
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
ГП становище Європи сприяє її єдності ~ багаті природні ресурси, подібні риси історичного розвитку багатьох країн у минулому, відносна однорідність населення за етнічними та суспільно-політичними ознаками, що дає підстави говорити про "європейську ментальність" населення регіону. Найважливішою ознакою розвитку Європи є активна господ взаємодія кр регіону, які протягом багатьох років мали різний рівень і різні напрями розвитку, що залежало від суспільно-політичних подій, проте внутрішньорег зв'язки переважали над міжрегіональними.
У сучасних роздумах про майбутнє Європи є 2 підходи:
1) Продовження наголосу на розмежуванні Західної і Східної Європи з акцентом на провідній ролі першої стосовно другої.
2) Мотиви єдиної Європи, географічні кордони якої залишаються невизначеними.
Італійські вчені вважають, що майбутнє Зх Європи може розвиватися за трьома сценаріями:
1) сценарій балансу сил чи відкритої Європи створює найбільш сприятливі умови як для діалогу зі Східною Європою, так і для формування пан-Європейської структури будь-якого типу (загальноєвропейський дім, посилення ОБСЄ, розширення ЄС за рахунок Східної Європи).
2) сценарій Європа-фортеця передбачає захист Західноєвропейського внутрішнього ринку і більш самостійну роль Західної Європи у забезпеченні власної безпеки за рахунок посилення франко-німецької осі та розширення повноважень ЄС у сферах політики, економіки і оборони.
3) сценарій Європи на головних ролях Західна Європа бере на себе функцію активно діючої сили, заходи якої з посилення регіональної інтеграції поєднуються з багатобічною міжнародною політикою, спрямованою на розширення повноважень у спільному регулюванні глобальних ситуацій.
Сільвестрі: Західна Європа повинна сьогодні висунути ясну ідею щодо власної світової ролі та своїх пріоритетів у сфері безпеки. Її майбутнє залежить від 2 процесів:- зовнішні тиски, -самостійне визначення власних інтересів.
За таких умов Зх.Європа опиняється перед 2 альтернативними шляхами побудови свого майбутнього: 1) Західна Європа може виступити по відношенню до Східної як політико-економічного центру і захисника миру, тобто як реформаторська сила. 2) Зх.Європа зберігає нинішню систему безпеки, тобто відіграє роль консервативної сили. Основні інтереси Зх.Європи будуть потребувати "консервативного" підходу, а її міжнародна роль матиме в цілому "реформаторські" наслідки.
Друга тенденція передбачає відмову від терміну Східна Європа і робить наголос на терміні Єдина Європа. Термін "Східна Європа" втратив сенс, оскільки використовувався для позначення соціалістичного табору європейських країн.
Тійєс обґрунтовує необхідність єдиної Європи двояко:
- наголошує на непідготовленості Західної Європи до зміни співвідношення сил на континенті. Західна Європа не готова відігравати сьогодні роль наддержави, оскільки відсутні ознаки зближення культурних та духовних традицій західноєвропейських країн
- вказує на інтеграційний вакуум у Східній Європі. За таких обставин усі політичні сили та інтереси європейців мають бути об'єднані прагненням: 1) дати відсіч економічному наступу Азії, 2) подолати дефекти атлантичних відносин.
Аснер: головна проблема для сьогоднішньої Європи проблема дестабілізації, зумовлена зростанням відкритості. Єдність Європи забезпечується трьома рівнями стосунків: 1-й рівень стратегічна взаємодія. 2-й рівень економічна взаємодія, 3-й рівень соціальна взаємодія. На останніх двох рівнях зростають шанси націоналізму та загрози миру. Тому ОБСЄ має сприяти не лише всебічному владнанню територіальних конфліктів та конфліктів між меншинами, а й взаємній відкритості суспільств через засоби зв'язку та міграційні потоки. Єдина Європа —Європа, яка б забезпечила не лише існування багатонаціональних держав, а й економічних, соціальних та культурних колективів у їх повсякденних відносинах.
П. Кеннеді: майбутнє Єдиної Європи залежить від вирішення двох питань:
1. Яку організаційну форму матиме Європа у ХХІ столітті? (перший порядок денний для Європи).
2. Як Європа відгукнеться на транснаціональні зміни, що відбулися у сучасному світі?
Головна дилема для Європи сильна й інтегрована Європейська модель є дуже привабливою в теорії, але на практиці вона тягне за собою багаточисельні проблеми, а саме:
- пошук нових структур забезпечення безпеки Європи.
- економічна інтеграція, яка підриває національний суверенітет держав і породжує протиріччя між дедалі більш інтеграційними і пан-європейськими за своїм характером економічними процесами з одного боку, і дедалі більш неадекватними політичними структурами з іншого боку;
- реанімація німецького питання, змістом якого є проблематичність досягнення гармонійних стосунків між найбільш населеною і розвинутою в економічному і технологічному плані та могутньою в минулому країною Європи та її менш багатими сусідами.
Фуше: Європа переживає феномен парадоксальної інтеграції.З ходного боку спостерігається ствердження європейськими народами своїх відмінностей, а з іншого боку афішуються пошуки неможливої єдності. Цей парадокс свідчить про те, що європейці перейшли від геополітики закритих суспільств, до геополітики відкритих суспільств, яка базується на взаємозалежності держав.
На сьогодні євробудівництво детерміноване національними інтересами, тому майбутнє Європи по-різному бачиться різними європейськими країнами.
П. Глоц: практичне втілення ідеї Сполучених Штатів Європи передбачає:
1) перетворення євроспільноти на наднаціональне утворення, яке вже потім буде поширювати ряди;
2) організацію ефективного попередження конфліктів та вирішення дискусійних питань;
3) розуміння того, що ОБСЄ не може замінити НАТО;
4) проведення політики європейського переплетення.
Найближчим часом європейці між Брестом та Брест-Литовськом скоріше не будуть жити в одній державі, але їм має бути повернена свідомість, що Європа простягається від Атлантики на Схід, включаючи Росію.