5.2. Податковий кредит та податкове інвестиційне кредитування.

Стаття 198 ПД України зазначає поняття податкового кредиту – відстрочка у сплаті обов’язкових платежів до державного бюджету. Однією із форм податкового кредиту є податковий інвестиційний кредит – відстрочка сплати податку на прибуток , що подається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений термін з метою збільшення його фінансових ресурсів для розвитку підприємства, розширення підприємства та реалізації інноваційних програм. Близьким до податкового кредиту є митний кредит. Він також може мати інвестиційний характер , якщо підприємство ввозять обладнання з метою покращення виробничого процесу.

Економічною основою для податкового інвестиційного кредиту є податок на прибуток , який на сьогодні становить 21%.Введення податкового інвестиційного кредиту має переваги порівняно з іншими формами кредиту. При звичайному банківському кредитуванні використовуються вільні кредитні ресурси,а їх може не вистачати. Крім того , банківський інвестиційний кредит надається на умовах досить значних %, що робить його обтяжливим для підприємства.

На відміну від банківського кредиту запровадженя інвестиційного податкового кредиту не вимагає додаткових кредитних ресурсів , бо в ньому використовується ресурсний потенціал самого підприємства у вигляді прибутку. Держава, втрачаючи на певний час суми дохідної частини бюджету , в подальшому може розраховувати на збільшення бюджетних надходжень через загальне зростання прибутку.

Визначальними умовами надання інвестиційного податкового кредиту є:

• Стале фінансове становище підприємства – позичальника , тобто стабільне отримання ним прибутку , з якого нараховується податок.

• Переважна спрямованість (не менше 50% використання власних ресурсів на інвестиції)

• Наявність економічно обгрунтованогопроекту , на який спрямовуються фінансові ресурси.

• Період реалізації податкового кредиту не повинен перевищувати визначений строк.(3-5 років).

6.1. Особливості довгострокового (інвестиційного) споживчого кредитування.

Споживчий кредит має багато специфічних рис:

1. цей вид позики відображає відносини, зміст яких полягає у кредитуванні кінцевого споживчого;

2. споживчі кредити, як правило, одержують фізичні особи;

3. надання споживчих позик, з одного боку, підвищує платоспроможний попит населення, а відповідно життєвий рівень (певний соціальний ефект), а з іншого боку, прискорює реалізацію товарів, послуг, що сприяє розвитку підприємств;

4. усі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки сприяють вирішенню суспільних проблем.

Інвестиції також будуть мати соціальний характер, якщо вони будуть спрямовані на досягнення соціального ефекту.

Соціальний ефект безпосередньо спрямований на населення, а отже на його рівень життя і, відповідно, на величину та якість його споживання.

Споживчий кредит – це кредит, який надається в національній валюті фіз.. особам-резидентам на придбання товарів. Якщо споживчий кредит має інвестиційний характер, то він надається на придбання товарів більш тривалого користування.

Споживчий інвестиційний кредит для фіз.. осіб надається на:

1. будівництво та реконструкцію житла, будівництво садових будинків (надання будівельного споживчого кредиту переважно здійснюється шляхом відкриття кредитної лінії);

2. позики на розвиток індивідуальних селянських господарств;

3. позики на придбання товарів тривалого користування (автомобілі, побутові прилади, меблі);

4. позики, що мають цільовий характер та спрямовані на соціальне забезпечення різних верств населення.

При видачі споживчих інвестиційних кредитів доцільно застосовувати систему кредитного скорингу. Кредитний скоринг являє собою формування системи бальної оцінки, яка дозволяє на основі певних характеристик клієнта та присвоєних цим характеристикам в балах здійснити оцінку кредитного ризику.

В споживчому інвестиційному кредитуванні скоринг поділяють на:

1) скорин кред. заявки – базується на оцінці даних, які зазначені у кред. Заявці. Переважно це анкетні дані (вік, стать, сімейний стан, адреса);

2) скоринг поведінки клієнта, при якому відбувається оцінка виконання кредитних зобов’язань через аналіз стану рахунку, використання кредитної лінії, наявність та погашення заборгованості. Цей вид скорингу є внутрішнім і може застосовуватись до позичальників, які уже є клієнтами банку;

3) скоринг кред. історії – це зовнішній скоринг, що базується на історичних даних діяльності клієнта та його попередніх зв’язків із іншими банками. Такий вид скорингу є найбільш надійним лише тоді, коли можна отримати інформацію від кредит. Бюро, яка буде повною та об’єктивною.