Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
звітд. по практиці.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
214.02 Кб
Скачать

9. Методи організації виробництва

Виробничий процес – це сукупність цілеспрямованих дій трудового і технологічного процесу,в результаті застосування яких сировина,матеріали і напівфабрикати перетворюються в готову продукцію.

Технологічний процес проявляється у заздалегідь розробленому технологічному порядку,перетворення предметів праці в готову продукцію,тобто реалізується у технічному процесі за допомогою технологічного обладнання,машин,устаткування,технологічних засобів та інструментів.

Технологічний процес – це процес перетворення сировини,матеріалу,напівфабрикатів,оформлений низкою спеціальних технологічних засобів виробництва,у готову продукцію.

Трудовий процес – це процес впливу живої праці та предмет праці за допомогою спеціальних технічних та технологічних засобів виробництва.

Розробка покладів нафти і газу по НГВУ «Надвірнанафтогаз» на протязі року велася 130 експлуатаційними свердловинами. Закачка води проводилась в 20 свердловинах.

В результаті промислового впровадження газоводяної репресії покращився стан розробки покладу. За 2010рік пластовий тиск впав на 0,1МПа. По багатьох свердловинах стабілізувався видобуток нафти і знизився газовий фактор. Середньодобовий видобуток нафти на кінець 2010року становив 150 т/д. середній фактор – 873м3/т.

Компенсація відбору закачкою в 2010році становила 48,9%,а з початку розробки-69,2%. В 2010році закачано 170,000 тис. м3води,в результаті чого одержано додатково 11,529тис. т нафти. З початку ППТ закачано 5,49 млрд. м3газу,11,16 млн.м3води,додатково одержано 2,077млн.т нафти.

Поряд з позитивними сторонами процесу газоводяної дії є деякі технологічні забруднення і невирішені питання:

  1. не повністю налагоджений облік закачуваних агентів в пласт в зв’язку із не облаштованістю родовища і відсутністю необхідної кількості розходомірів;

  2. високий вміст мех..домішок 20-213мг/дм3 та нафтопродуктів – 5-150мг/дм3в воді закачуваній в свердловини приводить з часом до зменшення приймальності свердловин , через що періодично необхідно проводити ГТЗ для збільшення приймальності;

  3. Необхідно підвищити компенсацію відбору закачкою,однак до цього часу не вирішене питання водопостачання для ППТ.

Рекомендації,направлені на покращення стану розробки родовища:

  • Для підвищення ефективності заводнення менілітового покладу складки покращити підготовку під товарних вод шляхом зниження вмісту механічних домішок і нафти від 120-190 до 3-5мг/л. відповідно;

  • Враховуючи низьку технологію компресорного газліфта необхідно перевести видобувні свердловини на більш раціональну плунжерно-ліфтну експлуатацію.

10. Організація і планування технічного обслуговування виробництва.

На економіку суб’єкта господарювання суттєво впливають допоміжні та обслуговуючі виробничі процеси,які утворюють інфраструктуру підприємства.

Під інфраструктурою підприємства розуміють комплекс цехів,господарств і служб підприємства,які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.

Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

Виробнича інфраструктура підприємства – це сукупність підрозділів,які прямо не беруть участі у створені основної продукції,але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів.

Виробнича інфраструктура включає:

  • допоміжні та обслуговуючі цехи(дільниці) та господарства;

  • комунікаційні мережі,магістральні об’єкти;

  • засоби збору та обробки інформації.

У розвитку виробничої інфраструктури існують певні недоліки:

  • роздробленість допоміжних та обслуговуючих служб;

  • низький рівень їх спеціалізації та концентрації,відставання у технології та організації праці;

  • низький рівень механізації та автоматизації;

  • низький рівень продуктивності праці та високий рівень витрат на виробництво продукції,виконання робіт та надання послуг.

Підприємство НГВУ «Надвірнанафтогаз» оснащене дорогим і різноманітним обладнанням,автоматизованими системами,поточними лініями. Для надійної роботи обладнання вимагається систематичне технічне обслуговування,виконання ремонтних робіт та заходів із технічної діагностики.

Ремонт – це процес відновлення початкової діє спроможності устаткування,яку було втрачено в результаті виробничого використання.

Склад і структура ремонтного господарства залежить від загальної та виробничої структури підприємства,характеру засобів праці,обсягу ремонтних робіт,рівня спеціалізації та інших факторів. Підрозділи ,що входять до складу ремонтного господарства,здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці,монтаж і введення в дію нового устаткування,виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання,модернізацію діючих машин та устаткування.

Залежно від масштабів виробництва підприємства застосовують три форми організації ремонтно-профілактичних робіт:

  • централізовану – весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку;

  • децентралізовану – всі види ремонтних робіт виконуються персоналом цехових ремонтних баз,що підпорядковані начальникам цехів;

  • змішану – поєднує в собі централізацію і децентралізацію:технічне обслуговування та поточний ремонт здійснює ремонтний персонал виробничих цехів,а капітальний ремонт,модернізацію,виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування – персонал ремонтно-механічного цеху.

До складу цеху підземного і капітального ремонту свердловин підприємства НГВУ «Надвірнанафтогаз» входить 4 бригади капітального ремонту,4 бригади підземного ремонту та 1 бригади по інтенсифікації видобутку нафти і газу.