9.Методи нарахування амортизації необоротних активів.

Необоротні активи мають натуральну форму, служать більше одного року, поступово зношуються і передають свою вартість на виготовлений продукт, роботи чи послуги. Під-ва повинні встановлювати вартісні ознаки, за якими необоротні активи можна відрізнити від малоцінних та швидкозношуваних предметів. Враховуючи деякі специфічні особливості окремих груп (бібліотечні фонди, малоцінні активи, природні ресурси, предмети прокату), стандартом 7 передбачено, зокрема, нарахування зносу необоротних активів проводити за двома методами: 1.Прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається шляхом ділення вартості об’єкта на очікуваний строк його використання. 2.Виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається шляхом множення місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку амортизації, котра розраховується діленням вартості об’єкта на загальний обсяг продукції, що планується виробити з використанням цього об’єкта. Нарахування амортизації робиться щомісячно, а у сезонних вир-вах річна норма амортизації відноситься на витрати протягом періоду роботи такого під-ва.

10.Облік довгострокових фінансових інвестицій.

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та ін.видів діяльності з цілю отримання прибутку. Для обліку фін.інвестицій в бух.обліку передбачене використання рахунків 14 «Довгострокові фін.інвестиції» та 35 «Поточні фін.інвестиції». Рахунок 14 «Довгострокові фін.інвестиції» призначений для узагальнення інф-ї про наявність та рух довгострокових інвестицій у цінні папери інших під-тв, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал ін.під-тв, створених на території країни та за кордоном. За дебетом рахунку 14 «Довгострокові фін.інвестиції» відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом – їх вибуття чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі. Аналітичний облік за рахунком 14 «Довгострокові фін.інвестиції» ведеться за видами довгострокових фін.вкладень та об’єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інф-ї про довгострокові фін.вкладення в об’єкти як на території країни, так і за кордоном.

11.Облік довгострокової дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів під-ву на певну дату. Методологічними основами ведення обліку деб.заборгованості та розкриття її у фін.звітності є П(с)БО 10 «Деб.заборгованість». Облік резерву за сумнівною деб.заборгованістю ведеться на рах.38 «Резерв сумнівних боргів». За Кт цього рах. відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рах.витрат, за Дт списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рах. обліку деб.заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рах.обліку доходів. Рах. 38 кореспондує за Дт з Кт рахунків 36, 63, 71. За Кт з Дт рахунків 84, 94. На 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інф-ї про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, роботи та послуги, крім заборгованості, яка забезп.векселем. За Дт рах. 36 відобр. продажна вартість реалізованої продукції товарів, яка включає ПДВ, акцизи та ін.податки, які включаються у вартість реалізації. За Кт сума платежів, які надійшли на рах.під-ва, банків, установ в каси.