- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
Тофлер
Тоффлер. занепад ролі держави як головного заснування товариства; пророкують навіть кінець національної держави. В управлінні глобальними процесами головна роль відводиться великим корпораціям. Ця концепція знайшла відображення у роботі і такого авторитетного форуму, як Римський клуб. А. Тоффлер стверджував, що система національних держав поступово витісняється світом транснаціональних корпорацій, "що вимагають зовсім нових політичних рамок, які були б здатні забезпечити щось подібне світовому порядку".
Історію Тоффлер розглядає як послідовне накочування хвиль перемін. Рушiйними силами iсторії не є ні сама по собі технологія, ні самі ідеї чи лише економіка. Не існує головної причини, від якої залежать усі інші. Існує взаємодія безлічі змінних, безмежних у своїй складності причин. Метафора зіткнення хвиль допомогає організувати великі масиви найрізноманітнішої інформації. До того ж такий підхід звертає нашу увагу не тільки на нерозривність i наступність історії, а й на її розриви - нововведення і переломні моменти. І ми живемо саме в такий час. Все, що нині відбувається - це не менш як глобальна революція. Усi суспільні катаклiзми сьогодення викликані, на думку автора, загибеллю старої індустріальної цивілізації і народженням нової, що її Тоффлер називає Третьою Хвилею.
Класифікація цивілізацій Тоффлера:
Перша Хвиля: сільськогосподарська цивілізація, домінувала на всій земній кулі від приблизно 8 тис. р. до Р.Х. - 1650-1750 р. після Р.Х. Обробіток землі став першим поворотним пунктом розвитку людського суспільства.
Друга Хвиля: індустріальна: 1650-1750 після Р.Х. - приблизно 1955 р. у США (коли кількість працівників обслуговування вперше перевищила кількість робітників заводів та фабрик). Промислова революція поклала початок Другій Хвилі перемін.
Третя Хвиля: охоплює більшість високотехнологічних, промислово розвинених країн, починаючи приблизно з 1960-х рр. Третя Хвиля історичних перемін не є прямолінійним розширенням індустріального суспільства, а радикальною зміною напряму, а часто й запереченням того, що відбувалося раніше. Вона свідчить про цілковите перетворення, не менш революційне, аніж його принесла з собою індустріальна цивілізація 300 років тому. Зіткнення двох цивілізацій - Другої і Третьої Хвилі - загрожує великими небезпеками. Перехідний період буде позначений глибоким суспільним розладом, шаленими стрибками економіки, місцевими конфліктами, спробами розколу, технологічними кризами або катастрофами, політичним неспокоєм, насильством, війнами або загрозами воєн. У атмосфері розпаду інституцій і цінностей з'являться авторитарні демагоги й рухи, які пориватимуться до влади й, можливо, її здобудуть. Жоден розумний індивід не може передбачити, якими будуть наслідки зіткнення цих двох цивілізацій.
Суперборотьба: відбувається сьогодні між тими, хто намагається зберiгти вмираючий індустріалізм (цивілізацію Другої Хвилі), і тими, хто намагається витіснити його (люди Третьої Хвилі). Ми повинні навчитися чітко відрізняти ті зміни, що продовжують колишню індустріальну цивілізацію, від тих, які сприяють появі нової. Тому слід дослідити архітектуру цивілізації Другої Хвилі.
(Можна передбачити, що наступні десятиліття розгорнеться боротьба за утворення нових глобальних організацій, спроможних належним чином репрезентувати додержавні, а також післядержавні народи світу.В міру зростання Третьої Хвилі ми муситимемо винайти цілком нові політичні форми, щоб запровадити бодай якийсь порядок у світі, де національна держава стала непрацюючим анахронізмом. Поки що про майбутню світову систему ми можемо сказати, що це буде мережа складних систем, подібно до матричних організацій, що виникають нині в деяких корпораціях. І в них будуть представлені не тільки національні держави, а й регіони, міста, корпорації, громадські об'єднання, суспільно-політичні рухи, наукові, політичні, етнічні, культурні групи.)
Ж. Бодуен про основні фактори нового світопорядку
Фр. вчений Ж. Бодуен: фактори, які зумовлюють необхідність створення нового світового порядку: розпад радянсько-американського кондомініуму та поява т.зв. регіонального імперіалізму. Спричинив:
1) занепад Американської імперії як поступову втрату США своїх позицій в економіці, торгівлі, фінансах на користь Японії та країн Європейської Співдружності;
2) розпад радянської імперії, що є головною подією у світі після 1945 року;
3) атомізацію третього світу. Всередині розрізняє "багаті країни", які користуються наявністю значних запасів нафти та мінеральних ресурсів; "перспективні країни", які здатні подолати низький рівень розвитку та створити сучасну економіку – країни Південно-Східної Азії та деякі країни Латинської Америки; "загниваючі країни", які продовжують жити в злиднях. Для сучасного "третього світу" характерна стратегія реадаптації, тобто намагання використати старі принципи міжнародного права, надаючи їм нового змісту, що відповідає інтересам цього світу. Наприклад, принцип абсолютної рівності країн розповсюджується на економіку. На підставі поняття про спільну спадщину людства робиться пропозиція щодо використання в інтересах "третього світу" тих природних багатств, які знаходяться у спільній власності всіх держав.
Вважає, що розвиток суспільства залежить від впливу природного середовища, що обумовили і розвиток кровногосподарчих сімейств-союзів, з яких зростає і держава.
Жан Боден вважав самої ефективною формою державного правління монархію, обмежену законами. Якщо ж монарх, правитель діє поза законом, то він поступово перетворюється в тирана, і народ має право усунути його. Жан Боден уперше сформулював і широко обгрунтував поняття суверенітету як істотної ознаки держави, підкреслюючи, що суверенітет це абсолютна і постійна влада держави. Абсолютна, не пов'язана ніякими законами, влада над громадянами і підданими.