2.4. Розходження мтт і мту

Міжнародна торгівля послугами має ряд особливостей у порівнянні з традиційною торгівлею товарами:

1. Товари відчутні і видимі, послуги не відчутні і невидимі.

2. Послуги у відмінності від товарів виробляються і споживаються в основному одночасно і не підлягають збереженню. Тому більшість видів послуг базуються на прямих контактах між виробниками і споживачами, що відокремлює МТУ від МТП, у якій часто використовується посередництво.

3. Розвиток МТТ є основою для розвитку інших форм МЭО. МТУ виступає як сполучна ланка в реалізації і розвитку інших форм МЭО. МТУ впливає на МТТ. Для постачань за рубіж залучаються усе більше послуг. Особливо великий вплив послуг на торгівлю наукомісткими товарами. Успіх товару на зовнішньому ринку багато в чому залежить від якості і кількості послуг, приваблюваних для його виробництва, продажі і реалізації (включаючи і післяпродажне обслуговування).

4. Сфера послуг звичайно більше захищається державою від іноземної конкуренції, чим сфера матеріального виробництва. Більш того, транспорт і зв'язок, фінансові і страхові послуги, наука в багатьох країнах традиційно знаходиться в повній чи частковій власності чи держави ж строго контролюється ім. Імпорт послуг у значних масштабах може, як вважає громадськість і уряд багатьох країн, являти собою загрозу для їхнього добробуту, суверенітету і безпеки. У результаті перед МТУ більше бар'єрів, чим перед МТТ.

5. Не усі види послуг, у відмінності від товарів, придатні для широкого залучення в міжнародний господарський оборот. У першу чергу це відноситься до деяких видів послуг, що надходять переважно в особисте споживання (наприклад, побутові).

6. Експорт товарів означає їхній вивіз за рубіж з митної території без зобов'язань про зворотний увіз. Експорт послуг може бути здійснений як постачання послуг за кордон (мається на увазі втілені послуги транспорту, інформаційні послуги), так і шляхом:

• переміщення споживача послуг у країну їхнього виробника;

• тимчасового переміщення за кордон фізичної особи – постачальника послуг.

Таким чином, на сучасному етапі розвитку склалися всі передумови для поділу такої форми МЭО як міжнародна торгівля на дві окремі: МТТ і МТУ.

Тема 3. Зовнішньоторговельна політика держав

3.1. Поняття і тенденції зовнішньоторговельної політики

3.2. Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

3 .3. Нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі

3.1. Поняття і тенденції зовнішньоторговельної політики

Під зовнішньоекономічною політикою розуміється діяльність держави, спрямована на розвиток і регулювання економічних відносин з іншими країнами. Здійснення цієї політики припускає визначення стратегічних цілей держави в зовнішньоекономічних відносинах у цілому і з окремими країнами і групою країн, а також вироблення методів і засобів, що забезпечують досягнення поставлених цілей і збереження згодом досягнутих результатів. Зовнішньоторговельна політика – це цілеспрямований вплив держави на торгові відносини з іншими країнами.

Існує два різних типи зовнішньоторговельної політики, що можуть застосуються у взаємодії: протекціонізм і лібералізм.

Протекціонізм спрямований на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, а найчастіше на захоплення зовнішніх ринків.

Лібералізм, навпаки, зв'язаний зі зниженням мита і інших бар'єрів, що перешкоджають розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

Обидва типи відбивають специфіку економічної політики тих чи інших держав і реакцію на зміни в міжнародних економічних відносинах.

Політика протекціонізму, так само, як і політика лібералізму, у чистому виді не проводиться. Різні ступені протекціонізму зустрічаються постійно і залежать від рівня економічного розвитку тієї чи іншої країни. Розвиток протекціоністських тенденцій дозволяє виділити кілька форм протекціонізму:

• селективний протекціонізм, що спрямований проти окремих чи країн товарів;

• галузевий протекціонізм, що захищає визначені галузі, насамперед, сільське господарство;

• колективний протекціонізм, що проводиться об'єднаннями країн у відношенні країн, у них не вхідних;

• схований протекціонізм, що здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Основними цілями зовнішньоторговельної політики є:

• зміна способу і ступеня включення даної країни в міжнародний поділ праці;

• зміна обсягу експорту й імпорту;

• зміна структури зовнішньої торгівлі;

• забезпечення країни необхідними ресурсами;

• зміна співвідношення експортних і імпортних цін.

Інструменти, використовувані державою для регулювання МТ, можна розділити на тарифні (засновані на використанні митного тарифу) і нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг і т.д.).