4.6 Автоматичне електродугове наплавлення під шаром флюсу

При цьому виді наплавлення електрична дуга горить під шаром флюсу, який подається в зону наплавлення автоматично із електродним дротом. При наплавленні флюсу виділяється газ і утворюється оболонка, яка захищає розплавлений метал від взаємодії з повітрям і від вигорання легуючих елементів (рис. 4.8). Крім цього, флюс сприяє збереженню тепла дуги і перешкоджає розбризкуванню рідкого металу.

Наявність шлакової кірки знижує швидкість застигання наплавленого металу, що створює добрі умови для формування шва. Наплавлена поверхня під шаром флюсу виходить гладка.

Цим способом можна наплавляти плоскі, циліндричні, конічні чи фасонні поверхні в один або декілька шарів.

Товщина наплавленого шару металу практично не обмежена.

Перевагами автоматичного наплавлення під шаром флюсу є:

1) висока продуктивність процесу;

2) висока якість наплавленого шару;

3) широка можливість регулювання властивостей наплавленого шару;

4) наявність закритої дуги, що покращує умови праці;

5) раціональне використання електричної енергії і матеріалу електроду.

О сновним недоліком цього виду наплавлення є висока доля основного металу в наплавленому шарі (від 50% до 70%) внаслідок значного розплавлення основного металу.

Для зменшення об'єму розплавлення основного металу і зниження його перемішування з металом електрода використовують наплавлення по гвинтовій лінії з малим кроком, наплавлення із введенням в зону горіння додаткового прутка чи дроту, багатоелектродні способи наплавлення з живленням від одного джерела струму, наплавлення стрічковим електродом у вигляді широкої тонкої стрічки. Доля основного металу в цьому випадку знижується до 10%, а при наплавленні в 4 шари, — до нуля у верхньому шарі.

Автоматичне наплавлення під шаром флюсу неможливо використовувати для відновлення отворів малих діаметрів і зовнішніх поверхонь діаметром менше 40 мм.

Цей метод доцільно використовувати при ремонті великої кількості однотипних деталей, коли необхідно наплавляти значний шар металу (товщиною від 5 мм до 40 мм).

4.7 Наплавлення в середовищі захисних газів

При цьому виді наплавлення захисний газ, що подається під тиском, ізолює зварювальну дугу і плавильний простір від взаємодії з киснем і азотом, які є в повітрі (рис. 4.9).

Наплавлення вуглецевих сталей і чавуну виконують в середовищі вуглекислого газу, для високолегованих сталей використовують аргон. Електрод легують марганцем і кремнієм, які зв'язують кисень. Окисли марганцю і кремнію переходять в шлак. Вміст вуглецю в електроді повинен бути невеликим, щоб не утворились пори і тріщини в металі шва. Обладнання аналогічне наплавленню під шаром флюсу, тільки замість вузла подачі флюсу є вузол для подачі вуглекислого газу.

Н аплавлення ведуть глибина проплавлювання і постійним струмом, в результаті зменшується глибина проплавлювання і збільшується кількість електродного металу в наплавленому шарі. Циліндричні поверхні можна наплавляти кільцевим швом по гвинтовій лінії з поперечним коливанням або повздовжніми швами. Це визначається розміром деталі, її конструкцією і хімічним складом металу деталі. Щоб зменшити деформації, плоскі деталі необхідно наплавляти в шахматному порядку.

Наплавлення в середовищі захисних газів (рис. 4.9) використовують, коли неможлива подача флюсу і усунення шлакової кірки, наприклад, при наплавленні дрібних деталей, внутрішніх поверхонь і деталей складної форми.

Переваги способу – велика продуктивність і проведення процесу.

Недоліки – проведення робіт на повітрі з причини простота складність відкритому відхилення струменя вуглекислого газу під дією вітру та окислювальна властивість вуглекислого газу.