41

Міністерство освіти, науки молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра статистики та економетрії

Курсова робота

З дисципліни «Статистика»

на тему «»

Студент 1 курсу 5 групи

Денної форми навчання

Факультету фінансів та банківської справи

Швець Євгеній Володимирович

Науковий керівник - доцент кафедри

статистики та економетрії

Чорний Антон Юрійович

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

1. Теоретичні засади статистичного вивчення однорідності соціально - економічних явищ………………………………………………………………..6

1. Статистична сукупність як основна категорія статистики……….6

2. Елементи статистичної сукупності та їх ознаки…………………..9

3. Послідовність та мета дослідження однорідності статистичної сукупності……………………………………………………………………….15

2. Система статистичних показників банківської діяльності: їх види, функції та методи аналізу……………………………………………………...24

3. Аналіз та оцінка однорідності статистичної сукупності на прикладі комерційних банків з допомогою показників їх діяльності…………………30

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….41

ДОДАТКИ

ВСТУП

Оцінка ефективності й ділової активності підприємств та організацій, а також стану соціальної інфраструктури суспільства залежить від якості статистичного аналізу емпіричного матеріалу, а також від того, наскільки точно з наукової точки зору є обґрунтованими закономірності й тенденції розвитку суспільства. Саме тому важливим етапом проведення статистичного дослідження інформаційної бази, яка характеризує реальні соціально-економічні явища, є критична оцінка початкових даних з точки зору їх достовірності та наукової обґрунтованості.

Під критичною оцінкою статистичного матеріалу слід розуміти його повноту, якість, достовірність і відповідності цілям та завданням дослідження. Достовірність статистичних досліджень багато в чому визначається однорідністю досліджуваної сукупності. Цим можемо визначити актуальність даної роботи.

Сукупність називається однорідною, якщо один або декілька істотних ознак її об'єктів, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць. Сукупність, до якої входять явища різного типу, вважається різнорідною. Сукупність може бути однорідною в одному відношенні, і різнорідна в іншому. У кожному окремому випадку однорідність сукупності встановлюється шляхом проведення якісного аналізу, з'ясування змісту суспільного явища, що вивчається.

У даній курсовій роботі розкрито сутність понять «статистична сукупність» та «однорідність статистичної сукупності», визначено основні їх складові, особливості, методи аналізу, а також було проведено дослідження однорідності статистичної сукупності активів комерційних банків України.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються статистичних досліджень та банківської діяльності в Україні, аналітичні та статистичні матеріали електронних та друкованих засобів масової інформації, офіційних інтернет-сайтів Національного банку України, Державного комітету статистики України та вітчизняних банківських установ.

У статистичній теорії і практиці розроблені різні підходи до оцінки ступеня однорідності. Цією проблемою займалися відомі учені, такі як Ю.Аболенцев, Р.Кильдішев, В.Овсієнко та інші.

Об’єктом даного дослідження є активи комерційних банків України.

Предметом дослідження курсової роботи є однорідність сукупності банківських активів як основа для подальших досліджень фінансової діяльності банків.

Мета дослідження: розкрити основні засади досліджень однорідності статистичних сукупностей; всебічно проаналізувати показники фінансової діяльності банків, зокрема, їх активів, виділити й дослідити однорідні групи в сукупності комерційних банків; комплексно дослідити дані питання з теоретичної та практичної точок зору; розширити, узагальнити, систематизувати та закріпити знання з даної теми.

Для досягнення цієї мети було встановлено ряд завдань:

• розкрити поняття «однорідність сукупності» та визначити її особливості;

• розглянути теоретичні аспекти дослідження однорідності статистичної сукупності;

• проаналізувати сучасний стан банківської діяльності та роль банківської статистики при дослідженні ділової активності банків;

• висвітлити основні методи визначення однорідності сукупності фінансових показників;

• визначити головні проблеми та надати рекомендації щодо дослідження ділової активності установ банківського сектору.

Процес написання курсової роботи передбачає використання арсеналу методів дослідження, що допомагають глибше розкрити зміст питань та знайти вирішення поставлених завдань. Основними методами, що були використані під час написання даного дослідження, являються наступні:

а) група загальнонаукових методів:

аналізу;

синтезу;

індукції;

дедукції;

узагальнення;

бібліографічний (літературний), тощо.

б) специфічні методи економічних досліджень:

статистичний;

графічний;

економіко-аналітичний, тощо.

Теоретичне значення даної роботи полягає у перспективах подальшого використання результатів дослідження в інших наукових працях при аналізі однорідності статистичної сукупності показників у цілому, а також банківських активів зокрема.

