45.1.2. Принципи і методи відтворення неврозів

Перенапруга збуджувального процесу. Цей принцип може бути реалізований шляхом застосування сверхсильного безумовного подразника (наприклад, інтенсивного больового впливу, сильного звуку), тривалого чи повторюваного впливу того самого сильного подразника, одночасного впливу декількох різних сильних подразників (як умовних, так і безумовних), складних позитивних умовних чи незвичайних подразників.

Перенапруга гальмівного процесу. Досягається шляхом різкого збільшення часу “отставления підкріплення” у “запаздивательном” рефлексі, вироблення тонких і складних дифференцировок, застосування великої кількості дифференцировок в одному динамічному стереотипі.

Перенапруга рухливості нервових процесів. В експерименті це досягається шляхом переробки сигнального значення умовних подразників; порушення динамічного стереотипу; “сшибки” рефлексів, наприклад несподіваної подачі електричного струму в годівницю в момент харчового підкріплення.

Сучасні тенденції розробки методів експериментального відтворення неврозів спрямовані на максимальне наближення моделі до неврозів людини. До таких методів відносяться: обмеження “рефлексу волі” (насильницька фіксація тварини у верстаті), порушення добового режиму харчування чи світлоритму, обумовлених зміною дня і ночі, порушення звичних стадно-ієрархічних чи стадно-статевих відносин у мавп, попередня астенізація нервової системи під впливом “хронічного” шуму, іонізуючої радіації і т.п.

45.1.3. Види експериментальних неврозів

Невроз з перевагою процесу збудження (при ослабленому процесі гальмування). Цей невроз збуджувального типу. Характеризується безупинним, неадекватним хвилюванням, агресивністю, злостивістю тварини. Він часто переходить у невроз гальмівного типу через розвиток позамежного гальмування.

Невроз з перевагою процесу гальмування (при ослабленому процесі збудження) характеризується розвитком пасивно-захисних реакцій, депресією, сонливістю тварини.

Невроз з патологічною рухливістю нервових процесів може виявлятися у виді; а) неврозу з патологічною інертністю, що характеризується розвитком фобій (від греч. phobos - страх), чи б) неврозу з патологічною лабільністю, при якому у тварини відзначається “метушливість”, незавершеність дій, підвищена рухова активність.

Циркулярний (циклічний) невроз характеризується чергуванням різних перерахованих вище типів неврозу.

Неврози легше і частіше виникають у тварин зі слабким і сильним неврівноваженим типом ВНД. При цьому в “слабкого типу” звичайно відбувається зрив убік захисного гальмування з розвитком пасивно-захисних реакцій, а в сильного неврівноваженого типу - убік порушення з формуванням активно пошукових реакцій.

45.1.4. Прояви експериментальних неврозів

Прояви експериментальних неврозів обумовлені насамперед розладами ВНД, які проявляються у випадінні умовних рефлексів, труднощі або неможливості вироблення нових умовних рефлексів. Це веде до “збідніння” ВНД, зниженню її адаптаційних можливостей, згладжуванню індивідуального реагування. Характерною ознакою порушень ВНД при неврозах є розвиток так званих фазових станів, що відображають неадекватність реагування нервової системи на подразники.

Розлади вегетативних функцій є постійними, найбільш ранніми і стійкими ознаками неврозів. При цьому зміни вегетативних функцій втрачають своє адаптивне значення, стають не адекватними подразнику, не відповідними супутнім їм локомоторним реакціям.

Локомоторні розлади при неврозах відрізняються різноманітністю і можуть бути виражені у формі різних гіпер- і гіпокінезів. При неврозах також порушується чутливість, можуть виникати різні трофічні розлади аж до розвитку пухлин, змінюється імуногенна і неспецифічна реактивність організму.