- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
Поняття геоекономіки та основні чинники її виникнення.
Геоекономіка – наук напрям, який сформ в кінці 1980-х, поєднав в собі класичну політекономію і ГП. Осн чинники необхідності появи ГЕ досліджень стали:
- поглиб взаємозалежн країн у різних формах (торг, інцест, переміщ капіталів, обмін технол), що сприяє ще більш посил взаємод.
- найважлив галузі ек окремих країн (с/г, промисл, послуги) працюють не тільки і не стільки на націон ринок, скільки на міжнародний.
- розпад біполярн сист, зміна ідеологічн протистояння конкуренційною боротьбою в ек сфері.
- різнорідність учасників МВ.
В кінці 20ст. з’явилися нові тенденції:
- відкриття кордонів і ослабл інструментів держ контролю.
- різке зрост міжн значення даних про великі компнії та сектори ек (від автом промисл до банків, від телекомунік до повітр трансп)
- активне використ колективних і індик дій на ринках, зокрема фінансових.
Термін ГЕ заправо див Едвард Лютвак в праці «Від ГП до ГЕ: логіко конфлікту та граматика торг 1990.». ГЕ – дисципліна , яка вивчає політику та стратегію, які вик-ся для підвищення конк-здатності держав, що залиш-ся основними елементами міжн сист в нових умовах.
Предметом ГЕ є комплекс проблем, які охопл пит. Економічної іст, ек георг, св. ек, політології, конфліктом, теор управл. ГЕ вивчає:
- зв'язок ек і простору та вплив клім та ландшафтних особливостей на форми і хар госп діяльності.
- переорієнтацію силових ігор з війс-пол сфери на ек, утворюючи таким чином окремий тип конфл – ГЕ протистояння в глобальному контексті.
- політ і стратегію підвищення конк-здатн держав в умовах глобалізації ек.
- просторову локалізацію (географічну і трансгеогр) в новому глобал універсамі різних видів ек діяльн, тобто новий тип св. розподілу праці.
- злиття політ та ек в сфері міжн відн, формування на даній основі системи стратег взаємодій і основ глоб управл.
Становлення ГЕ як окримого теорем напряму
Оскільки ГЕ вивчає також вплив просторових факторів на сферу виробн. І розподілу товарів, використання простору для розв ек діяльності, багато вчених розробляли ГЕ ідеї, не усвідомлюючи цього.
Адам Сміт «Дослідження природи і причин багатства народів» 1776, обгрун нерівномірне к розвитку поділом праці, але просторовим реаліям приділяв мало уваги.
Нім економіст Фрідріх Ліст «Нац система політичн економії»1841. Благополуччя нації збільш-ся не стільки в результаті міжнародного обміну товарами, як від розвитку виробничих сил. Дані сили залежать від освіченості окремих громадян та від сусп.-ек устрою держ загалом. Ліст був прихильком активного втруч держ в ек. Розвинув ідею «вихідного протекціонізму», а також сформував поняття «автаркія великих просторів».
Фр вчений Фернанд Бродель(1902-1985) « Матеріальна цивілізація, ек та капіталізм у 15-18ст». Велика част праць присвячена включенню людини та ек у простір.
ГЕ ідеї пошир-ся після 2св війни в США. ГЕ стратегія стала основою теорії «життєвих інтересів». Практично теорія «жит інт» стала продовженням нім політики «жит простору».
Пітер Фердинанд Дракер – амер. «Кінець економічної людини» 1939, «Майбутнє індивідуальної людини»1946, «Невидима революція»1976, «Нові реалії» 1989, «Посткапіталіст сусп»1993. Вважає осн перевагою розвинутих кр велику к-сть висококваліф працівників розумової праці.
Лестер Карл Туроу – амер вч в галузі гл ек. «Інсвестиції в люд капітал»1970, «Майбутнє капіталізму»1995. Доходи будуть залежати від ступеня інтегрованості в нову глоб екон.
В Європі – іт вчений ген. Карл Жан. «ГЕ:інст., стратегія та такт»1991р. Інший вчений іт.-Паоло Савона. Вони обоє вважають що ГЕ –це економічна ГП, тобто намагаються інтегрувати ек поняття в політ науку.
Фр школа: Фернан Бродель, Жак Атталі. Атталі «Лінія горизонту»1990 проп концепцію ГЕ полюсів. Ділове жито бер-ся навколо 3 ядер – ек просторів, або фін-промисл зон: Америк. простір(ПН і ПД Ам як єдина фін-пром зона), Європ(об’єдн Європа), Аз-Тихоок регіон (конкуруюці центри – Токіо, Тайвань, Сінгапур). Навколо тих центрів будуть струк-ся менш розв регіони між якими буде конк боротьба. Демок-найвища політ система, торг лад – рушій прогресу, всемогутність грошей – найбільш справедливий порядок правління.
Росія – досл ГЕ після розпаду СРСР. Тут є 2 напрями: 1.гексагональна конструкція глобального ГЕ універсаму О.Неклесси, 2. Розуміння ГЕ Г.Кочетовим як політики та стратегії підвищення конкур-здатності держави в новому глоб контексті.
Неслесса – злиття пол. та ек в суч світі і відображається комплекс ек діяльності, повяз виключно з певною групою держав у тому чи іншому гегр регіоні. Головне місце в суч ГЕ універсамі займає «штабна ек» Нової Півночі.
Кочетов підкресл єдність св. екон системи, яка форм-ся на осн процесів інтернаціоналізації, мондіалізації та глобалізації. Осн метою його дослідження є пошук такої морделі ГЕ світо устрою, в основі якої була б рівновага стратег інтересів, баланс існуючих зон ГЕ впливу, пошук моделей цивіліз розв, які б дозволили уникнути небезпечн зіткн техноген моделі з іншими цивіліз парадигмами розвитку.
В Україні досл ГЕ – В.Дергачов «ГЕ». Визначає ГЕ як нову систему ек орг.-ції св. господарства, мех. Та стратегії освоєння св. ек простору, наука про держ стратегії розв, досягн св. ти рег могутності виключно ек шляхом.
