Розділ 6. Конституційна система і статус органів державної влади в Україні

Тема 6.1. Поняття, види та система органів державної влади в Україні План

1. Закріплення системи органів державної влади у Конституції України. Конституційний статус органів законо­давчої, виконавчої і судової влади.

2. Принципи організації і діяльності органів державної влади, їх конституційне закріплення.

Запитання для самостійного вивчення

1. Ознайомитися з методичними рекомендаціями та законспектувати їх.

2. Законспектувати з Конституції України повноваження органів державної влади.

3. Керуючись Конституцією України, визначити статус органів законодавчої, виконавчої і судової влади.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Питання 1. Закріплення системи органік державної влади у Конституції України. Конституційний статуї органів законодавчої, виконавчої і судової влади

Органи державної влади утворюють певну систему, яки характеризується функціональною та організаційною єдністю. Єдність системи органів державної влади обумовлена їхніми соціальним призначенням і метою діяльності. Органи державної клади відображають єдність інтересів і волі народу, яку вони покликані реалізувати. Функціональна єдність системи органів державної влади передбачає спільність їхніх завдань і функцій, у процесі їх реалізації вони діють спільно, тісно взаємодіючи між собою. Організаційна єдність системи органів державної влади виявляється у тому, що одні органи обираються або призна­чаються іншими, одні керують діяльністю інших, одні підзвітні та підконтрольні іншим тощо.

Стаття 6 Конституції України, закріплюючи принцип поділу влади, згідно з яким державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, визначила також і відповідні види органів у системі органів державної влади України: органи законодавчої, виконав­чої та судової влади. Кожний із цих видів (незважаючи на спільні риси: статутно-правовий характер, участь у реалізації завдань і функцій держави, державно-владний характер повно­важень, загальні принципи організації та діяльності тощо, які обумовлюють єдність системи органів державної влади України) характеризується специфічними ознаками (об'ємом компетенції, порядком формування, організаційними і правовими формами діяльності тощо) і являє собою її відповідну підсистему (систему нижчого рівня). Разом з цим, деякі підсистеми системи органів державної влади (зокрема, органи виконавчої та судової влади) можуть мати окремі ланки, які визначаються за різними критеріями - функціями, характером компетенції, територією діяльності тощо.

Органи законодавчої влади у демократичних державах - це представницькі законодавчі органи - народні (національні)

представництва або легіслатури, які утворюються шляхом вільних і загальних виборів. Вони виражають волю усього народу, і їхньою основною функцією згідно з принципом поділу влади є законотворчість. Відповідно до ст. 75 Конституції Украї­ни єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституювання Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади не означає, що закони в Україні можуть прийматися лише цим органом. Законодавча влада може здійснюватися народом України не тільки через своїх представників у Верховній Раді, а й без­посередньо - всеукраїнським референдумом, - хоча практики проведення законодавчого референдуму в Україні ще немає.

Органи виконавчої влади відповідно до принципу поділу влади утворюються для здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності з керівництва господарською, соціально- культурною та адміністративно-політичною сферами життя суспільства. В юридичній літературі важливою ознакою органів виконавчої влади виділяють їх віднесення Конституцією та законами України до системи органів виконавчої влади, яка включає такі організаційно-правові рівні:

а) Кабінет Міністрів України - вищий орган у цій системі. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу інших органів виконавчої влади;

б) центральні органи виконавчої влади - міністерства, державні комітети (державні служби) і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

в) місцеві органи виконавчої влади - місцеві державні адміністрації, місцеві органи міністерств, державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади.

Специфічними рисами органів виконавчої влади є те, що

вони:

• по-перше, формуються призначенням;

• по-друге, здійснюють особливий вид діяльності - виконавчу і розпорядчу діяльність, спрямовану на виконання Конституції та законів України, актів Президента України як безпосередньо, так і шляхом адміністративної правотворчості;

102

• по-третє, здійснюють діяльність на засадах поєднання єдиноначальності й колегіальності.

Органи судової влади - суди, відповідно до принципу поділу влади, здійснюють судову владу шляхом конститу­ційного, цивільного, кримінального та адміністративного судо­чинства. Конституція України до системи судових органів иідносить суди загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України) та Конституційний Суд України (ст. 147 Конституції України). Специфічними рисами органів судової влади є те, що вони:

• по-перше, провадять особливу юрисдикційну діяль­ність - правосуддя. Ця діяльність маг правоохоронний характер, вона спрямована на охорону від будь-яких зазіхань на закріплені Конституцією України засади конституційного ладу, права і свободи людини і громадянина, права інститутів громадян­ського суспільства;

• по-друге, суди - це завжди колегіальні органи;

• по-третє, свою діяльність суди провадять в особливих процесуальних формах із дотриманням специфічних принципів - гласності у розгляді справ, змагальності й рівноправ'я сторін тощо.

Особливе місце у системі органів державної влади України посідає Президент України. Конституція України безпосередньо не відносить Президента України до якоїсь певної гілки влади (законодавчої, виконавчої чи судової) і закріплює його статус як глави держави, що дає можливість зробити висновок про особливий характер президентської влади як специфічної самостійної гілки влади. Конституція України наділяє Президента України певними владними повнова­женнями стосовно органу законодавчої влади - Верховної Ради України та органів виконавчої влади. Але ці повноваження є необхідними елементами "системи стримувань і противаг", яка забезпечує необхідний баланс влади і передбачає відповідні контрольні повноваження і щодо Президента України, наприклад, право Верховної Ради України усувати Президента

України з поста у порядку імпічменту (ст. 111 Конституції України).

