5.План рахунків бух.Обліку: характеристика та структура.

В єдиному плані рахунків України передбачено близько 90 синтетичних рахунків. Виробничі під-ва використовують близько 60 рах., торговельні під-ва 60-63 рах. Існує 10 класів, кожен з яких має своє кодове значення від 0 до 9. Першою цифрою коду визначається клас рахунків; другою – номер синтетичного рахунку; третьою – номер субрахунку. Кожне під-во має право відкривати дод.субрахунки до рахунків, які передбачені існуючим планом. Рахунки класу 0-7 є обов’язковими для всіх під-тв, рахунки класу 9 ведуть під-ва всіх форм власності, а також в таких під-вах діяльність яких спрямована не на комерційну діяльність з відкриттям рахунків класу 8. Суб’єкти малого під-ва можуть вести бух.облік витрат із застосуванням лише рахунку 8 класу. Рахунки 0 класу надають інформацію, яку слід розкривати в примітках до фін.звітності.

6.Облік наявності та руху необоротних матеріальних активів.

Методологічні засади формування інф-ї про необоротні активи наводяться у стандарті обліку 7 «ОЗ», що свідчить про певну ідентичність обліку ОЗ і необоротних матеріальних активів. Облік необоротних активів ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» за такими субрахунками: 111 «Бібліотечні фонди»; 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»; 113 «Тимчасові (не титульні) споруди»; 114 «Природні ресурси»; 115 «Інвентарна картка»; 116 «Предмети прокату»; 117 «Інші необоротні матеріальні активи». На субрахунку 112 ведеться облік предметів, вартість яких менша від ліміту для зарахування в ОЗ, але строк їх служби перевищує 365 днів (більше одного року). У дебет рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» відноситься вартість: початкова вартість придбаних активів; виготовлення активів; безоплатно отриманих активів; поліпшення активів (модернізація, реконструкція); дооцінки активів.

7.Облік зносу необоротних матеріальних активів.

Необоротні матеріальні активи мають натуральну форму, служать більше одного року, поступово зношуються і передають свою вартість на виготовлений продукт, роботи чи послуги. Під-ва повинні встановлювати вартісні ознаки, за якими необоротні активи можна відрізнити від малоцінних та швидкозношуваних предметів. Враховуючи деякі специфічні особливості окремих груп (бібліотечні фонди, малоцінні активи, природні ресурси, предмети прокату), стандартом 7 передбачено, зокрема, нарахування зносу необоротних матеріальних активів проводити за двома методами: 1.Прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається шляхом ділення вартості об’єкта на очікуваний строк його використання. 2.Виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається шляхом множення місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку амортизації, котра розраховується діленням вартості об’єкта на загальний обсяг продукції, що планується виробити з використанням цього об’єкта.

8.Облік наявності та руху нематеріальних активів.

Особливу групу активів під-ва формують нематеріальні активи (НА), сутність яких розкривається у стандарті 8 «НА». До таких відносяться активи, які не мають матеріальної форми і придбані під-вом із метою їх використання й отримання майбутніх ек.вигод і переваг. У балансі НА обліковуються за первинною вартістю, яка складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків, які не відшкодовуються, та ін.витрат, пов’язаних із придбанням та доведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням. Придбані НА оприбутковуються записом: Дт 154 «Придбання НА» Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» Кт 685 «Розрахунки з ін.кредиторами». На фактичну собівартість придбання НА складається проводка: Дт 12 «НА» Кт 154 «Придбання НА». Облік НА ведеться у журналі 4 розділ І та відомості 4.3 аналітичного обліку НА.