- •2. Цей Стандарт має застосовуватися всіма суб'єктами господарювання до всіх фінансових інструментів, за винятком:
- •4. Наведені нижче зобов'язання за позиками перебувають у межах сфери застосування цього Стандарту [Посилання: параграф в5 Вступу та параграфи ов15-оа20 Основи для висновків]:
- •9. Терміни, використовувані в цьому Стандарті, мають таке значення:
- •11. Вбудований похідний інструмент слід відокремлювати від основного контракту та обліковувати як похідний інструмент згідно з цим Стандартом, якщо і тільки якщо:
- •17. Суб'єктові господарювання слід припиняти визнання фінансового активу тоді і тільки тоді, коли:
- •18. Суб'єкт господарювання передає фінансовий актив, якщо і тільки якщо він:
- •20. Якщо суб'єкт господарювання передає фінансовий актив (див. Параграф 18), йому слід оцінити межі, в яких він зберігає всі ризики та винагороди від володіння фінансовим активом. У цьому випадку:
- •33. З метою подальшої оцінки визнані зміни в справедливій вартості переданого активу і
- •55. Прибуток або збиток, що виникає від зміни справедливої вартості фінансового активу або фінансового зобов'язання, яке не є частиною відносин хеджування (див. Параграфи 89-102), слід визнавати так:
- •86. Три типи відносин хеджування:
- •88. Відносини хєджування кваліфікуються для обліку хеджування згідно з параграфами 89-102, якщо і тільки якщо виконуються всі із наведених далі умов:
- •89. Якщо хеджування справедливої вартості протягом періоду відповідає умовам параграфа 88, його слід обліковувати так:
- •91. Суб'єктові господарювання слід припинити перспективно облік хеджування, визначений у параграфі 89, якщо:
- •95. Якщо хеджування грошових потоків відповідає протягом періоду умовам параграфа 88, його слід обліковувати так:
- •99. Суб'єктові господарювання слід прийняти а) або б) параграфа 98 як свою облікову політику і застосовувати її послідовно до всіх типів хеджування, яких стосується параграф 98.
- •101. За будь-якої з наведених далі обставин суб'єктові господарювання слід припинити перспективно облік хеджування, визначений у параграфах 95-100:
89. Якщо хеджування справедливої вартості протягом періоду відповідає умовам параграфа 88, його слід обліковувати так:
а) прибуток або збиток від переоцінки інструмента хеджування справедливої вартості (для похідного інструмента хеджування) або валютного компонента його балансової вартості, оціненої відповідно до МСБО 21 (для непохідного інструмента хеджування), слід визнавати у прибутку чи збитку;
б) прибуток або збиток від об'єкта хеджування, які можна віднести до хеджування ризику, мають коригувати балансову вартість об'єкта хеджування і визнаватися у прибутку чи збитку. Це застосовується, якщо об'єкт хеджування оцінюють в інший спосіб за собівартістю. Визнання прибутку або збитку, які можна віднести до хеджованого ризику, застосовується у прибутку чи збитку, якщо об'єкт хеджування являє собою доступний для продажу фінансовий актив.
[Посилання:
питання Ґ.3.4, Д.1.7, Д.1.10 таД.3.4;
параграфи ІП14, ІП24 та ІП28 Ілюстративних прикладів]
89А. При хеджуванні справедливої вартості доступності відсотковому ризику частини портфеля фінансових активів або фінансових зобов'язань (і лише при такому хеджуванні) вимогу параграфа 89 б) можна виконати шляхом подання прибутку або збитку, що відносяться до об'єкта хеджування, або:
а) в окремому рядку в активах протягом тих періодів переоцінки, в яких об'єкт хеджування є активом,
8 [КТМФЗ. Питання, не включені в порядок денний (жовтень 2004 р.): один інструмент, призначений хеджуванням кількох типів ризику. КТМФЗ розглянув, чи можна виконати перевірку на ефективність всієї хеджованої позиції, що містить всі ідентифіковані ризики, якщо один інструмент хеджування призначається хеджуванням кількох типів ризику. КТМФЗ погодився, що МСБО 39 зрозумілий щодо цього питання. Стандарт не вимагає окремої перевірки ефективності, якщо один інструмент хеджування призначається хеджуванням кількох типів ризику. КТМФЗ також зазначив, що ця проблема зараз не є ні домінуючою, ні поширеною.]
9 [Новини КТМФЗ (червень 2005 р.): перевірки ефективності хеджування - нерішучість (вагання?) Щодо ефективності/визначення часу перевірок. КТМФЗ розглянув, чи може суб'єкт господарювання згідно з МСБО 39, який призначає інструмент хеджування при хеджуванні, що не витримало ретроспективну перевірку ефективності, повторно призначити у подальшому інструмент хеджування при хеджуванні того самого фінансового активу чи зобов'язання та застосовувати облік хеджування у подальшому періоді, в якому хеджування є ефективним. КТМФЗ зазначив, що Стандарт не виключає повторного призначення інструмента хеджування при хеджуванні того самого фінансового активу чи зобов'язання у подальшому періоді, якщо хеджування відповідає вимогам до обліку хеджування в МСБО 39. Він дійшов висновку, що хоч це питання є доречним з огляду на практику, воно не припускає суттєво відмінних тлумачень. Відповідно, КТМФЗ вирішив не включати цю тему в порядок денний.]
або
б) в окремому рядку в активах протягом тих періодів переоцінки, в яких об'єкт хеджування є зобов'язанням.
Окремі рядки, зазначені в а) та б), слід подавати поряд із фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями. Суми, включені в ці рядки, слід виключити з балансу, коли припиняється визнання активів чи зобов'язань, з якими вони пов'язані.
[Також посилання:
параграфи 81А та К3114-К3132;
параграф В24А Вступу;
параграфи ОВ173-ОВ220 Основи для висновків;
параграфи ІП14, ІП18, ІП24 та ІП28 Ілюстративних прикладів]
90. Якщо хеджуються лише конкретні ризики, які можна віднести до об'єкта хеджування, то визнані зміни справедливої вартості об'єкта хеджування, не пов'язані з хеджуванням ризику, визнають так, як зазначено у параграфі 55.
[Посилання: питання Д.1.10 Керівництва із запровадження]