6.2. Оцінка ефективності цінової політики підприємства

Відносно управління ціноутворенням на підприємствах необхідно виділяти декілька напрямків:

1. підтримання підприємством певного рівня позиціювання послуги;

2. служити досягненню прибутковості підприємства;

3. відповідати вимогам бізнесу і ситуації на ринку.

Останнє і визначає певні завдання ціноутворення на підпри­ємстві і гнучке реагування на визначення цінності, тобто ціна саме може визначати позиціювання послуги.

Виділяють певні завдання, які ставляться перед ціноутворенням в різних ситу­аціях на ринку, а саме:

• Якщо послуга утвердилася на ринку, але передбачається жорст­ка конкуренція з боку конкурентів за рахунок більш якісної і дешевої продукції, залишаються високі ціни, частка ринку скорочується, а отримані кошти спрямовуються на розробку нової послуги.

• Збереження частки ринку в умовах, коли послуга має довгострокову цінність, досягається орієнтацією на ціни конкурента.

• При зростанні переваг послуги на привабливому ринку, в якості основної зброї закріплення на завойованій позиції є ціна.

Стратегії відрізняються цілями проникнення на ринок. В першому випадку встановлюються макси­мально низькі ціни і збільшується частка на ринку, а в другому ви­падку, встановлюються високі ціни і залучаються споживачі, які не відчутні до цін. Ціни на послуги підприємства «Ринок» встановлює вище керівництво, райспоживспілка. Саме тому суть деяких цінових стратегій просто втрачають суть для даного підприємства.

6.3. Оцінка ефективності політики розповсюдження продукції підприємства

Загальна економічна ситуація ведення бізнесу полягає в тому, що, як правило, місце виробництва і місце споживання співпада­ють, і в часі вони теж проходять безпосередньо один за одним. Тому політика розповсюдження послуг підприємства зводиться до створення сприятливих умов для споживачів в оренді торгових місць та покращенню стану самих робочих місць, що і спостерігається. В рекламі, як такій, підприємство просто не має потреби.

Саме тому політику на ДП «Ринок» по просуванні послуг та розповсюдженні інформації про них можна вважати ефективною і такою, що сприяє розвитку підприємства загалом.

Тема 7. Фінансова діяльність підприємства

Функціонування підприємства супроводжується безперервним оборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально–технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства.

Оцінка та аналіз фінансових результатів діяльності ДП «Ринок» полягає в порівнянні показників валового доходу, витрат, прибутку та рентабельності, розрахунок показників ліквідності та платоспроможності підприємства, а також фінансової стійкості та ділової активності.

Якісний стан фінансового аналізу на даному підприємстві забезпечують наступні форми звітності:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал.

Ефективність роботи ДП «Ринок» характеризується його рентабельністю. Від рівня рентабельності залежить життєздатність підприємства, його можливість нагромаджувати фінансові ресурси й конкурувати з іншими підприємствами. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів, які характеризують кінцеві результати господарювання.

Характерними показниками рентабельності є:

• загальна рентабельність:

;

;

• рентабельність майна:

;

• рентабельність виробничих засобів:

• чиста рентабельність:

• чиста рентабельність власного капіталу:

• валова рентабельність продажу:

• операційна рентабельність продажу:

• чиста рентабельність продажу :

Аналіз рентабельності і прибутку ДП «Ринок» показав підвищення рентабельності підприємства за рахунок збільшення абсолютної величини прибутку на основі ефективного управління доходами і витратами.

Ліквідність – ступінь мобільності або час перетворення вартості активів в готівкові кошти. При оцінці ліквідності визначають:

• коефіцієнт загальної ліквідності;

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;

• коефіцієнт розрахункової ліквідності;

Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується:

Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує собою ліквідність підприємства при умові реалізації всіх оборотних активів, в тому числі готової продукції. Нормативне значення даного показника має бути більше 1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується:

Нормативне значення коефіцієнту абсолютної ліквідності становить 0,25 – 0,

Коефіцієнт розрахункової ліквідності визначають:

Коефіцієнт розрахункової ліквідності характеризує частину короткострокових зобов’язань, які можуть бути негайно погашені за рахунок коштів на розрахункових рахунках в установах банку, та ліквідність при умові своєчасних розрахунків з дебіторами. Нормативне значення коливається в межах 0,6 – 0,8.

Поняття ліквідності пов’язане з поняттям платоспроможності, але вони не є тотожніми. Платоспроможність – здатність погашення всіх зобов’язань. Ознаками платоспроможності є наявність грошових коштів і відсутність кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує частку власного капіталу, використаного для фінансування поточної діяльності і залежить від галузевої приналежності підприємства.

Показником ділової активності підприємства є коефіцієнт, який визначається за формулою:

;

Величина К д.а. показує, скільки разів за звітній період відбувається повний цикл обігу капіталу або активів, що дає значний ефект у вигляді прибутку.

Проведена оцінка і аналіз діяльності досліджуваного підприємства дозволяє з науково обгрунтованих позицій підійти до процесу формування найефективніших напрямів стратегічного розвитку, враховуючи визначені відповідні перспективні маркетингові завдання.