5.12 Визначення необхідної ємності водосховища для здійснення добового регулювання роботи гес

Для визначення ємності водосховища для добового регулювання добовий графік роботи ГЕС N = f(t) перераховано в добовий графік витрат Q = f(t). Найбільшій ємності водосховища, коли ГЕС всією своєю потужністю N_ВСТ покриває верхню частину графіка добового навантаження, відповідає заштрихована зона А (див. рис. 12).

На рис. 13 штриховою лінією позначений графік роботи проектуючої ГЕС N = f(t) впродовж доби. Під час перерахунку графіка роботи проектуючої ГЕС N = f(t) в графік Q = f(t) використано формулу (5.7). На рис. 13 графік Q = f(t) позначений суцільною лінією. Напір Н_НТ в цій формулі прийнятий постійним, хоча насправді при добовому регулюванні через коливанні рівня води в нижньому бєфі він буде змінюватись. В нашому випадку напір Н_НТ визначається за кількістю енергії, яка міститься в зоні графіка, для якої визначається ємність водосховища при добовому регулюванні (на рис. 12 зоні А відповідає Е = Е_М). Визначена середньодобова потужність ГЕС N_ВСТ (в нашому випадку N_ВСТ = N_М = 455МВт). За хронологічним графіком середнодобових потужностей ( рис. 9) знайдено дані із вказаною потужністю N_ВСТ і напір Н_НТ, який відповідає цьому дню - Н_НТ = 38м (це шістнадцятий день шостого місяця першого року).

Після визначення Н_НТ розвязано вираз (3.5) відносно Q, підставляючи в нього значення N із графіка N = f(t), позначеного на рис. 13 штриховою лінією і отримано витрати Q, позначені на рис. 13 суцільною лінією.

Під графіком Q = f(t) побудована інтегральна крива добового витоку в прямокутній системі координат (див. рис. 14). Вона побудована за тим же принципом, що і крива в косокутних координатах (див. рис. 15). Відстань до полюса t на променевому маштабі витрат прийнята рівною 25000 с, що відповідає 6,95 годин.

У нашому випадку ємність водосховища для добового регулювання витоку складає W_Д = 43,710⁶ м³, а добовий обєм витоку, який визначається точкою К, складає W_{Д В}= 121,610⁶ м³.

5.13 Визначення середнього річного виробітку електроенергії

Середньогодовий виробіток обчислюється як середньоарифметичний виробіток за дворіччя, причому виробіток за кожен рік враховується окремо. Енергія за два роки визначається площею, окресленою графіком середньодобових потужностей ( рис. 9), помноженою на масштаб площі.

У нашому випадку площа графіка N = f(t) складає 47 см², виробіток за два роки Е_1-2 = 47146000 = 6862000 МВтгод, виробіток за один рік _Р = 3431000 МВтгод.

5.14 Перелік характеристик витоку і основних енергетичних показників проектуючої гес

5.14.1 Характеристики побутового витоку і водосховища

Середньобагаторічний річний виток W = T_Р = 1431,5  31,55  10⁶ =

= 45,2  10⁹ м³.

Корисний обєм водосховища W_КОР = 510⁹ м³.

Коефіцієнт ємності водосховища .

Ємність водосховища, необхідна для повного вирівнювання витока за 1-й рік W₁ = 11,910⁹ м³.

Ємність водосховища, необхідна для повного вирівнювання витока за 2-й рік W₂ = 22,010⁹ м³.

Ємність водосховища, необхідна для повного вирівнювання витока за дворіччя W_1-2 = 23,310⁹ м³.

Максимальні середньомісячні витрати річки Q_МАХ = 6150 м³/с.

Мінімальні середньомісячні витрати річки Q_МІN = 630 м³/с.

Середні багаторічні витрати річки = 1431,5 м³/с.

Обєм водосховища для добового регулювання W_ДОБ = 43,710⁶ м^3.

Обєм добового витоку у процесі роботи ГЕС в піковому режимі W_Д.В. = 121,610⁶ м³.

Коефіцієнт добової ємності водосховища .