57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.

Національний інтерес - система потреб уряду, народу і загалом усього населення.

Геополітичні інтереси – інтереси держави, пов’язані з зовнішніми аспектами її розвитку і виникають завжди в конкретному регіоні, спрямовані на реалізацію основних інтересів держави (базових) та здобуття нею вагомих позицій в регіоні та світі.

Формується економічними, політичними, військовими, етнічними, екологічними чинниками, що тісно взаємозв’язані між собою.

Геополітичними інтереси держави:

1. Насильницькі – експансія – поширення впливу держави на інші, у різних сферах суспільного життя, процес проникнення і закріплення у просторі окремих держав, або недержавних акторів.

2. Ненасильницькі: дипломатичні методи, участь в МО, в інтеграційних процесах та ін..

58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.

Хелфорд Маккіндер – англійський вчений-геополітик, автор концепції «серединної землі» (Хартленду). Вихідна теза: найбільш вигідним графічним положенням держави є серединне центральне з планетарної точки зору. Спочатку в якості Хартленду виділяли Азію. З часу великих географічних відкриттів баланс сил змінився на користь океанських держав. На початку 20 ст. нова транспортна революція змінила баланс сил знову до сухопутних країн. Росія займає у Євразії стратегічне положення, як Німеччина у Європі.

Таким чином Євразія гігантська природна міць непроникна з боку морських імперій, багата ресурсами і є віссю світової політики.

Хто володіє СХ Європою – володіє Хартлендом!

Хто володіє Хартлендом – володіє світовим островом!

Хто володіє світовим островом – володіє світом.

У 1943 році вносить корективи – включає в поняття Хартленду ПН. Атлантику (Англія, США, країни Карибського басейну). Маккіндер віддавав перевагу сухопутним країнам.

Неабияке геополітичне значеня має його доповідь «Географічна вісь історії» 1904р., де узагальнені всі ідеї «політичної географії»і сформульовано основний закон геополітики. - вперше наголошено на переході людства в нову еру – еру глобальної територіально-політичної цілісності і взаємозалежності, - ідеєю його доктрини є положення про протистояння континентальних та морських цивілізацій, які мають істотні відмінності

Маккіндер стверджує, що для держави найвигіднішим географічним положенням було б серединне, центральне положення.. «Центральне» - поняття відносне і може відрізняится в кожному конкретному географічному контексті. Але з планетарної точки зору в центрі світу лежить Євразійський континент, а в його центрі - «серце світу», «Хартленд» (heartland). Хартленд - це осередок континентальних мас Євразії. Це найбільш сприятливий географічний простір для контролю над усім світом. У першій своїй роботі Маккіндер ще не використовує термін «Хартленд».

Маккіндер каже, що хартленд знаходиться в межах Острова світу. У світовий острів він включає Азію, Африку і Європу. Планетарний простір структурується системою концентричних кіл.

В центрі системи знаходиться географічна вісь історії, або осьовий ареал. Вони тотожні поняттю Росія, або земля серцевини. Потім йде внутрішній, або околичний півмісяць, , який розташований на материковій Європі та в Азії (Германія, Австрія, Туреччина, Індія та Китай). Саме ці великі території як щит захищають Хартленд, але можуть бути об'єктом експансії з боку морських держав. Це зона найбільш інтенсивного розвитку цивілізації. За внутрішнім півмісяцем іде зовнішній півмісяць, що включає Британію, Південну Африку, обидві Америки, Японію, Канаду,Австралію.

У 1943 р. Макиндер вносить серйозні корективи до своєї моделі: він не міг не враховувати нові реалії союз СРСР, Великобританії, США. Хартленд тепер включав і Північну Атлантику (північна частина Атлантичного океану), сюди входила Західна Європа, включаючи Англію, Америку з країнами Карібського басейну.

Вчений вважав, що держава, яка займає панівне становище на Світовому острові, буде також панувати і в світі. Дорога ж до панування над Світовим островом лежить через володіння Хартлендом.

На закінчення можна сказати, що англійський геополітік розробив цікаву концепцію, яка вважала, що: 1 ) географічні чинники надають безпосередню дію на хід історичного процесу; 2) географічне положення багато в чому визначає потенційну силу або слабкість держави; 3) технічний прогрес змінює географічне місце існування держав і позитивно або негативно впливає на їх потенційну могутність;