28. Христова любов завдає нам насилля (2 Кор. 5, 14).

Призадумаймося над змістом цих слів. Не так самі Христові Страсті за нас, каже апостол Павло, повинні приневолювати нас любити Його, як радше любов, яку Христос виявив нам у Страстях. Ця любов приневолила Спасителя заявити під час Свого туземного життя, що Він ніби вмирав за хвилиною власної смерті, бо так сильно бажав виявити нам Свою любов: Я маю хреститися хрещенням, і як Я тужу, поки це не сповниться! (Лк. 12, 50) Та сама любов змусила Його заявити на Тайній Вечері, що відбулася в останній ночі Його земського життя: Я сильно бажав їсти з вами цю Пасху (Лк. 22, 15).

Мій Ісусе, Ти так сильно прагнув, щоб ми любили Тебе, що під час Свого земного життя нічого не бажав, за винятком того, щоб страждати і померти за нас, щоб приневолити нас бодай з вдячності за таку велику любов любити Тебе. Ти так сильно прагнеш нашої любові, то чому ж ми так мляво бажаємо любити Тебе? Нужденний я, бо колись був такий нерозумний! Я не тільки не бажав Твоєї любові, але й браком пошани викликав Твою ненависть.

Мій дорогий Спасителю, тепер розумію зло, якого допустився, тому сильно ненавиджу його і всім серцем каюся. Бажаю більше Твоєї любові, ніж якого-небудь іншого земського добра. Мій найбільший і єдиний Скарбе, люблю Тебе понад усе. Люблю більше, ніж самого Себе. Люблю Тебе всією душею і тому не бажаю нічого, хіба щоб любити Тебе, і щоб Ти любив мене. Мій Ісусе, забудь зневаги, які я вчинив Тобі, і люби мене, але сильно люби, щоб і я міг сильно любити Тебе. Ти — моя любов і надія. Знаєш, який я немічний, тому, Ісусе, моя Любове, помагай мені. Ісусе, моя надіє, помагай мені!

І ти, могутня Богородице Маріє, помагай мені своїми молитвами.

29. Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає (Йо. 15, 13).

Моя душе, що ж більше твій Бог міг учинити, ніж віддати Своє життя, щоб приневолити тебе любити Його? Віддати життя - це найбільший доказ любові, що хтось годен дати своєму приятелеві. Як сильно наш Творець мусів любити, якщо захотів померти за нас, Свої сотворіння? Апостол Йоан звертає на це увагу, коли пише: 

З цього ми спізнали любов, бо Він (Христос) за нас поклав Свою душу 

(1 Йо. З, 16). Хто повірив би, що Бог помер, щоб доказати нам Свою любов, якщо б віра не запевняла нас про це?

Мій Ісусе, вірю, що Ти помер за мене, і тому признаю, що я заслужив собі на тисячу пекел, бо зневагами і невдячністю відплачувався за любов, яку Ти виявив мені, коли віддав життя за мене. Дякую Твоєму милосердю, що обіцяло пробачити тому, хто кається. Довіряючи цій обітниці, сподіюся, що пробачиш мені, бо всім серцем каюся, що стільки разів нехтував Твоєю любов'ю. На щастя, Ти не залишив мене, тому, переможений Твоєю любов'ю, вповні присвячуюся Тобі.

Мій Ісусе, Ти помер на хресті. Чим я, нужденне сотворіння, годен віддячитися Тобі за це? Віддаю Тобі своє життя, приймаючи всі страждання, що пошлеш мені в житті та в годині смерті. Твоя милосердна поведінка зо мною розніжує і застиджує мене. Ось тому припадаю перед Твоїм Хрестом, де хочу жити і вмирати. Мій Спасителю, ради любові, яку Ти виявив, вмираючи за мене, не дозволь, щоб я знову покинув Тебе. Дай мені ласку жити і вмирати з Тобою. Мій Ісусе, мій Ісусе, благаю Тебе: Поможи мені жити і вмирати з Тобою.