставою правотворчої та правозастосовної діяльності державних органів.

Закон, прийнятий шляхом референдуму, не потребує видання спеціального акту про введення його в дію. Згідно із ст. 44 Закону "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" закони, інші рішення, прийняті референдумом, обнародуються у встановленому законодавством порядку опублікування право­вих актів Верховної Ради і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому законі, рішенні не визначено інший термін. Датою прийняття закону чи рішення вважається день проведення референдуму. На відміну від виборчого законодавства, яке передбачає кілька підстав для призначення повторних виборів, ст. 43 Закону "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" передбачає єдину умову, яка дає право Верховній Раді призначити повторний Всеукраїнський референдум, - якщо під час його проведення були допущені грубі порушення Закону. Визнання ж референдуму таким, що не відбувся, не є умовою для призначення повторного референдуму.

Зміна або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом, проводиться також референдумом. Зміну або

95

скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом, може здійснити також відповідно Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада більшістю не менш як дві третини від загальної кількості народних депутатів з обов'язковим затвердженням на референ­думі, який має бути проведений протягом 6 місяців після внесення зміни чи скасування.