5 Вказівки до виконання

5.1 Побудова гідрографа річки за два роки

Гідрограф річки будується за даними таблиці 7 у вигляді ступінчастого графіка. Маштаб часу: в 1 см – 1 місяць. Маштаб витрат: в 1 см – 500 м³/с. Гідрограф річки наведено на рисунку 1.

5.2 Побудова кривої обємів водосховища і кривої витрат річки

Крива обємів водосховища W = f(Z_ВБ) і крива витрат річки Q = f(Z_НБ) будуються за даними таблиць 8 і 9. На кривій обємів водосховища W = f (Z_ВБ) наносені горизонтальні прямі, які відповідають НПР = 343,0м і РМО = 337,6м. Точки перетину цих прямих з кривою визначают повний обєм W_ПОВН = 15 млрд. м³, мертвий обєм W_М = 10 млрд м³ і корисний обєм W_КОР = 5 млрд м³. Маштаб кривої W = f (Z_ВБ) обрано такий, який узгоджений із маштабом обємів майбутньої інтегральної кривої витоку. Крива обємів водосховища W = f(Z_ВБ) і крива витрат річки Q = f(Z_НБ) наведені на рисунках 2 і 3.

5.3 Визначення корисної ємності водосховища і побудова променевого маштабу витрат

Променевий маштаб витрат повязаний із корисним обємом водосховища і інтегральною кривою витоку. Прийнятий маштаб обємів при корисній ємності водосховища W_КОР = 510⁹ м³ в 1 см - 210⁹ м³.

Інтегральна крива витоку будується в косоугольній системі координат, тому і променевий маштаб витрат будується в косоугольній системі координат. При побудові променевого маштабу береться відрізок часу t = 10⁷с, що при середній довжині місяця 2,63 млн с в рекомендованому масштабі часу: в 1 см – 1 місяць, відобразиться відрізком O₁m відрізком довжиною 3,8см. Точка O₁ приймається за полюс маштабу, а через точку m проводиться вертикальна пряма, яка в подальшому слугуватиме віссю фіктивних обємів витоків, на яку умовно наноситься шкала витрат Q.

Послідовність і техніка побудови променевого маштабу витрат:

1 За графіком W = f(Z_ВБ) (див. рис. 2) знаходимо корисний обєм водосховища W_КОР = 510⁹ м³.

2 Приймаємо маштаб обємів при корисній ємності водосховища W_КОР = 510⁹ м³ в 1 см - 210⁹ м³.

3 Визначаємо середній виток річки за два роки 1431,5 м³/с.

4 Наносим точку О на перехресті двох сантіметрових ліній. Від точки О відкладаємо вверх обєм W = 10⁷ =14,31510⁹ м³, що в прийнятому маштабі дорівнює довжині відрізка 7,15см. Отримаємо точку m, яка належить майбутньому променю середніх витрат 1431,5 м³/с, який має горизонтальний напрям.

5 Вліво від точки m проводимо горизонтальну пряму (промінь середніх витрат) і на відстані 3,8 см, що в прийнятому маштабі дорівнює часу t = 10⁷с, наносимо точку O₁, яка приймається за полюс маштабу.

6 Поєднуємо прямою точки O₁ і О, при цьому отримаємо напрям променя нульових витрат Q =0.

7 Відкладаємо промені, які відповідають витратам 500...600 м³/с. Ці витрати за проміжок часу t = 10⁷с відповідають обємам W = 50010⁷...60010⁷. Отримані точки поєднуємо прямими з полюсом маштабу O₁.

Променевий маштаб витрат наведено на рисунку 4.

5.4 Побудова інтегральної кривої витоку за два роки

Інтегральна крива витоку представляє графічне зображення збільшення підсумкового витоку у часі. Вона будується за вказівками п. 3.4. Інтегральна крива витоку наведена на рисунку 5.