2. Функції геополітики.

Фундаментальна теоретична: ГП розкриває суттєві змістові сторони об’єктів і процесів, які вона досліджує (властивості, структуру, співвідношення, взаємозв’язки). Це здійснюється за допомогою формування понятійно-категоріального апарату, виведення закономірностей та ін..

Управлінська або прикладна: полягає у застосування геополітичних ідей, концепцій, принципів у суспільно-політичній практиці шляхом залучення геополітики у процес підготовки, розробки та реалізації політичних рішень.

Пізнавально-освітня: ГП дає інформацію про глобальні, рег, загальнодержавні явища і процеси, їх динаміку та геопросторову організацію, відтак розширює і поглиблює кругозір людей.

Прогностична: полягає у тому, щоб на основі зібраної інформації зробити найбільш достовірний прогноз розвитку ГП процесів, визначити конфігурування ГП сил, їх вплив на розвиток міжн відносин.

Ідеологічна: полягає у підтримці політики держави, її громадянами через активне використання керівництвом ГП ідей, як оптимальних для розвитку країни.

Виховна: дає змогу за допомогою завдання ГП знань сформувати патріотичні переконання, любов до власної батьківщини, повагу до інших народів, як всередині держави, так і за її межами.

3. Методи геополітичної науки.

1.Загальнонаукові: (аналіз і синтез, індукція, дедукція, описовий, порівняльний, історичний)

2.Основні:

Системний – будь який об’єкт, явище розглядається як система, що має вхід і вихід, через які взаємодіє з іншими, подібними собі.

Нормативно-цілісний – полягає у використанні значення тих чи інших фактів чи явищ для держави, регіону і світу в цілому та їх оцінка.

Соціологічний – дає можливість дослідити зв’язки між соціальною структурою суспільства та політ інституціями (метод аналізу документів, метод спостереження, метод соц опитування та ін.).

Статистичний – базується на аналізі даних про господарство, населення, політичну активність людей і дає можливість визначити просторові взаємодії різних територіальних політичних систем.

Математичний – дозволяє виразити певні кількісні співвідношення, або закономірності різних типів територіально-політологічних систем, а також визначити певні ГП показники.

Картографічний – дає можливість нанести на загально геологічні і тематичні карти множину об’єктів, показати їх взаєморозташування та взаємозв’язки.

3.Специфічні:

Інституційні – досліджує інституції з допомогою яких здійснюється політична діяльність (органи державної влади, політичні партії, міжн об’єднання)

Функціональний –

Біхевіористичний – вивчає поведінку, просторову орієнтацію людини (лідера), вплив різних чинників на цю поведінку.

Метод геополітичного прогнозування – полягає у розробці найбільш вірогідних сценаріїв розвитку геополітичної ситуації в світі, розподілу сил та перебігу геополітичних процесів.

4. Структура та рівні геополітики.

Геополітика ділиться на теоретичну і практичну (прикладну).

Теоретична ГП вивчає можливості використання політикою різних чинників з метою найкращого забезпечення реалізації інтересів.

Практична ГП (геостратегія) – практичне втілення геополітичних інтересів керівниками держави.

В геополітиці вирізняють:

1. статистичний елемент – пов’язаний з вивченням статусів та ролі окремих суб’єктів політики, ієрархії між ними тощо)

2. геополітична динаміка – вивчають процеси, зміну положення акторів на міжнародній арені.

Рівні геополітики:

1. глобальний (наднаціональний і т.д.)

2. регіональний (в окремих регіонах)

3. субрегіональний