Тема 13. Державне екологічне картування України

Державне управління станом довкілля України із метою підтримання гармонічних відносин між людиною, господарством і природою можливе лише при наявності повної . інформації про сучасний стан і динаміку змін усіх компонентів навколишнього середовища в кожній природно-антропогенній геосистемі (ПАГС). Останні виділяються на основі фізико-географічного (ландшафтного) районування території. Таких ПАГС, за різними авторами, в межах України можна визначити не менше 120-150, що узгоджується з масштабом 1:1000000.

Визначення сучасного екологічного стану їх проводять з максимальним врахуванням усіх компонентів екосистеми: геологічного середовища з мінерально-сировинними ресурсами, геофізичних полів, рельєфу, підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря й клімату, ґрунтового та рослинного покривів, тваринного світу, захворюваності населення та техногенного впливу на все це. Вченими запропоновано всю цю інформацію згрупувати в 10 баз даних (літосфера, геофізсфера, геоморфосфера, гідросфера і атмосфера -абіотичний або геосферний блок; педосфера, фітосфера і зоосфера -біотичний або біосферний блок; демосфера й техносфера – соціосферний блок) і потім об'єднати в єдиний банк екологічної інформації.

Згідно з одним з екологічних законів – законом рівнозначності умов життя всі компоненти природного середовища, необхідні для життя, відіграють рівнозначні ролі, тобто всі екологічні фактори діють сукупно і жодного з них не можна ігнорувати. Значить всі 5 абіотичних і 3 біотичні складові екосистеми однаково важливі для дев'ятої компоненти – демосфери (здоров'я людей), а на всі ці дев'ять згубно впливає десята – техносфера, створена людиною.

Отже, при дослідженнях екологічного стану ПАГС України необхідно з однаковою детальністю вивчати всі 10 складових.

Об'єктом Державного екологічного картування України повинні стати ПАГС, а основною продукцією – екологічні карти кожного компонента екосистеми. Нижче подається приблизний перелік таких карт.

1. Геосферний блок.

1.1. Літосфера Еколого-геологічне картування.

1.1.1.Карта дочетвертинного геологічного середовища /геологія, тектоніка, літологія, корисні копалини/ та його порушення шахтами, свердловинами, кар'єрами, провалами, зсувами та іншими антропогенними факторами. Стан розробки мінерально-сировинних ресурсів.

1.1.2. Карта четвертинного геологічного середовища /генезис, вік, літологія відкладів з елементами геоморфології і неотектоніки, корисні копалини/ та його порушення антропогенними і природними факторами.

1.1.3. Геохімічні карти забруднення геологічного середовища.

1.1.4. Інші еколого-геологічні карти.

1.2. Геофізсфера/геофізичні поля/ Еколого-геофізичне картування

1.2.1. Карти радіаційних, гравітаційних, магнітних, теплових, електричних, сейсмічних, геопатогенних та інших природних полів і їх впливу на здоров"я людей.

1.3. Геоморфосфера/рельєф/ Еколого-геоморфологічне картування

1.3.1. Геоморфологічна карта з порушеннями рельєфу сучасними та древніми геодинамічними процесами/ сейсмодислокації, зсуви, площина та лінійна ерозія, яри, обвали, осипання, карст, суффозія, провали тощо/ та їх прогнозування.

1.4. Гідросфера

Еколого-гідрогеологічне та еколого-гідрологічне картування

1.4.1. Карта підземних вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

1.4.2. Карта ґрунтових вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

1.4.3. Карта поверхневих вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

1.4.4. Карта несприятливих гідрологічних явищ /повені, пересихання і промерзання русел, селеві потоки, лавини, замулювання, наноси на заплавах рік, ерозія берегів, заболочення та ін./ і їх прогнозування.

1.4.5. Водопостачання, водоспоживання, водовідведення та водогосподарський баланс.

1.4.6. Очищення вод, утилізація відходів, зворотне водокористування.

1.4.7. Тенденції змін у використанні водних ресурсів, їх санітарно-гігієнічному стані та прогнозування водокористування в близькому і подальшому майбутньому.

1.5. Атмосфера

Еколого-метеорологічне та еколого-кліматичне картування

1.5.1. Карта стану повітряного басейну та його забруднення окислами сірки, азоту, вуглецю, пилом та іншими шкідливими компонентами від стаціонарних джерел.

1.5.2. Карта транскордонних переносів.

1.5.3. Карта забруднення атмосферного повітря автотранспортом. Карта автодоріг і вплив автотранспорту на стан забруднення навколишнього середовища /повітря, землі, рослин/ поздовж автомагістралей. Доля автотранспорту та стаціонарних джерел у загальному забрудненні атмосферного повітря району.

1.5.4. Карта тенденцій змін стану повітряного басейну і прогнозування їх розвитку в близькому і подальшому майбутньому,

1.5.5. Карта мікрокліматичних ресурсів, площинного розподілу ресурсів тепла і вологи в залежності від рельєфу. Вітроенергетичні ресурси.

1.5.6. Карта природних та антропогенних змін глобального клімату та їх впливу на клімат конкретної геосистеми.

1.5.7. Карта несприятливих метеорологічних явищ /оливи, грози, град, посухи і суховії, заморозки, тумани, гололідно-наморозкові явища, заметілі та снігоперенос тощо/ та їх прогнозування.

1.5.8. Карта мікрокліматичного районування.