Тема 19. Екологічне картування техносфери

Основним завданням карти техногенного навантаження є відображення особливостей використання території, технології існуючих виробництв, систем скиду і утилізації відходів і т.п. Цільове призначення карти – моделювання екологічної обстановки з врахуванням проявів впливу різних техногенних факторів на природне середовище. В залежності від територіальної організації природного комплексу, масштабів, концентрації і специфіки впливу техногенних факторів на карті і в легенді прийняті таксони різного рангу:

1. Крупні природно-техногенні комплекси.

2. Території з концентрацією однотипної господарської діяльності.

3. Площинні техногенні джерела.

4. Об'єкти господарської діяльності (локальні і точкові), які підрозділяються на промислові, сільськогосподарські, гірничотехнічні, гідротехнічні і водогосподарські.

Крім того, виділяються окремою групою лінійні техногенні джерела і наслідки аварій.

Під природно-техногенним комплексом (ПТК) розуміють складну систему взаємодії сукупності характерних антропогенних факторів і елементів оточуючого середовища. Його характеризують особливості використання території, густина населення, вид та інтенсивність техногенного навантаження (площинний, локальний, точковий), загальні тенденції зміни природного середовища. Границі природно-техногенних комплексів встановлюються, в основному, по топографічних картах і даних аеро- і космічних зйомок.

Найбільш різнорідний за характером впливу селітебно-промисловий комплекс (СПК) включає території промислових міських агломерацій, міст чи крупні населені пункти і прилягаючі до них землі з комунікаціями і об'єктами, що забезпечують їх функціонування. При відносно невеликі площі, цей комплекс вирізняється високим рівнем перетворення природного середовища та інтенсивним впливом на прилягаючі території.

Природні ландшафти в межах селітебно-промислового комплексу зазнали значних техногенних трансформацій, утворились техногенно переміщені і перевідкладені грунти. Багаточисельні промислові об'єкти є стаціонарними джерелами забруднення повітряного басейну, грунтів, порід зони аерації, поверхневих і підземних вод.

Сільськогосподарсько-селітебний комплекс представляють території, пов'язані, головним чином, з сільськогосподарською діяльністю людини. Навантаження в його межах розподіляється нерівномірно (локально високе). Вплив господарської діяльності викликає забруднення (в основному сполуками азоту) грунтів, підземних і поверхневих вод. На пасовищах активізуються ерозія, площинний змив грунтів.

Парково-лісогосподарський комплекс (ПЛК) містить ліси і парки. Його територія менш уражена антропогенним впливом. Техногенний вплив на лісові масиви діє через повітряне середовище, промисловість і транспорт вздовж автомобільних шляхів і залізниць. Безпосередньо в ПЛК можуть розташовуватися окремі локальні джерела впливу.

Озерно-водогосподарський комплекс (ОВК) включає штучні, а також ті природні водойми, де інтенсивно ведуться рибне господарство, водовідбір, збір стоків і в яких спостерігаються техногенні зміни рівневого, гідрохімічного режиму.

В межах природно-техногенних комплексів виділяються таксони, які об'єднують території з однотипними інтенсивними змінами геоекологічного середовища, що формуються під впливом сукупності окремих площинних джерел. До них належать райони видобутку корисних копалин, суцільної меліорації і радіоактивного забруднення.

Гірничовидобувні райони розподіляються за видами видобутку корисних копалин і засобами розробки родовищ (відкритий, шахтний, за допомогою свердловин). Райони видобутку будівельних матеріалів виділяються при розробці певного виду ландшафту декількома (або одним) крупними кар'єрами, які пов'язані єдиною системою наземних споруд, що викликає обширне порушення гірських масивів, поверхневе забруднення, а можливо, і порушення водного балансу. Шахтні розробки калійних солей і видобуток солі методом вилуговування супроводжуються утворенням порожнин на великих глибинах. Це викликає обвал покрівлі порід, опускання земної поверхні. Райони нафтовидобутку характеризуються глибоким проникненням в геологічне середовище і забрудненням ґрунтів, поверхневих і підземних вод нафтопродуктами і технологічними розчинами. Райони суцільної меліорації включають близько розташовані меліоративні системи з обширними зонами впливу на річкові водозбори. Меліорація заболочених перезволожених земель суттєво впливає на стан грунтів, поверхневий стік і режим підземних вод. До районів з інтенсивним навантаженням слід віднести також території, що радіоактивне уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. На карті фіксуються ділянки з різноманітною щільністю забруднення найбільш небезпечними ізотопами.

В особливу групу виділені природоохоронні території: національні парки, заповідники, зони відпочинку.

Площинні техногенні джерела досить суттєво впливають на природне середовище. До їх числа входять території промислово-міських агломерацій і великих населених пунктів, родовища корисних копалин, які розробляються, меліоративні системи, вирубки, поля зрошування. Особливості впливу промислово-міських агломерацій і населених пунктів визначаються їх розмірами, чисельністю населення, функціональною структурою, масштабами виробництв. Основними джерелами забруднення є газоподібні, аерозольні, рідкі і тверді відходи різних галузей народного господарства.

Крупні меліоративні системи площею порядку 200 га і більше суттєво порушили водний баланс осушених територій, стан грунтів, перетворили гідрографічну сітку. На орних землях внесення міндобрив і пестицидів викликає забруднення грунтів, підземних і поверхневих вод. До площинних техногенних джерел належать також крупні родовища, що розробляються шахтними виробками і глибокими свердловинами. Промислові об'єкти (підприємства, очисні споруди, підземні сховища і ін.) є локальними і точковими джерелами техногенного забруднення. Внаслідок втрат через витік нафти і газу з підземних сховищ можливе погіршення екологічного стану атмосфери, грунтів, рослинності, підземних і поверхневих вод. Всі сучасні і поверхневі звалища є потенційними джерелами стаціонарного техногенного забруднення літосфери.

Інтенсивне використання добрив, стихійні місця накопичення сміття викликають небезпеку нітратного забруднення, що знайдено вже в підземних водах, які використовують для господарсько-питних цілей. Найбільш крупні гірничо-технічні об'єкти формують гірничо-видобувні райони. При відносно неевеликих розмірах кар'єри можуть значно впливати на геологічне середовище, особливо коли вони використовуються під сміттєзвалища. До гірничо-технічних об'єктів належать торфорозробки, що розташовані на сушених болотних масивах.

Потужними джерелами впливу на гідросферу, що приводять до гідродинамічних порушень різного масштабу як за площею, так і за либиною і до скорочення поверхневого стоку, є ґрунтові водозабори підземних вод. Серед лінійних техногенних об'єктів на картографічній юделі показують залізниці і автомобільні шляхи, газо- і нафтопроводи.

Як вихідний матеріал для картування промислових, сільськогосподарських і гірничо-технічних об'єктів використовуються крупномасштабні топографічні карти, аерокосмічні знімки, карти землекористування, результати геологічних досліджень.

Контрольні запитання

1. Яке основне завдання карти техногенного навантаження?

2. Що розуміють під природно-техногенним комплексом?

3. Дайте характеристику селітебно-промисловому комплексу.

4. Площинні і точкові техногенні джерела.