25. Визначення поняття “комунікаційна потреба”. Типологія комунікаційних потреб.

1. Визначення поняття “комунікаційна потреба”.

2. Типологія комунікаційних потреб.

3. Особистісні ком. потреби.

4. Групові ком. потреби.

5. Суспільні ком. потреби.

1. Варто зазначити, що існує причинно-наслідковий зв’язок між потребою (П) та діяльністю (Д), що може бути відображена залежністю П → Д. Потреба - це джерело та спонукаючий фактор будь-якої людської діяльності. Тому діяльність не можна глибоко й всебічно дослідити без пізнання потреб, що її обумовили. У той же час, потребу не можна зрозуміти з неї самої, а для розкриття її сутності та особливостей, потрібно аналізувати її у світлі тієї діяльності, яку вона обумовила.

При цьому слід вказати на такі характерні риси поняття «потреба»:

а) потреби властиві тільки живим організмам й соціальним спільнотам, а отже потреба – це атрибут життя, відмінна риса усього живого;

б) ця властивість потреби є функціональною, тобто виконує певні функції у життєдіяльності живих систем;

в) живі системи, які виступають носіями потреб суттєво відрізняються одна від одної. Існує три роди суб’єктів (носіїв) потреб:

* біологічні організми – рослини, тварини, що здійснюють обмін речовин із зовнішнім середовищем несвідомо;

• людина – особа, яка має індивідуальний психічний світ;

• соціальні спільноти – соціальні групи, колективи, етноси, багатонаціональні суспільства, які відрізняються суспільною свідомістю (менталітетом).

Кожному роду живих систем властиві специфічні механізми формування та задоволення потреб. Проте функції потреб однакові для усіх живих систем. Таких функцій дві: а) сигнальна; б) спонукальна. Розглянемо більш детально кожну з них:

Сигнальна функція потреби - полягає у виробленні сигналу про виникнення певних суперечностей, як зовнішніх - між існуючими умовами зовнішнього середовища і умовами, потрібними для нормального існування даної системи, так і внутрішніми – порушення внутрішньої стабільності життєвих процесів (недолік поживних речовин, дестабілізація психічного світу і т. п.). Основою сигнальної функції є властивість відбивання, властива живій матерії, тому сигнальні функцію можна назвати відбивальною. Сигнал несвідомо сприймається нервовою системою або аналізується свідомістю людини чи суспільною свідомістю.

Спонукальна функція - проявляється в активізації живої системи до певних дій з метою усунення суперечностей. Сигнал про це відчувається у вигляді фізіологічних почуттів (голод, спрага, холод) та у вигляді психічних станів - невдоволення, тривоги, дратування. Коли суперечність усувається, потреба дезактивізується, а її спонукальний вплив затухає.

Отже, Потреба – це функціональна властивість живих систем активно реагувати на протиріччя між наявними та нормальним зовнішніми та внутрішніми умовами їх життєдіяльності. Таким чином, комунікаційна потреба – це функціональна властивість суб’єктів активно реагувати на протиріччя між наявним та нормальним станом їхньої свідомості.. Комунікаційна потреба спонукає суб’єкт до комунікаційної діяльності, щоб привести зміст свідомості до бажаного стану. Визначення поняття “комунікаційна потреба” відрізняється від терміну “потреба” наступними рисами:

• комунікаційна потреба властива не будь-яким живим системам, а лише тим, які мають свідомість, а отже здатні здійснювати комунікаційну діяльність;

• комунікаційна діяльність – це рух смислів в соціальному просторі й вона здатна задовольнити комунікаційну потребу тільки у тому випадку, якщо остання усвідомлюється суб’єктом як недолік знань, вмінь або інших смислів.