Тема 2. Міжнародна торгівля товарами і послугами

2.1. Основи міжнародної торгівлі (МТ).

2. . Міжнародна торгівля товарами (МТТ).

3. . Міжнародна торгівля послугами (МТУ).

4. . Розходження МТТ і МТУ.

Історично першою і найбільш розвитою формою МЭО є міжнародна торгівля товарами (МТТ), що являє собою форму зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці і що виражає їх взаємну економічну залежність.

Однак тенденції розвитку світогосподарських зв'язків на рубежі ХХ-ХХ( свідчать про інтенсивний розвиток міжнародної торгівлі послугами (МТУ), ріст якої на 25( випереджає ріст МТТ.

У сучасному світовому господарстві МТТ і МТУ є формами МЭО. Однак існують і якісні розходження між ними, про що буде сказано нижче.

2.1. Основи міжнародної торгівлі (мт)

Міжнародна торгівля – це сфера товарно-грошових відносин, що представляє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн. Інакше кажучи, МТ – це сфера обміну продуктами праці (товарами і послугами) між продавцями і покупцями різних країн.

МТ зв'язує національні економіки в єдину систему світового ринку (МР), що має принципові відмінності від внутрішніх національних ринків:

• на МР надходять тільки конкурентно здатні товари;

• діють світові ціни, в основі яких лежить інтернаціональна вартість;

• він у більшому ступені піддається монополізації (панування ТНК);

• вирішальне вплив можуть робити не економічні, а політичні фактори (наприклад, політика в державі, ембарго і т.п.);

• розрахунки здійснюється ВКВ і в міжнародних рахункових одиницях.

Існують дві форми МТ: МТ товарами (МТТ) і МТ послугами (МТУ). Т.о. об'єктами МТ є товари і послуги.

З поняттям міжнародної торгівлі тісно зв'язане поняття зовнішньої торгівлі. Цей термін застосуємо тільки до окремо узятої країни.

Зовнішня торгівля (ВТ) – форма зв'язку між товаровиробниками різних країн на основі міжнародного поділу праці, що виражає їхні взаємні вигоди й економічну залежність. Це також оплачувані ввіз (імпорт) і вивіз (експорт).

У процесі МТ виникає два напрямки товаропотоків – експорт і імпорт.

Експорт:

• вивіз із країни товарів, зроблених, вирощених чи добутих у країні, а також товарів, раніше завезених через границю і які піддавалися переробці;

• вивіз за кордон раніше завезеного товару, не піддавалися в країні експорту якої або переробці (реекспорт);

• товари, реалізовані на аукціонах, міжнародних товарних біржах без завезення у свою країну;

• вивіз товарів з територій «вільних зон», «приписних складів».

Якщо при ввозі на митну територію товари заявляються як реэкспортні, мита не стягуються. Фактичний реекспорт – протягом шести місяців.

Якщо мита були сплачені, вони повертаються, якщо: реэкспортні товари знаходяться в тім же стані; реекспорт відбувається протягом двох років з моменту ввозу; товари не використовувалися для витягу доходу.

Імпорт:

• ввіз у країну товарів іноземного походження безпосередньо з чи виробника посередника для використання усередині країни;

• увіз товарів з «вільних зон», «приписних складів»;

• увіз товарів для переробки (під митним контролем);

• увіз товарів у рамках ТНК;

• увіз через границю раніше вивезених товарів, не піддавалися там переробці (реімпорт);

Реімпорт – експорт, що не відбувся. Це повернення забракованих покупцем товарів, не реалізованих на аукціонах, через склади. (Повернення з виставок і ярмарків до реимпортіруемих не відноситься).

При реімпорті мита і податки можуть бути повернуті протягом 3-х років з моменту експорту. Обличчя, що переміщає товари, повертає суми, отримані як виплати.

Відповідно до міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ИНКОТЕРМС», облік експортних постачань здійснюється в цінах FOB; облік імпортних постачань у цінах CIF. Показники оцінки експортно-імпортних постачань мають важливе значення для визначення кількісної і якісної характеристик ВТ і МТ, таких як:

1) Товарообіг (вартісної (pq) і фізичний обсяг (q)):

pq обчислюється за визначений період часу в поточних цінах відповідних років з використанням поточних валютних курсів.

Номінальний вартісної обсяг МТ – у дол. США в поточних цінах, сильно залежить від динаміки курсу долара до інших валют.

