Патогенез неврозу.

Всі вище перераховані фактори приводять до формування негативних емоцій.

І теорія – “інформаційна” теорія Сімонова. Без потреби нема емоцій. Потреба = -Е (емоція ніколи не може бути задовільна, нема такого ідеального суспільства). Емоція = П * (І існуюча – І необхідна). Якщо буде розрив між І_і і І_н, то Е=П*(-І_н), виникне –Е, бо при великому розриві не може бути задоволена потреба. І тут ще залежить від типу нервової системи. Флегматик – студент. Він егоцентричний, хоче мати певне положення в групі, він знає, що знає (І_і), знає що будуть питати (І_н). Іде на екзамен, є загроза незадоволення потреби (здати на позитивну оцінку). І обличчя горить – це І ступень напруження. Фрейд аналізував з цієї точки зору всі життєві ситуації, і це дозволило йому в багатьох випадках дуже допомагати людям.

ІІ теорія – функціональна система по Анохіну і формування емоцій. Він підійшов конкретно до певних субстратів нервовой системи. Щоб винкла певна емоція, потрібно: аферентний синтез – складові частини його є мотивація, пам’ять, обстановочна аферентація. На основі цих 3-ох складових людина приймає рішення і формується потреба. При прийняті рішення їде аферентація збудження в нервовій системі, яке поширюється на скелетні м’язи і на внутрішні органи. Внаслідок цього людина виконує певну дію для задоволення своїх потреб, але у людині є в лобних долях акцептор регуляторних поведінок – це структури головного мозку, в яких формується прообраз тої дії, яка виконується.

Резюме: людина виконує певну дію і йде співставлення виконання з прообразом. Тоді створюються позитивні емоції, все йде нормально, все вдається. Негативні емоції – розрив між прийнятим рішенням, його прообразом і виконанням. Такі емоції можуть бути сильно вираженими. Вони формують збудження в різних відділах нервової системи. Збудження поширюється на внутрішні органи і м’язи швидко, воно випереджує усвідомлення. Це добре видно на серці – тахікардія, а потім усвідомлюєш, що це недобре. В цьому, що свідомість відстає і заключається негативний вплив емоцій. Коли формується збудження у нервовій системі то виділяють 4 ступеня напруження:

І-ий ступінь, ознаки:

- загострення уваги, характеризується помірною активізацією симпато-адреналової системи;

- покращення пам’яті;

- підвищення духовних і фізичних сил;

- покращується розумова працездатність.

В крові:

- ↑ вміст глюкози;

- ↑ О.О.;

- тахікардія.

ІІ-ий ступінь – виникає надмірна активність симпато- адреналової системи (або “вегетативна буря”). Прояви:

- людина перебуває в стані крайнього збудження;

- гнів;

- пригнічення розумової працездатності;

- може виникнути стан афекту, коли людина може виконувати непродумані дії, при цьому не усвідомлюючи їх.

Тому може здійснити навіть вбивство.

ІІІ ступінь – наступає виснаження нервової системи. Для нього характерно:

- зміна АХ:НА в нервовій системі. Дисфункція вегетативної нервової системи, то б то симпатична активність ↓ і ↑ парасимпатична активність.

- в психічній сфері появляється немотивована тоска, страх, зниження пам’яті, “відчуття пустої голови”.

Такі люди схильні на неадекватну оцінку обстановки.

ІV ступень – явна картина неврозу.

Для того щоб розібратись в поведінкових реакціях людини і тварини ми повинні знати що в 4-ті стадії виникають фазні зміни в нервовій системі. Виділяють 4 фази парабіозу в нервовій системі:

І фаза – зрівнювальна – на сильний і слабкий подразник є однакова відповідь.

ІІ фаза – парадоксальна – коли тварина і людина не реагує на сильний подразник, а на дуже слабкий дає реакцію. Це дуже виражено у дітей з невротичним станом. Кричиш – не реагує, а лагідно просиш, можеш добитись бажаного результату.

ІІІ фаза – ультра парадоксальна на позитивний подразник нема ефекту, а на негативний є.

ІV фаза – гальмівна гальмування в нервовій системі. З’являється сонливість, або появляється навіть різке збудження, частіше переважає сонливість.

Від чого залежить появ фаз?

1) від сили подразника що викликав невроз,

2) від типу нервової системи, по ступеню переваги ІІ сигнальної системи над І. У людей завжди переважає ІІ сигнальна система, але ступень переваги різний.

І тип – розумовий – крайнє переважання ІІ сигнальної системи над І; світ сприймають по своєму.

ІІ тип – художній, коли є незначна перевага ІІ сигнальної системи над І. Світ сприймають в яскравих фарбах, емоційні.

ІІІ тип – проміжний.

Фазні зміни в нервовій системі залежать від

- віку,

- від статі,

- від правила вихідного рівня.

І тлумачення цього рівня правила: чим нижче вихідний рівень,тим реакція на збуджуючий стимул вища.

ІІ підпункт правила: чим вище вихідний рівень, тим вище реакція на гальмуючий стимул. Наприклад АХ - ↓ КТ, він дасть більшу реакцію при гіпертензії ніж в нормі.

У людини виділено три види неврозу:

- неврастенія – хворіють люди з середнім типом нервової системи, частіше хворіють жінки.

