- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
В японской геополитике условно можно выделить независимое и зависимое от германской ГП направления.
1.Главным центром «автохтонных» (независимых) ГП исследований в Японии до 2 мировой войны был Императорский университет в Киото. Во главе киотской школы ГП стоял руководитель первой организованной в стране в 1907 г. кафедры географии С. Комаки, который написал книгу «Манифест японской ГП».
Киотская школа ГП основывалась на «школе национальной науки» (кокугакуха). В основе «нац. науки» лежал синтоизм как религиозное учение, которое стало тогда опорой антисёгунской идеологии. Поскольку после 1868 г. модернизация стала приоритетом государственной политики, в обществе появилось опасение утратить свою национальную самобытность. Киотская школа ГП была школой традиционалистов. Большое внимание уделялось мистификации более чем двухтысячелетиях японских духовных традиций.
После реставрации 1868 г. синтоизм стал официальной госуд идеологией, нормой морали и кодексом чести. В официальной японской националистической пропаганде утверждалось, что великая Ямато (древнее название страны), согласно древним сакральным текстам, призвана создать «Великую Азию» и осуществить принцип «Hakko Ichiu» (собрать «восемь углов под одной крышей»), т.е. объединение мира под властью Японии и японского императора, потомка богини Аматэрасу.
Одно из направлений, развиваемых в Киотском университете, касалось проблемы вестернизации. Изучалась история и перспективы западного империализма в Восточной Азии, в основном в негативной интерпретации. Географы из Киото не имели прямых связей с японскими политическими и административными кругами, их школа ограничивалась интеллектуальной сферой.
2.Германский тип ГП развивался географами, учеными-политологами и крупными полит деятелями. С конца 1920-х годов труды немецких геополитиков публиковались в Японии, а работа Челлена «Государство как форма жизни» стала известна здесь в 1925 г. В основе методологии японских геополитиков лежала интерпретация теории Житєвого простору применительно к Японии. Развивались также принципы и методы Регіонального планування для внутренней Японии и ее колоний — Маньчжурии, Кореи и Формозы. Геополитики данного направления составляли костяк Японского ГП общества, образованного в 1941 г. А ранее, в окт 1940 г. был открыт Институт по изучению проблем тотальной войны. И все же в формировании и осуществлении государственной ГП главную роль играли не ученые-интеллектуалы и общественность, а политики и государственные деятели.
Інш класифікація:
За уявленнями японців "ніхто не може служити двом хазяям". Саме тому, обираючи між великими державами, Японія воліє однозначно орієнтуватися на США, і має набагато більш прохолодні зв'язки з Росією і Китаєм. Японія, так само як і США, розглядає себе переважно острівною країною, розвиток якої пов'язаний з морською ГП орієнтацією. Якщо розглядати ГП устремління Японії в історичній ретроспективі, то можна виділити три, властиві їй моделі.
Пан'японізм. Дана модель передбачає для Японії глобальну ек і воєнно-стратегічну роль. Вона передбачає одноособове домінування країни в Азіатсько-Тихоокеан регіоні (АТР), спільний з іншими великими державами контроль енергоресурсів Бл Сходу і глобальну ек конкуренцію і участь Японії у вирішення усіх значимих проблем.
Азіяцентризм. Він передбачає географічне обмеження активності Японії Азіатсько-Тихоок регіоном при винятковій концентрації на ньому. Дана модель була використана Японією між двома світовими війнами і під час 2 св війни. Простір АТР, відповідно до цієї моделі, організується японськими геостратегами як концентричні кола. Перший з них утворить територія власне метрополії, захист якої представлено життєвим інтересом країни. Друге коло утворять узбережжя континентального Китаю, Корейський півострів, Примор'я й о. Сахалін. Третє коло формують території держав АСЕАН і Індокитай, а також океанічні акваторії від узбережжя Індії до Гаванських островів.
Спільний азіяцентризм. Дана модель визначає ГП бачення ролі Японії на нинішньому етапі, в умовах тісної військово-політичної взаємодії із США й обмеженості силових інструментів нац могутності. У військовому плані вона може бути охар як частково-ізоляціоністська, а в цілому — регіоналістська.