Особливу групу органів державної влади, які також безпосередньо не входять до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, становлять органи прокуратури. Згідно зі ст. 121 Конституції України, Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1. підтримання державного обвинувачення у суді;

2. представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом;

3. нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4. нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5. нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років (ст. 122 Конституції України).

Та обставина, що органи прокуратури не віднесені безпосередньо до однієї з трьох гілок влади, дає підстави трактувати їх як державні органи, що не належать до органів державної влади. Такий підхід, на нашу думку, є недоцільним з огляду як на досить проблематичну відмінність понять "орган державної влади" і "державний орган", так і з урахуванням того факту, що органи прокуратури наділені державно-владними повноваженнями та беруть певну участь у функціонуванні судової гілки влади.

Питання 2. Принципи організації і діяльності органів державної влади, їх конституційне закріплення

Принципи організації та діяльності органів державної влади - це основоположні вихідні положення, на яких базуються побудова й функціонування органів державної влади. І [ринципи організації та діяльності органів державної влади дістали закріплення у Конституції та у законах України, і їх можна поділити на дві групи:

1. універсальні - притаманні усім видам органів держав­ної влади, державному апарату України в цілому;

2. спеціальні - такі, що визначають побудову й функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов'язані зі специфікою здійснення відповідних видів державної діяльності.

Універсальними конституційними принципами органі­зації та діяльності органів державної влади України є:

1. Принцип суверенності та єдності системи органів державної влади - полягає у тому, що система органів державної влади (державний апарат у цілому) від імені й за дорученням народу України виступає носієм державної влади, а діяльність органів державної влади базується на засадах верховенства, повноти й неподільності державної влади у середині країни та незалежності від будь-якої іноземної влади і рівноправності у зовнішніх зносинах. Цей принцип випливає з положень статей 1, 5 Конституції України.

2. Принцип поділу влади - стосовно організації та діяльності органів державної влади випливає з положень ст. 6 Конституції України і виявляється у тому, що, по-перше, органи законодавчої та виконавчої влади формуються відносно незалежним один від одного шляхом (Верховна Рада України і Президент України обираються виборцями); по-друге, сфери компетенції органів, що їх здійснюють різні гілки державної влади, чітко розмежовані Конституцією України; по-третє, різні

105

види органів державної влади наділені Конституцією України взаємними контрольними повноваженнями, які в сукупності становлять систему "стримувань і противаг".

3. Принцип законності - випливає із загальнішого конституційного принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) і полягає у тому, що органи державної влади організуються і діють лише на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ст. 19 Конституції України).

4. Принцип забезпечення реалізації прав та свобод особи, змістом якого є створення державними органами та посадовими особами необхідних умов для виконання чи використання суб'єктами конституційно закріплених прав та обов'язків. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

5. Принцип участі громадян у формуванні й діяльності органів державної влади отримав досить широку конкретизацію у Конституції України. Так, у ч. 1 ст. 38 Конституції України йдеться про право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, а у ч. 2 ст. 38 - про те, що громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби. Важливою формою участі громадян у діяльності органів державної влади є індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40), а також реалізація їх конституційного права оскаржувати у суді рішення, діяльність чи бездіяльність органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55).

6. Принцип позанартійності закріплюється у ч. З ст. 37 Конституції України і полягає у забороні створення і діяльності організаційних структур політичних партій в органах державної влади (за винятком Верховної Ради України, де утворюються

106

партійні фракції), а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

7. Принцип юридичної відповідальності, тобто обов'яз­ку посадових осіб нести відповідальність перед державою та суспільством у випадку прийняття ними неконституційних та неправомірних рішень.

У літературі, окрім названих, виділяють також інші універсальні принципи, а саме: соціальної справедливості; гуманізму і милосердя; поєднання переконання і примусу; привселюдності, відкритості і врахування громадської думки; виборності тощо.

Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1. Дайте визначення поняття "органи державної влади".

2. Охарактеризуйте конституційне закріплення принципів, на яких здійснюють свою діяльність органи державної влади.

3. На яких принципах здійснюється організація органів державної влади?

4. На яких принципах здійснюється діяльність органів державної влади?

5. Охарактеризуйте принцип позапартійності.

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України.

2. Конституція Автономної Республіки Крим.

3. Податковий кодекс України.

4. Закони України (зі змінами та доповненнями):

   1. "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10.02.98.

   2. "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04.

   3. "Про вибори народних депутатів України" від

1. "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 03.06.91.

2. "Про громадянство України" від 18.01.01.

3. "Про військовий обов'язок і військову службу" від

1. "Про Кабінет Міністрів України" від 07.10.10.

2. "Про місцеві державні адміністрації"" від 09.04.99.

3. "Про об'єднання громадян" від 16.06.92.

4. "Про органи самоорганізації населення" від 11.07.01.

5. "Про свободу совісті та релігійні організації"" від 23.04.91.

6. "Про політичні партії"" від 05.04.01.

7. "Про правовий режим надзвичайного стану" від 16.03.00.

8. "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.10.

9. "Про державну службу" від 16.12.93.

10. "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91.

11. "Про прокуратуру України" від .01.12.91.

1. Конституційне право України. Навчальний посібник. - К., 2008.

2. Годованець В.Ф. Конституційне право України. - К.,

2000.

7. Конституційне право України / За ред. І і 11 І < іь ника, Ю.Г. Барабаша. - X., 2008.

8. Конституційне право України / За ред. Ю.Г. Карії* мнм Харків, 2008.

9. Конституційне право України / За ред. В.С. Журшн і кого. - Харків, 2002.

10. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілічі К„ 2006.

11. Совгиря О.В. Конституційне право України. -К., 2007.

12. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. Підруч ник. - К, 2004.

7

132 Конституційне право. Ч. 2