- •1.Сутність політики
- •2. Політичні вчення Античності
- •3. Політологія як наука
- •4.Макіавеллізм
- •5 Природа влади
- •7. Об’єкт політики
- •8. Утопічний соціалізм
- •9. Суб’єкт політики
- •11. Роль політичні партії.
- •12. Націоналізм
- •19. Що таке республіка.
- •20. Охарактеризуйте політичні вчення епохи Середньовіччя
- •21. Що таке монархія
- •22.Політична думка часів незалежності.
- •23. Сутність демократії
- •25. Моделі демократії
- •26.Політичні вчення епохи Відродження
- •27. Політологія як наука
- •28. Політичні вчення Нового часу
- •29. Сучасні зарубіжні школи політології.
- •30. Громадянське суспільство
- •31. Сутність демократії
- •32.Політична думка польсько-литовської доби.
- •33. Погляди дисидентів
- •34. Громадянське суспільство
- •35. Федералізм
- •36. Сутнісь політики
- •37.Основи демократії
- •38. Конфуціанство
- •39. Політичні вчення Стародавнього Сходу
- •43. Комунізм
- •44 Сутність поняття «нація»
- •45 «Суспільний договір»
- •46 Сучасні політичні ідеології України
33. Погляди дисидентів
Дисидент (від лат. dissidens - незгодний) - у Західній Європі особа, релігійні погляди якої не збігаються з догматами офіційноїцеркви. В переносному значенні - інакомислячий.
Усвідомлюючи свою моральну несумісність з існуючим тоталітарним устроєм, вони різними формами і методами (письмові та усні заяви, власні твори й дослідження, декларації, маніфести, звернення до вітчизняної та світової громадськості, мітинги, демонстрації тощо ) виступали проти всевладдя правлячої марксистсько-ленінської партії, проти переслідувань за політичні та релігійні переконання, оригінальні погляди на літературу й мистецтво, проти збочень у проведенні національної політики, порушення прав людини.Незважаючи на те, що дисиденти не вдавалися до активних насильницьких дій з метою зміни існуючого державного ладу, а наголошували на необхідності радикальних демократичних перетворень, їх переслідували (заборона друкування художніх і політичних творів, прилюдних виступів, судові процеси, ув'язнення в таборах, насильницьке утримання в психіатричних лікарнях, перешкоди у працевлаштуванні за фахом тощо).
34. Громадянське суспільство
Громадянське суспільство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства у противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).
Отже, громадянське суспільство — історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.
Варіант-18
35. Федералізм
Федералізм, держ.-правна думка і система, також рух, спрямований на утворення союзних держав — федерацій (ф.), які є формою інтеграції близьких географічно, споріднених історично й культурно та зв'язаних іншими інтересами країн в одне ціле при збереженні самоуправління й держ. статусу складових частин. Деякі унітарні, зокрема багатонац. держави намагаються через ф. уникнути фрагментації і зберегти єдність, при чому творяться самоуправні складові державні одиниці за національними ознаками.
Федералізм в Україні до 19 ст. - історик М. Костомаров
Федералізм у 19 ст. - М. Драгоманов
Федералізм у 20 ст - М. Грушевського
36. Сутнісь політики
Політика — одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємин різних соціальних груп та індивідів щодо утримання й реалізації влади задля здійснення своїх суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов´язкових для всього суспільства рішень.
Політика виникла водночас із соціальною, етнічною та релігійною диференціацією суспільства. Вона виникла як нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, суспільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збереження цілісності суспільства. «Політика» є одним з найбільш неоднозначних термінів. Це виявляється насамперед у повсякденному житті, коли політикою називають будь-яку цілеспрямовану діяльність: мистецтво управління суспільством, громадську активність, сферу задоволення амбіційних і користолюбних прагнень людей тощо.
Варіант-19