42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.

Формування:

Кондратьєв. «Великі цикли кюньюктури» 1926р. В св. історії події відбув циклічно, кожен цикл складає 48-62 роки, цикли пов’язані з змінами в ек та техн. сфері. Кожен цикл склад-ся з хвилі підйому і спаду. Виникають великі військові конфлікти на фазах підйому циклу. Три цикли за останні 200 років: 1) з сер 1770рр. по сер 1840рр. – Наполеон війни; 2) сер 1840 – поч. 1890рр. – низка збр конфл, Франко-Пруська війна; 3) поч 1890рр – поч 1940рр – Перша св. війна.

Довгий політ цикл складає 100 років, відповідно 2 ек цикли по 50 років. Етап піднесення в ек циклі: нові продукти, нововведення, а в політичному: нова політ сист, яка допоможе державі. Держава фурмує собі безпеку – економіку.

Структурна гегемонія визначається як … панування в одних державах над іншими, які дають їм змогу встановлювати принципи, процидцри, правила поведінки загальні для всієї міжн системи, тобто визначати правила гри і стежити за їх виконанням всіма учасниками.

Гегемон окремої держави – випередження цією державою інших держав за рівнем екон розвитку і військовим потенц з одночасним отриманням повного або часткового контролю над зв’язками між всіма країнами на які пошир-ся вплив гегемона.

У процесі становлення гегемона 4 етапи: 1) кондомініум – спільна влада; 2) конфлікт; 3) верховенство; 4) спад.

Ці етапи відображають процес становлення гегемона, його домінування і падіння впливу на світовій арені. Гегемон – досить рідкісне явище в світ історії, і було 3 рази: 1)Нідерланди – 17 ст. 2)В.Б. – 19 ст. 3)США – 20 стліття.

1)кондомініум – союз найбільшого гегемона з іншою впливовою державою. Щоразу було 2 повних претенденти: Нід-Австрія; В.Б.-Фр; США-Німеччина.

2) конфлікт – призводить до остаточного визначення 1 св гегемона, відбувається шляхом конфлікту у формі так званих 30-річних воєн, при цьому перевагу здобувають держави, які пропагують ліберальні ідеї, перемаг держ з авторитарним режимом.

1618-1648рр – Нідерланди, з 1792-1815 – В.Б., з 1914-1945 - США.

3) верховенство гегемона утверджується шляхом його перемоги у 30-річній війні. Після закінчення війни щоразу встановлюється нову конфігурація міждерж сит відносин. 1648р – Вестфальський мир; 1845р – Віденьський конгрес.

Держава гегемон є лідером у виробництві, торгівлі і фінансах на які опирається потужний військовий апарат. Вона несе відповідальність за підтримку балансу сил у світі і за ведення вільної торгівлі. Це відбувається доти, доки держави бачать в цьому вигоду. Однак сам розвиток вільної торгівлі призводить до спаду гегемона, оскільки на св. ринку зявляються більш конкурентні в екон плані держави, які випереджають попереднього лідера.

4) спад.

Про зв'язок між світ екон та св. політ процесами говорили багато вчених. Моделскі та Томсон «Довгі цикли світової політики» 1987р. Глобальні економ процеси розвив циклічно і співпадають з циклами лідерства. Їх зміна періодично змінює структуру св. пол. устрою, сприяючи виходу на передові позиції великих держав і формуючи нові зони ГП впливу. Довгі політ цикли визначаються як послідовність підйому і спаду великих держав. Підйом – етап навчання, занепад – етап лідерства. Ці 2 етапи розділяються кожен на 4 фази:

Підйом/навчання: 1) визначення осн світ проблем, які потребують розв’язання: 2) ствердження коаліції союзників; 3) прийняття рішень на св. рівні; 4) втілення рішень в життя.

Занепад/лідерство: 1) світова війна; 2) поразка великої держави; 3) втрата св. легітимності; 4) розпад.

В осн глоб лідерства лежать фактори передова економіка, моб і військові сили, відкрите суспільство, реагування на св. проблеми через нововведення, під яким розуміють не лише винайдення нових продуктів та методів виробн., але і відкриття нових ринків збуту, джерел сировини, нових форм орг.-ції бізнесу.

Тейлор. «Політ геогр.: св. екон нац. держ і локальний рівень» 1993р. Говорить про 3 цикли гегемонії – Нідерл, В.Б., США. Вважав, що ГП гегемонія полягає в практичному домінуванні 1 з держав у міжн системі у 3-х сферах сусп. життя: екон, політ, ідеолог.

Найважливіша екон перевага. Досягнення екон переваги включає 3 стадії:

1) держ гегемон домагається переваги в ефективності виробництва, шляхом монополізації певної продукції і розширення попиту.

2) торг представники країни-гегемона здобувають перевагу у сфері торгівлі, намагаються контролювати.

3) банкіри прагнуть здобути домінування у фінансовій сфері.

Держава гегемон формує певний баланс сил, який запобігає створенню ворожої коаліції, що могла б загрожувати лідерству держ-гегемона. Держ-гегемон поширює ліберальні ідеї, які активно сприймаються іншими державами.

43. Зброя масового знищення як чинник розвитку світової політики. 44. Основні імперативи китайської геополітики.