3.Еволюційний розвиток концепції маркетингу

Залежно від рівня розвиненості виробництва і попиту на товари концепція маркетингу перебувала еволюційний розвиток. Зміни концепції маркетингу в основному визначалися і визначаються станом і взаємодією в ринковому середовищі таких суб'єктів, як виробник (продавець), споживач (покупець) і держава (влади).

Світова наука і підприємницька практика в області маркетингу виділила та обґрунтувала наступні етапи в еволюції концепцій маркетингу (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Етапи еволюційного розвитку концепції маркетингу

Назва	Час перева­жного застосування	Центр уваги	Сутність	Дії підприємства
1	2	3	4	5
Орієнтація на виробництво	До 30-х років ХХ ст..	Вироб-ництво товарів	Споживачі мають прихильність до това­рів, які широко розпо­всюджені й доступні за ціною	Зосереджує свої зусилля на вдосконаленні ви­робництва і підвищенні ефективності системи розподілу
Орієнтація на товар	До першої половини 40-х рр..	Товари, послуги	Споживачі прихильні до товарів з найви­щою якістю, надійни­ми експлуатаційними властивостями та характеристиками	Зосереджує свою діяльність на вдосконаленні товару
Орієнтація на збут	До середини 50-х pp.	Система збуту	Споживачі не купува­тимуть товари, якщо не докласти певних зусиль у сфері збуту	Зосереджує увагу на вдосконаленні та стиму­люванні збуту
Орієнтація на маркетинг	Початок 60-х – кінець 70-х рр.	Комплекс «виробницт-во-збут»	Запорукою досяг­нення мети є винай­дення та задоволення потреб споживачів, отримання макси­мального прибутку	Зосереджує увагу на визначенні потреб цільо­вих ринків і забезпеченні їх більш ефективними методами, ніж у конку­рентів
Концепція соціаль­но-етичного маркетингу	Початок 80-х рр. і дотепер	Комплекс «підпри­ємство-ри­нок»	Запорукою досягнен­ня мети є вивчення потреб та інтересів цільових ринків	Задовольняти потреби споживачів з одночасним збереженням добробуту споживача та суспільства

/. Орієнтація на виробництво (до 30-х pp. XX ст). Підприємства турбу­валися, головним чином, про виробництво і намагалися у будь-який спосіб продати споживачеві (без вивчення його потреб) товари, яких він найчастіше не потребував і не мав намірів їх придбати. Доля товарів за межами підприємства, як правило, його керівників не хвилювала.

Економічна криза 1929 - 1932 pp. показала, що підприємствам потрібно не тільки виготовити товари, але і знайти їм збут.

2. Орієнтація на товари

3. Орієнтація на збут (до першої половини 50-х pp.). Стали вико­ристовуватися різноманітні методи впливу на покупців, щоб змусити їх зробити покупку. Однак в умовах посилення конкурентної боротьби комерційний успіх мали тільки ті підприємства які схилили покупців не тільки до разових покупок, а й орієнтували їх на довгострокові контакти з підприємством. Це можна було здійснити тільки у випадку досконалого вивчення потреб і попиту, використання реклами, стимулювання про­дажів і т. ін.

4. Орієнтація на маркетинг (до кінця 70-х pp.). Менеджери у світовій практиці використовують всі елементи комплексу маркетингу. Застосування комплексних методів формування попиту і стимулювання збуту, особливо у сфері особистого споживання, істотного мірою сприяло роз­витку споживання, ірраціонального з суспільної точки зору. Питання раціонального використання ресурсів, захисту навколишнього серед­овища відходили на другий план.

3. Орієнтація на соціально-етичний маркетинг (від 80-х pp. і дотепер). Проблеми захисту навколишнього середовища, енергетична криза дру­гої половини 70-х pp. радикальним чином вплинули на суспільно-етичні погляди і, як наслідок, на управлінські погляди менеджерів.