- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
Альфред Мехен – «Вплив морської сили на історію» (1660-1783). Досліджував загальну історію Європи та Америки з точки зору впливу морської сили. Осне загрози для морс сивіл-ї: Рос, Кит, потім Нім.
Важливими є такі чинники: морська торгівля та воєнно-морська історія.
Військовий флот + торгівельний флот + морські бази = морська могутність.
Формула морської могутності А. Мехена.
Серед основоположників геополітики виділяється американський історик і адмірал морського флоту Альфред Мехен. Мехен вперше детально проаналізував роль морських і континентальних держав в історії. Його погляди викладені у двох основних працях: Вплив морської могутності на історію (1890) і Зацікавленість Америки в морській силі (1897). Він наголошує на тому, що переможцем, як засвідчила історія, є держава, що володіє морем. Мехен висунув ідею переваги морської держави над континентальної.
Умови морської сили нації: 1) Географічне положення Держави, протяжність сухопутних кордонів, можливість морських комунікацій з іншими країнами. 2) “Фізична конфігурація” морського узбережжя і кількість портів, тут розташованих. Від цього залежить процвітання портів і їх стратегічна захищеність. 3) Протяжність території. Вона дорівнює протяжності берегової лінії. 4) Статистична кількість населення. Це важливо для здатності Держави будувати кораблі. 5) Національний характер – у контексті здатності народу займатися торгівлею. 6) Політичний характер правління, її можливість створити могутню морську силу.
База країна звідки виходять усі ресурси, де поєднані лінії сполучень суші і води, де знаходяться всі арсенали і озброєні пости. За наявності всіх цих умов, у силу вступає формула морської могутності нації: військовий флот + торговий флот + військово-морські бази = морська могутність країни.
Військові дії повинні забезпечити сприятливі умови для створення світової торгівельної цивілізації, що й було зроблено Великобританією і що треба зробити США. «Морська доля» виведе США, на думку Мехена, на рівень світового панування. Для цього США необхідно покласти край ізоляції, побудувати потужний флот, розширити участь у світовій політиці.
Теорія А. Мехена про протистояння суші та моря, відмінність морської стратегії від сухопутної.
Серед основоположників геополітики виділяється американський історик і адмірал морського флоту Альфред Мехен.
Мехен був не тільки теоретиком воєнної стратегії, але брав активну роль в політиці. Американська воєнна стратегія ХХ століття будувалась згідно теорії “Морської могутності” А. Мехена.
Мехен вперше детально проаналізував роль морських і континентальних держав в історії. Його погляди викладені у двох основних працях: Вплив морської могутності на історію (1890) і Зацікавленість Америки в морській силі (1897)
Вихідне положення володіння морем або контроль над ним - великий фактор в історії світу. Він наголошує на тому, що переможцем, як засвідчили історія, є держава, що володіє морем. Мехен висунув ідею переваги морської держави над континентальною. Також він зазначив, що подорожувати і перевозити товари водою завжди було легше і дешевше, ніж сушею. Це головна перевага моря. Але торгівля по морю потребує захисту військового флоту, особливо під час війни. В цьому він бачить прямий зв'язок в пожвавленні торгівлі і військового флоту. Історія морської сили включає все, що допомагає нації перетворитися на велику на морі чи завдяки морю: морську торгівлю і воєнно-морську історію. Зіткнення інтересів під час зустрічних спроб отримати більшу частку або захопити все в інтересах морської торгівлі й зайняти неколонізовані віддалені країни, що представляють торговий інтерес, призводило до війни.
На території світового простору виділив т.з. «зону конфлікту» між 30 і 40 паралелями, де неминуче зустрічаються інтереси «морської імперії» (що контролює океанські простори) і «сухопутної держави»(що спирається на ядро Євразії). Це – Англія і Росія того часу.
Морська імперія, щоб вижити, повинна відкинути континентальну державу якомога далі в глиб Євразії; імперії важливо завоювати прибережну територію, поставити під контроль "прибережні нації, для чого треба оточити противника кільцем військово-морських баз.
Морська стратегія значно відрізняється від сухопутної. Сухопутна обмежується військовими операціями на безпосередньому театрі війни. Морська має за мету досягнення, підтримку і збільшення морської могутності держави як у часи війни, так і миру. Морська стратегія передбачає використання всієї суми випадковостей для утвердження позиції держави на береговому пункті і означає здатність перетворити на постійну окупацію, яка спочатку була тимчасовою.
Зразком “Морської сили” для А. Мехена був стародавній Карфаген, а ближче до сучасності Великобританія ХVІІ і ХІХ століть.
Мехен переніс на планетарний рівень принцип “анаконди”, який застосовувався американцями у американській громадянській війні 1861-1865 рр. Цей принцип застосовувався у блокуванні ворожих територій з моря і по берегових лініях, що призводило поступово до стратегічного вичерпування противника.
Фактично, основні лінії стратегії НАТО, а також інших блоків, спрямованих на стримування СРСР (концепція “стримування” дорівнює стратегічній та геополітичній концепції “анаконди”) ASEAN, ANZUS, CENTO є прямим розвитком основних тез адмірала Мехена, якого на цій підставі цілком можна вважати інтелектуальним батьком усього сучасного атлантизму.