Практичне значення даного наукового дослідження полягає у можливостях використання його матеріалів фінансовими та статистичними відділами банківських установ при аналізі показників ділової активності банків.

Курсова робота складається зі вступу, висвітлення питань основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми роботи, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, зазначено його теоретичне та практичне значення. У праці розкрито теоретичні засади оцінки однорідності статистичної сукупності, а також проаналізовано показники активів банків України і здійснено їх групування за цими показниками. У висновках наведено теоретичне узагальнення матеріалу, представленого в дослідженні.

1. Теоретичні засади статистичного вивчення однорідності соціально-економічних явищ

1. Статистична сукупність як основна категорія статистики

Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. [5]

Збирання інформації про них сягає найдавніших часів. Спершу статистична наука мала наскрізь практичний характер; з XIX століття статистика поступово здобуває солідну наукову основу, коли почалося впорядкування і вдосконалення статистичних методів. З них розвинулися два основних види статистики:

• описова (дескриптивна) — передбачає збирання інформації, перевірку її якості, її інтерпретацію, зображення статистичного матеріалу;

• індуктивна — включає в себе застосування теорії ймовірностей, закону великих чисел.

Статистика поділяється за своїм змістом на демографічну, економічну, фінансову, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо.

Нині під терміном «статистика» розуміють такі три пов’язані між собою значення:

1) цифри, які характеризують рівні, розміри та обсяги тих або інших суспільних явищ;

2) особливу галузь практичної діяльності, спрямовану на збирання, нагромадження, обробку та аналіз даних які характеризують населення, економіку, культуру, освіту та інші явища суспільного життя;

3) самостійну суспільну науку, яка займається розробкою методів збирання, зведення, обробки, аналізу й теоретичним узагальненням цифрових даних про явища суспільного життя.

Статистика відокремилась у самостійну галузь знань у зв'язку з тим, що має специфічний об'єкт і предмет дослідження, а саме кількісні параметри соціально-економічного розвитку суспільства. Це суспільна наука, оскільки вона вивчає явища та процеси розвитку суспільства, причому переважно ті, що мають масовий характер, тобто притаманні великій кількості об'єктів. Слід мати на увазі, що статистика досліджує якісно визначені параметри, котрі мають певний економічний або соціальний зміст, пов'язані з відповідним показником часу та територією.

Зробивши узагальнення, можна сказати, що статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільних явищ і процесів із врахуванням їх якісного змісту, місця і часу перебігу.

Сучасна статистична наука є складною, багатогалузевою системою наукових дисциплін. Основні складові частини статистики:

- теорія статистики;

- економічна статистика;

- галузеві статистики;

- соціальна статистика.

Головна функція статистики – постачання інформації.[14]

Коли мова йде про методологію конкретної науки, мається на увазі її концептуальні засади, сукупність специфічних прийомів та способів дослідження об'єкту і предмету. В процесі статистичного дослідження використовуються різноманітні методи, а саме:

• загальнонаукові методи;

• методи, запозичені з інших галузей знань (наприклад, математика);

• статистичні методи, розроблені в процесі наукових досліджень і практичної діяльності.

Методи статистики пристосовані до різних стадій статистичного дослідження і відповідають їх меті. Так, на першій стадії широко застосовуються методи масового статистичного спостереження, на другій – методи зведення і групування, метод розрахунку узагальнений показників, на третій – методи розрахунку відносних та середніх величин, методи вивчення варіації, взаємозв'язків, динаміки, індексний метод тощо.

Об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя.

Предметом статистики є вивчення розмірів і кількісних співвідношень між якісно визначеними масовими явищами, а також закономірностей їх формування, розвитку, взаємозв′язку у конкретних умовах місця та часу. [5]

Вивчення статистичною наукою масових суспільних явищ означає, що статистичні показники завжди є наслідком узагальнення деякої сукупності фактів. Поняття сукупності у статистиці має дуже важливе значення. Під статистичною сукупністю розуміють масу однорідних у певному відношенні елементів (явищ, фактів і т. ін.), які мають єдину якісну основу, але різняться між собою за певними ознаками.

Отже, статистика - це наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. Вона, як і інші науки, має свої основні складові частини, функції, предмет та метод. Статистикою вироблені специфічні категорії, тобто концептуальні поняття. До таких категорій можна віднести статистичну сукупність – достатньо велику кількість елементів або явищ суспільного життя, котрі поєднуються певними зв'язками та мають як спільні (загальні), так й індивідуальні риси або властивості.