Рухомі машини та механізми частини виробничого обладнання матеріали заготовки конструкції що руйнуються, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони, підвищена або понижена температура. Як повітря робочої зони, так і поверхонь машин приладів матеріалів ,підвищений рівень шуму, підвищений рівень вібрації інфразвукових коливань та ультразвук, підвищена або понижена вологість повітря, підвищена рухливість повітря, підвищена іонізація повітря, підвищене значення напруги, в електричному колі замикання кого можливе через тіло людини, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, відсутність або нестача природнього світла, понижений рівень штучного освітлення, підвищена яскравість світла, гострі краї зазубреність приладів і матеріалів обладнання , розташування робочого місця на значній висоті

Хімічні небезпечні та шк. Виробничі фактори поділяють за характером впливу на організм: загальнотоксичні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, речовини що впливають на репродуктивну функцію.

За шляхом проникнення поділяють на такі що діють через:

1 органи дихання; 2 Шлунково –кошковий трак; 3 Шкіру.

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори включають білофіні об’єкти вплив яких може призвести до травми або захворювання. Їх розділять на : мікроорганізми (грибки, віруси ); макроорганізми (рослини та тварини ).

Психофізіологічні поділяють за характером дії на:

1 Фізичні перевантаження - статичні динамічні та гіподинамія ;

2 Нервово психічні перевантаження – розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці, та емоційні перенавантаження.

Усі небезпечні та шкідливі виробничі фактори залежно від характеру походження поділяють на три групи:

1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори пов’язані з трудовим процесом та зумовлені нераціональної організації праці, пругою органів зору слуху високою інтенсивностю і.т.д.

2 Пов’язані з виробничим процесом - вони виникають за рахунок недосконалості обладнання(шум вібрація і .т.д).

3 Пов’язана з зовнішніми обставинами , та зумовлені недоліками загально санітарних умов на робочому місці.

Гігієнічна класифікація умов праці.

Дана класифікація розроблена за показниками шкідливості та небезпечності виробничого середовища, а також з урахуванням важкості та напруженості праці. Гігієнічна класифікація призначена для :

1 Оцінки умов праці на робочих місцях;

2 Атестації робочих місць;

3 Санітарно гігієнічної експертизи виробничих об’єктів ;

4 Санітарно гігієнічної паспортизації ;

5 Встановлення пріоритетів в проведенні оздоровчих заходів:

6 Розробка рекомендацій що до професійного відбору та профпридатності.

Згідно гігієнічної класифікації умови праці поділяють на чотири класи :

1 Оптимальний такі при яких не лише зберігаються здоров’я працюючих, а за рахунок ергономічних рішень підтримується високий рівень працездатності ;

2 Допустимі умови праці – це такі умови праці при яких рівень небезпечних та шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлені санітарні норми, а можливі зміни в організмі працюючих повністю відновлюється за час регламентованого відпочинку або до наступної зміни;

3 Шкідливі умови праці характеризуються наявністю небезпечних та шкідливих виробничих факторів що перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити негативний вплив на здоров’я працюючих або на їх потомство.

Шкідливі умови праці поділяють на чотири ступеня :

3.1 Можливість відхилень змін організму.

3.2 Важкі функціональні зміни організму що можуть призвести до тимчасової втрати працездатності;

3.3 Можливість розвитку початкову здатність професійних захворювань;

3.4 З можливістю розвитку хронічних захворювань та патологій/

4 Небезпечні та екстримальні умові праці Характеризуються такими небезпечними виробничими факторами вплив яких протягом робочої зміни створює великий ризик отруєнь калітств та загрозу для життя .

Оцінка умови праці

Виконується двома шляхами в залежності від частоти електромагнітного поля поділяють : 1) Промислової частоти 50 Гц

2) Радіочастотного діапазону.

Для електромагнітних полів промислової частоти нормованим параметром є допустимий час перебування на протязі робочої змін , який залежить від напруженості електромагнітного поля(Е) (кВ/м). В загальному випадку

Якщо напруженість не перевищує 5 кв м то в такому полі можна перебувати на протязі всієї робочої зміни.

При напруженості від 20 до 25 кВт м максимальний час перебування = 10 хв.

При напруженості більше 25 кв м перебувати забороняється. Якщо протягом робочої зміни величина напруженості змінюється більше 1 кв м то допустимий час перебування визначають формулою.

t –час перебування

T-

Для більш високих частот нормується величина напруженості. Для частот менше Величина складає 300 В м в м . Для більш високих частот нормованим параметром є густина потоку електромагнітної енергії яка розраховується з формули

W- гранично допустима величина граничного навантаження. За документальними нормами становить 2 Вт /м

Т – від джерела випромінювання

Електро безпека

Електрику поділяють на промислову, статичну(заряди що накопичуються на тілі одязі ), внаслідок контактного або індуктивного впливу.

Сила струму цього виду електрики зазвичай дуже незначна.

Атмосферна електрика це електрична електрика що виникає внаслідок розряду блискавки або іонізації повітря.

Всі ці види електрики можуть спричинити електротравму.

Винекнення електротравм особливостей.

Організм людини не наділений спеціальним органом який би дозволяв дистанційно визначити наявність електричного струму чи напруги. Електричний струм проходячи через тіло людини діє не тільки в місцях контакту, а й на шляху проходження викликаючи рефлекторне ураження органів, порушення нормальної роботи серця, системи дихання і т. д.

Електротравма може виникнути і без безпосереднього контакту з струмоведучим обладнанням, через електричну дугу, електромагнітне поле.

Електротравматизм складає порядку двох відводків від виробничого травматизму, але становить 40 відсотків від травм з смертельним наслідком.

Вплив електричного струму на організм людини. Електричний струм проходячи через тіло людини спричиняє термічний електролітичний, механічний вплив. Термічний вплив це нагрівання тіла людини включаючи опіки залежить від опору тканин тіла величини струму, та часу дії.

При короткочасній дії цей вплив є переважаючим.

Електролітичний вплив це порушення складу рідини організму розкладання крові, що призводить до зміни її зміни фізико хімічних властивостей.

Механічний вплив це ушкодження що виникають в результаті мимовільних скорочень м’язів при проходженні струму.

Біологічний вплив це порушення біологічних процесів, руйнування та збудження тканин, скорочення м’язів. До нього також відносять вплив струму на поле.

Перелічений вплив електроструму призводить до електротравм різного типу які поділяють на місцеві та загальні.

До місцевих відносять електричні опіки, електрометелізацію шкіри, механічні ушкодження.