55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.

ГП становище Європи сприяє її єдності ~ багаті природні ресурси, подібні риси історичного розвитку багатьох країн у минулому, відносна однорідність населення за етнічними та суспільно-політичними ознаками, що дає підстави говорити про "європейську ментальність" населення регіону. Найважливішою ознакою розвитку Європи є активна господ взаємодія кр регіону, які протягом багатьох років мали різний рівень і різні напрями розвитку, що залежало від суспільно-політичних подій, проте внутрішньорег зв'язки переважали над міжрегіональними.

У сучасних роздумах про майбутнє Європи є 2 підходи:

1) Продовження наголосу на розмежуванні Західної і Східної Європи з акцентом на провідній ролі першої стосовно другої.

 2) Мотиви єдиної Європи, географічні кордони якої залишаються невизначеними.

 Італійські вчені вважають, що майбутнє Зх Європи може розвиватися за трьома сценаріями:

1) сценарій балансу сил чи відкритої Європи створює найбільш сприятливі умови як для діалогу зі Східною Європою, так і для формування пан-Європейської структури будь-якого типу (загальноєвропейський дім, посилення ОБСЄ, розширення ЄС за рахунок Східної Європи).

2) сценарій Європа-фортеця передбачає захист Західноєвропейського внутрішнього ринку і більш самостійну роль Західної Європи у забезпеченні власної безпеки за рахунок посилення франко-німецької осі та розширення повноважень ЄС у сферах політики, економіки і оборони.

3) сценарій Європи на головних ролях Західна Європа бере на себе функцію активно діючої сили, заходи якої з посилення регіональної інтеграції поєднуються з багатобічною міжнародною політикою, спрямованою на розширення повноважень у спільному регулюванні глобальних ситуацій.

Сільвестрі: Західна Європа повинна сьогодні висунути ясну ідею щодо власної світової ролі та своїх пріоритетів у сфері безпеки. Її майбутнє залежить від 2 процесів:- зовнішні тиски, -самостійне визначення власних інтересів.

За таких умов Зх.Європа опиняється перед 2 альтернативними шляхами побудови свого майбутнього: 1) Західна Європа може виступити по відношенню до Східної як політико-економічного центру і захисника миру, тобто як реформаторська сила. 2) Зх.Європа зберігає нинішню систему безпеки, тобто відіграє роль консервативної сили. Основні інтереси Зх.Європи будуть потребувати "консервативного" підходу, а її міжнародна роль матиме в цілому "реформаторські" наслідки.

Друга тенденція передбачає відмову від терміну Східна Європа і робить наголос на терміні Єдина Європа. Термін "Східна Європа" втратив сенс, оскільки використовувався для позначення соціалістичного табору європейських країн.

Тійєс обґрунтовує необхідність єдиної Європи двояко:

- наголошує на непідготовленості Західної Європи до зміни співвідношення сил на континенті. Західна Європа не готова відігравати сьогодні роль наддержави, оскільки відсутні ознаки зближення культурних та духовних традицій західноєвропейських країн

- вказує на інтеграційний вакуум у Східній Європі. За таких обставин усі політичні сили та інтереси європейців мають бути об'єднані прагненням: 1) дати відсіч економічному наступу Азії, 2) подолати дефекти атлантичних відносин.

Аснер: головна проблема для сьогоднішньої Європи проблема дестабілізації, зумовлена зростанням відкритості. Єдність Європи забезпечується трьома рівнями стосунків: 1-й рівень стратегічна взаємодія. 2-й рівень економічна взаємодія, 3-й рівень соціальна взаємодія. На останніх двох рівнях зростають шанси націоналізму та загрози миру. Тому ОБСЄ має сприяти не лише всебічному владнанню територіальних конфліктів та конфліктів між меншинами, а й взаємній відкритості суспільств через засоби зв'язку та міграційні потоки. Єдина Європа —Європа, яка б забезпечила не лише існування багатонаціональних держав, а й економічних, соціальних та культурних колективів у їх повсякденних відносинах.

П. Кеннеді: майбутнє Єдиної Європи залежить від вирішення двох питань:

1. Яку організаційну форму матиме Європа у ХХІ столітті? (перший порядок денний для Європи).

2. Як Європа відгукнеться на транснаціональні зміни, що відбулися у сучасному світі?

Головна дилема для Європи сильна й інтегрована Європейська модель є дуже привабливою в теорії, але на практиці вона тягне за собою багаточисельні проблеми, а саме:

- пошук нових структур забезпечення безпеки Європи.

- економічна інтеграція, яка підриває національний суверенітет держав і породжує протиріччя між дедалі більш інтеграційними і пан-європейськими за своїм характером економічними процесами з одного боку, і дедалі більш неадекватними політичними структурами з іншого боку;

- реанімація німецького питання, змістом якого є проблематичність досягнення гармонійних стосунків між найбільш населеною і розвинутою в економічному і технологічному плані та могутньою в минулому країною Європи та її менш багатими сусідами.

Фуше: Європа переживає феномен парадоксальної інтеграції.З ходного боку спостерігається ствердження європейськими народами своїх відмінностей, а з іншого боку афішуються пошуки неможливої єдності. Цей парадокс свідчить про те, що європейці перейшли від геополітики закритих суспільств, до геополітики відкритих суспільств, яка базується на взаємозалежності держав.

На сьогодні євробудівництво детерміноване національними інтересами, тому майбутнє Європи по-різному бачиться різними європейськими країнами.

П. Глоц: практичне втілення ідеї Сполучених Штатів Європи передбачає:

1) перетворення євроспільноти на наднаціональне утворення, яке вже потім буде поширювати ряди;

2) організацію ефективного попередження конфліктів та вирішення дискусійних питань;

3) розуміння того, що ОБСЄ не може замінити НАТО;

4) проведення політики європейського переплетення.

Найближчим часом європейці між Брестом та Брест-Литовськом скоріше не будуть жити в одній державі, але їм має бути повернена свідомість, що Європа простягається від Атлантики на Схід, включаючи Росію.