11. Нормування праці

Сучасне виробництво ґрунтується на глибокому поділі та кооперування праці. Для нього характерні одночасна зайнятість великої кількості робітників та інших груп персоналу,результати діяльності яких складається у сукупний продукт праці і для того щоб цей процес став більш ефективний усі його складові повинні дотримуватися у певних пропорціях побудованих на нормах праці.

Норма – це максимально припустимий плановий розмір абсолютної витрати засобів виробництва та робочої сили на одиницю продукції або на виконання визначеного обсягу робіт.

Норматив – це плановий показник,що характеризую по елементні складові норм витрат сировини,матеріалів,палива,енергії,витрат праці та ступінь їхнього ефективного використання.

Норми і нормативи виступають як:

• засіб нормативного методу планування з метою забезпечення збалансованості,пропорційності й оптимальності стратегічних і тактичних планів;

• елемент організації виробництва і праці. Будучи основою визначення ліміту і графіку забезпечення робочих місць матеріальними ресурсами,норми і нормативи активно впливають на ритмічність і планомірність процесу виробництва;

• стимул науково-технічного прогресу у виробництві. Необхідність встановлення прогресивних норм і нормативів вимагає від спеціалістів активної роботи з розв’язання науково-технічних задач;

• інструмент контролю з використання сировини,матеріалів,палива й енергії в процесі аналізу;суцільних і тематичних перевірок,розробки форм обліку та звітності.

Нормативна база базується на принципах:

• прогресивність – розкритий у нормах досягнень нової техніки технологи,ноу-хау,наукової організації праці,виробництва,керування та економії ресурсів;

• обґрунтованість – розробка норм на підставі техніко-економічних розрахунків і аналізу виробництва;

• комплексність - комплексне формування нормативної бази для всіх розділів плану;

• гнучкості – систематичне поновлення нормативної бази в міру зміни організаційно-технічних умов;

• автоматичності – формування,відновлення і використання нормативної бази.

Нормативна база,яка використовується про планування,повинна повністю відповідати всім інженерно-технічним та економіко-технічним вимогам,з врахуванням впливу усіх запланованих організаційно-технічних заходів розвитку виробництва,а саме:

• з автоматизації виробничих процесів;

• модернізації устаткування й інструментів;

• удосконалення організації виробництва й праці;

• скорочення відходів виробництва;

• використання світового досвіду.

Нормативи чисельності являють собою кількість робітників,необхідну для виконання одиниці об’єму роботи або окремої функції виробничо-господарської діяльності. Норми керованості регламентують кількість робітників,що повинно бути в підпорядкуванні в керівника.

Нормування використання засобів праці передбачає розробку норм і нормативів з використання машин,механізмів,споруджень,режиму їхньої роботи;обслуговуванню і ремонту;освоєнню нових виробничих потужностей;потреби в устаткуванні і його продуктивності.