Реальний – це номінальний, конвертований у постійні ціни за допомогою дефлятора (індекс цін для ВВП у цілому, визначається непрямим шляхом: Ipq(ВВП)/Iq (ВВП)).

Фізичний обсяг ВТ обчислюється в постійних цінах і дозволяє робити необхідні зіставлення і визначати її реальну динаміку. Для цього, а також при визначенні «умов торгівлі», товарної структури ВТ використовується індексний метод.

Основні використовувані індекси:

- середніх цін (Пааше) Ip=p₁p₁/p₀q₀;

- фізичного обсягу (Ласпейреса) Iq=p₀q₁/p₀q₀;

- індекс «умов торгівлі» для аналізу тенденцій розвитку ВТ:

Itd=Ipe/Ipi , де Ipe – індекс середніх цін експорту

Ipi – індекс середніх цін імпорту.

Якщо Itd  1, то умови торгівлі в досліджуваному періоді несприятливі в порівнянні з базисним, якщо  1 – сприятливі.

Показники переводяться в дол. США для міжнародного зіставлення.

2) Товарна структура – співвідношення товарних груп у світовому експорті. На сьогоднішній день – понад 20 млн. види виробів виробничого і, що випускаються, споживчого призначення, більш 600 видів послуг.

Особливості ТС:

«1-й поверх» - ринок базових товарів (агропродукти, лісоматеріали, паливо, мінеральна сировина), – задіяні РС і постсоціалістичні.

«2-й поверх» - ринок готових виробів – прерогатива ПРС. У свою чергу має 3 яруси:

«1-й ярус» - ринок низкотехнологічних виробів (продукти чорної металургії, конструкційні матеріали, швейні вироби й ін. продукція легкої промисловості);

«2-й ярус» – ринок среднетехнологічних виробів (верстати, транспортні засоби, пластмасові вироби, продукти основної хімії і деревопереробки);

«3-й ярус» - ринок високотехнологічних виробів (аерокосмічна техніка, оргтехніка, електроніка, фармацевтика, точні вимірювальні прилади, електроустаткування).

3) Географічна структура – розподіл торгових потоків між окремими країнами і їхніми групами, виділюваними або по територіальному, або по організаційній ознаці. Територіальний розподіл МТ – між країнами, що належать до однієї частини світла або до однієї групи. Організаційне – між країнами по приналежності до окремих інтеграційних угруповань (чи іншим торгово-політичної) чи за іншими критеріями, наприклад, країни – експортери нафти.

Основний потік МТ приходиться на індустріальні країни – 55%; 27% - між ИС і РЗ; 7% - РС між собою; 5% - між країнами з перехідною економікою і всіма іншими.

Суб'єкти МТ:

1. країни світу;

2. ТНК і МНК. У 90-і роки на внутріфірмову торгівлю ТНК приходиться більш 40% МТ;

3. регіональні інтеграційні угруповання.

Завдяки МТ на сучасному етапі:

1. переборюється обмеженість національної бази ресурсів;

2. розширюється ємність внутрішнього ринку і встановлюються зв'язки внутрішнього ринку зі світовим;

3. забезпечується одержання додаткового доходу за рахунок різниці національних і інтернаціональних витрат виробництва;

4. розвивається спеціалізація країн;

5. розширення експорту сприяє підвищенню зайнятості;

6. прискорюються прогресивні структурні зрушення в національній економіці (НИС ЮВА);

7. міжнародна конкуренція викликає необхідність постійно удосконалювати організаційно-технічну базу виробництва, якість товарів, що є чинником росту ефективності економіки.

Це переваги для окремо узятої країни.

Вплив на світову економіку в цілому:

1. збільшення ВТ обміну між країнами веде до синхронізації економічних циклів у світовому господарстві; утвориться взаємозв'язок і взаємозалежність господарських комплексів окремих країн;

2. через МТ реалізуються результати усіх форм світогосподарських зв'язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва;

3. ріст і поглиблення міжрегіональних і міждержавних взаємозв'язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції;

4. МТ сприяє подальшому поглибленню МРТ і інтернаціоналізації господарських зв'язків.

Головна особливість – випередження росту МТ над виробництвом, що обумовлений збільшенням господарської взаємозалежності більшості країн і вирівнюванням динаміки ВВП по регіонах.