- істерія – хворіють люди художнього типу, часто хворіють жінки.

- психастенія – або синдром нав’язливих станів – хворіють люди з розумовим типом нервової системи, чоловіки віком до 30 років.

Істерія – назва від грецького слова “містера” – матка.

Етіологія – у виникненні захворювання має значення психічна травма – це причина.

Сприяючи умови – тип нервової системи – художній і своєрідне виховання в сім’ї:

- потурання в дитинстві капризам;

- виховування егоцентризму;

- переконання, що йому все можна.

Тому коли це є, його треба зняти. Не обов’язково бити, але капризи ліквидувати.

Прояви:

- в руховій сфері;

- в чутливій (сенсорні розлади);

- вегетативно-трофічній і психічній сферах.

Рухові розлади:

- виникнення парезів і паралічів – істеричні припадки;

- раптова втрата мови.

В чутливій сфері – гіпестезія, - різка головна біль, - глухота, - звуження поля зору або сліпота, - втарта нюху, смаку.

З боку психічної сфери – егоцентризм, бажання бути в центрі уваги, жадоба до нових захоплень, галюцинації, ↑ фантазія.

Психастенія – або невроз нав’язливих станів. Любий невроз це ще не психічне захворювання, а людей з неврозами в нашому суспільстві приблизно 70%.

Прояви:

- нервовосоматичні;

- нервовопсихічні – стосуються: а) емоцій – поява нав’язливого страху; б) появляються нав’язливі стани – арифмоманія, клаустрофобія – боязнь закритих приміщень, та інше; в) порушення в області волі – нерішучість, підозрілість, хворобливе мудрування.

Неврастенія. Для неї характерно:

І – легка збудливість – а) виникає безсоння, б) загальна гіперестезія, в) гра вазомоторів.

ІІ – Швидке виснаження нервових процесів – що виражається перш за все у психічній і фізичній швидкій втомлюваності.

ІІІ – Виникнення перехідного (в різних частинах тіла) болю – а) болить голова, б) серце, чи В) поперек. Завжди щось болить. Тому вираз в народі “жінки все життя хворіють, а чоловіки вмирають”.

Неврози – група пограничних психогенних функціональних розладів з затяжним перебігом, які характеризуються астенічними, нав’язливими, істеричними розладами, а також тимчасовим зниженням розумової і фізичної працездатності.

Етіологія – психогенні фактори: а) конфлікти; б) дія психотравмуючих обставин; в) тривале психо-емоційне перенапруження.

Форми:

- істеричний невроз;

- неврастенія;

- невроз нав’язливих станів.

Розвиток неврозу залежить не тільки від психогенного фактору, а і від конституціональних особливостей організму.

При істерії клінічна картина різноманітна і включає в себе рухові, сенсорні, вегетативні і психічні розлади.

Для неврастенії характерне швидке виснаження і сповільнення психічних процесів.

Для неврозу нав’язливих станів розвиток різних нав’язливих станів.

Експериментальні неврози – функціональне порушення, або зрив в нервовій діяльності у тварин в експериментальних умовах, викликаних перенапруженням основних нервових процесів. Поняття експериментального неврозу ввів в науку Павлов.

- зіткнення харчового і оборонного рефлексів.

- диференціювання близьких за формою зорових умовних подразників (еліпс і коло).

Під експериментальними неврозами розуміють тривалі патологічні відхилення, в нервовій діяльності, що виникають в наслідок дії на мозок тварин функціональних впливів і проявляються неадекватними патологічними реакціями і супутніми патологічними змінами в формі гіперкінезів, трофічних виразок, порушення регуляції серцево-судинної, травної, кровотворної, ендокринної і інших систем.

Методи невротизації тварин: а) перенапруження аналітико-синтетичної діяльності мозку – виконання важкої задачі (диференціація близьких за формою предметів за короткий проміжок часу); б) часта зміна стереотипу умовних рефлексів; в) порушення біоритмів (циклів – сон – бодрствовання); г) часткова ізоляція, чи перенаселення; д) дія сильних звукових подразників; е) штучне обмеження рухової активності тварин – іммобілізація; є) зіткнення складних безумовно рефлекторних реакцій (інстинктів – харчового і оборонного).

Але жоден з методів не відтворює у повній мірі симптоматику неврозів у людини, так як тільки людина володіє другою сигнальною системою, яка постійно втягується в патологічний процес при неврозах.

Неврози легше виникають у тварин з слабим і сильним неврівноваженим типом, крім того має значення і фенотип, зумовлений як рисами типу, так і впливом навколишнього середовища. За Павловим невроз зумовлений порушенням сили, рухливості врівноваженості коркових процесів збудження і гальмування.

Анохін – невроз виникає в наслідок зіткнення двох конкуруючих функціональних систем, що супроводжується тривалим негативним емоційним станом, який характеризується надзвичайно високою функціональною діяльністю нервових клітин. Встановлено, що при неврозах функціональні зміни виникають у першу чергу у лобних долях головного мозку, лімбічних структурах і ретикулярній формації. Модель експериментальних неврозів використовується для розробки лікарських і нелікарських методів профілактики і терапії патології вищої нервової діяльності у людини. Вивчаються психотропні препарати, методи підвищення стійкості нервової системи до невротичних факторів.