49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.

Головні поняття ГП – поняття простору, території та контролю над ними. З позицій географ детермінізму простір – поверхня Землі, певна ділянка якої утворювала територію з хар-ками: розміри, протяжність, компактність, населеність, географічне положення на карті світу, кліматичні умови, особливості ландшафту, характер земних надр, кордонів та суміжних територій. Сьогодні поняття простору не дорівнює території. Для сучасної геополітики, територія – не лише просторові межі функціонування суспільства, а пол, ек і культурний простір, межі здійснення влади всере­дині країни та межі, за якими держава постає як іноземна, зовнішня сила.

Державна – одна з видів території, під суверенітетом держави, що в її межах здійснює територіальне верховенство. 2 аспекти:

А. Юридичний. Теорії:

1) об'єктна – територія розглядається як об'єкт публічно-речового пра­ва власності держави;

2) просторова – територія тотожна простору, у межах якого держава існує і діє;

3) теорія компетенції – територія є простором, у ме­жах якого, відповідно до міжнародного права, органи, визначені наці­ональним юридичним порядком, уповноважені здійснювати цей порядок;

4) теорія міжн власності - територія держави не внутрішньодержав­на, а міжнародна власністю держави. Держава здійснює не лише те­риторіальне верховенство, а може розпоряджатися нею як власністю на міжн арені. Така здатність є досить обмеженою системою внутрішнього права:

1) кордони держави можуть бути змінені лише на підставі закону;

2) конституція проголошує територію невідчужуваною та неподільною;

3) договори про зміну складу території дер­жави мають бути ратифіковані;

4) уряд має бути уповноваженим законом для відчуження частини території;

5) конституція перераховує всі землі й області, які входять до складу державної території.

Б. Географічний. Державна територія охоплює як простір здійснення верховної влади держави, так і природне середовище. Сучасна геопо­літика бере до уваги фізичні параметри поняття території – розміри, наявність природних кордонів, якість території, територіальна взаємозалеж­ність держав. Ці параметри впливають на зовнішньополітичну діяльність держав і детермінують напрями: участь у підтримці миру/ здійснення воєнної експансії і війна; надання допомоги слабко розви­нутим державам і територіям; координація внутр. і зовн. пол та планів розвитку ек з пол партнерами. Знання фіз. параметрів дає зрозуміти закономірності зовні­шньої пол. Малі розміри території та погана якість спричиняють перевагу оборонної свідомості та потре­бу у військово-пол союзнику. ГП бере до уваги: річкові комунікації; наявність/відсутність виходів до моря, прибере­жне/острів не положення, наявність/відсутність природних пере­шкод для розвитку сполучення з сусідами; протяжність сухопутних і морських кордонів; стан населення, щільність та етнодемографічні показники країни та сусідів; ставлення етносів до етносів судніх країн; вплив клімату, грунту, корисних копалин, рослинного, тваринного світів, розвитку продуктивн.сил, особливостей культури, соціально-політичного ладу.

З поняттям території пов'язані принципи та інститути міжнародного права: - принцип невідчужуваності державної; принцип територіальної цілісності та недо­торканості, принцип державного суверенітету; принцип мирного вирішення міжнародних суперечок (1928), принцип незастосування сили, інститут зали­шкового (номінального) суверенітету; інститут давності при­дбання.